Із аеропорту Даламан їхати 2 години, останні 40 хвилин по гірському серпантину, 22 км від Мармарису. До Мармарису можна дістатися водним таксі (їдуть, коли назбирається 6 людей, 30 лір, 40 хвилин) Готель працює три тижні, в 2020 році не працював , перебуває в стані ремонту. Розташування: в центрі містечка Турунч, оточенного сосновими лісами і горами, із номера був гарний краєвид. Номер після ремонту, кровать ортопедична, шафа велика, кондиціонер працював добре. Прилетіли о 10 вечора, нам принесли бутилку води 1,5 літри (це в них одноразова акція) і нарізку: хліб, сир, ковбаса, помідор і огірок. Є в номері бар для зберігання продуктів. Прибирання було двічі за тиждень, другий раз після нагадування. Немає стаканчика для зубних щіток та сушилки для одягу, сушили купальники на балконі на плетених стільцях.
Пляжними рушниками не забезпечують! На пляжі є парасольки та ліжаки з матрацами. Під ногами галька, заходи в море обладнанні, коралки взувати не обов'язково. Море чисте, прозоре, синє, зелене, солоне, видно дно з кущами водоростей та рибок. У вихідні море бруднішає, бо більше корабликів. Душа, роздягальні, туалету на пляжі немає. Медуз та комарів не водиться. Вся берегова лінія забудована готелями з ресторанами. Сезон починається з середини липня, ми приїхали 6.07- вода була 22 градуси, виїхали 13.07- вода була 25 градусів.
Харчування одноманітне, особливо сніданок (варені яйця, помідори,огірки, намазки на хліб, сир 3 види, іноді ковбаса. Останні 3 дні були+ кукурудзяні пластівці з молоком). На обід та вечерю дають м'ясо порцію на людину (птиця або ковбаски з фаршу). Із фруктів: кавун і диня. Риби не було взагалі. Із напоїв концентровані соки: оранж, яблуко, автомат з кавою, заварний чай та чай в пакетиках. Чашок не має в звязку з ковідом, тож купили собі чашки, щоб не обпікати руки. Персонал в процесі навчання, трохи загальмований, неуважний: ім кавун, плюю насіння в брудну тарілку, підбігає, висмикує ту тарілку... Може в них прийнято плювати прямо на стіл? Порозумітися неможливо, бо турецьку я не знаю.
Російською розмовляють дві людини на рецепції. Англійську працівники в їдальні та покоївки не розуміють. У керуючого на робочому столі стоять прапорці різних країн, українського не було, хоча більшість відпочивальників з України. Також були місцеві відпочивальники і сім'я з Іспанії. Гід з Пенінсули Наталі росіянка і грубіянка, після того як не взяли в неї екскурсії, сказала, щоб ми їй не дзвонили, якщо з нами щось трапиться. Взагалі гід Пенінсули в автобусі, і ця Наталі, коли пояснюють, як шукати в Мармарисі постамент Атарюрку згадують леніна. Вони не здогадуються, що люди з сусідніх країн давно забули хто це. І взаглі порівнювати леніна та Атарюрка, це як порівнювати грішне з праведним.
Тож екскурсію взяли до Памуккале (3,5 години їхати) у місцевої фірми, вона розташована по центральній вулиці містечка, там такий приємний турок, добре володіє російською. Була групка у нас 8 людей, гарна атмосфера, про леніна не чули! Чули про недоліки Ердогана (екскурсія вийшла на в 10 долларів дешевше). Також в 4 км є розвалини древнього міста Амос, туди доїхали на таксі-40 лір, назад вернулися по дорозі пішки. Там на верхівці відкриваються гарні краєвиди на гори та бухти. Дуже красиво, і гарні фото! Гроші на ліри можна поміняти в готелі, або трохи краще курс в магазині, навпроти супермаркету Мігрос, у Світлани (магазин текстилю). Скрізь приймають картки. Також на базарі беруть долари та євро. В день вильоту застрягли в ліфті, і сиділи там півгодини.
Z lotniska Dalaman jedź.2 godziny, ostatnie 40 minut serpentynami gó rskimi, 22 km od Marmaris. Do Marmaris moż na dojechać taksó wką wodną (jedziemy, gdy 6 osó b, 30 liró w, 40 minut). Hotel czynny przez trzy tygodnie, nie dział ał w 2020 roku, jest w remoncie. Lokalizacja: w centrum Turunc, w otoczeniu lasó w sosnowych i gó r, pokó j miał pię kny widok. Pokó j po remoncie, ł ó ż ko ortopedyczne, duż a szafa, klimatyzacja dział ał a dobrze. Przybyli o 22, przynieś li nam 1.5 litrową butelkę wody (jest to promocja jednorazowa) oraz pokrojenie: chleba, sera, kieł basy, pomidora i ogó rka. W pokoju znajduje się bar do przechowywania ż ywnoś ci. Sprzą tanie odbywał o się dwa razy w tygodniu, drugi raz po przypomnieniu. Brak kubka na szczoteczkę do zę bó w i suszarki do ubrań , wysuszone kostiumy ką pielowe na balkonie na wiklinowych krzesł ach.
Rę czniki plaż owe nie są zapewnione! Na plaż y znajdują się parasole i ł ó ż ka z materacami.
Nie trzeba nosić kamykó w pod stopami morza, wchodzić do morza ze sprzę tem, koralami. Morze jest czyste, przejrzyste, bł ę kitne, zielone, sł one, widać dno z krzakami glonó w i ryb. W weekendy morze się brudzi, bo jest wię cej statkó w. Na plaż y nie ma prysznica, szatni, toalety. Meduzy i komary nie są powszechne. Cał e wybrzeż e jest zabudowane hotelami i restauracjami. Sezon zaczyna się w poł owie lipca, przyjechaliś my 6.07 - woda 22 stopnie, wyjechał o 13.07 - woda 25 stopni.
Jedzenie jest monotonne, zwł aszcza ś niadania (jajka na twardo, pomidory, ogó rki, pasty do chleba, 3 rodzaje sera, czasem kieł basa. Ostatnie 3 dni to pł atki kukurydziane z mlekiem). Na obiad i kolację podawaj mię su porcję czł owieka (dró b lub kieł baski mielone). Z owocó w: arbuz i melon. W ogó le nie był o ryb. Spoś ró d napojó w zagę szczone soki: pomarań czowy, jabł kowy, ekspres do kawy, herbata i herbata w torebkach. Kubek nie ma nic wspó lnego z kovidem, wię c kup sobie kubek, aby nie poparzyć sobie rą k.
Personel w trakcie szkolenia, trochę opó ź niony, lekceważ ą cy: arbuzy, plują nasionami na brudny talerz, podbiegają , wycią gają talerz ...Moż e nie chcą pluć prosto na stó ł ? Nie da się dogadać , bo nie znam tureckiego.
Dwie osoby w recepcji mó wią po rosyjsku. Angielscy robotnicy w jadalni i pokojó wka nie rozumieją . Kierownik miał na biurku flagi ró ż nych krajó w, nie był o flagi ukraiń skiej, choć wię kszoś ć wczasowiczó w pochodzi z Ukrainy. Byli też miejscowi wczasowicze i rodzina z Hiszpanii. Przewodniczka z Pó ł wyspu, Natalie, Rosjanka i niegrzeczna kobieta, po tym, jak nie brał a udział u w jej wycieczkach, powiedział a nam, ż ebyś my nie dzwonili do niej, jeś li coś się nam stanie. W ogó le przewodnik Peninsuli jest w autobusie, a ta Natalia, kiedy wyjaś niają , jak szukać piedestał u Ataryurka w Marmaris, wspomina Lenina. Nie mają poję cia, ż e ludzie z są siednich krajó w już dawno zapomnieli, kto to jest.
A w ogó le poró wnywanie Lenina i Ataryurki to jak poró wnywanie grzesznego ze sprawiedliwym.
Dlatego wycieczka odbył a się w Pamukkale (3.5 godziny jazdy) w pobliż u lokalnej firmy, znajduje się na gł ó wnej ulicy miasta, jest taki mił y Turek, któ ry mó wi dobrze po rosyjsku. Mieliś my grupę.8 osó b, dobra atmosfera, nigdy nie sł yszeliś my o Leninie! Sł yszeliś my o niedocią gnię ciach Erdogana (wycieczka tań sza o 10 USD). Ró wnież.4 km dalej znajdują się ruiny staroż ytnego miasta Amos, dotarliś my tam taksó wką - 40 liró w, wracaliś my drogą na piechotę . Na szczycie są pię kne widoki na gó ry i zatokę . Bardzo pię kne i dobre zdję cia! Pienią dze na liry moż na wymienić w hotelu lub po niewielkim kursie w sklepie naprzeciwko supermarketu Migros, w Svetlana (sklep tekstylny). Karty są akceptowane wszę dzie. Rynek bierze ró wnież dolary i euro. W dniu wyjazdu utknę li w windzie i siedzieli tam przez pó ł godziny.