Новая тема
Тур "Мадам совершенство -Швейцария" с Аккорд-тур
14 lat назад 02 Kwiecień 2010 Экскурсионные туры
11
6105
Написать сообщение
Войти
Разделы
- Все разделы 43.4K
- Форумы для туристов 42.7K
- Горящие Туры 10
- Страны, курорты, отели 2.8K
- Экскурсионные туры 1.8K
- Самостоятельный туризм 25
- Лоукостеры и другие авиакомпании 27
- Автобусные перевозчики 10
- Турфирмы 552
- Поиск попутчика 22.7K
- Визы и загранпаспорта 864
- Предложения турфирм 9.1K
- Аренда жилья для отдыха 4K
- Общий 375
- Форумы по интересам 34
- Горные лыжи 34
- Для турфирм 408
- Для профессионалов турбизнеса 408
- О наших проектах 242
- Отзывы и предложения 241
Спочатку планувалася поїздка по туру "Легкий шарм Австрии", але тільки з"явився тур "Мадам Совершенство - Швейцария" одразу ж перелаштувалися, так як дуже хотілося побувати саме в Швейцарії - у країні, про котру постійно говорять..мріяла скласти своє власне враження про цю чудокраїну...І мрія на диво швидко здійснилася :)
Коли відправляєшся у мандрівку - то наче йдеш до школи. Доводиться вчитися всьому спочатку: щоразу нова країна, нові порядки, новий стиль життя, нова мова, нові люди. По-перше, це дає колосальний досвід самоорганізації: потрібно вміти домовитися з місцевими жителями, розрахувати бюджет і ще купа подібних дрібниць. По-друге, це враження. І найголовніше - у подорожах я знаходжу саму себе, у мандрівках - я живу...
10.07.10
От і настала наша довго очікувана подорож.. Нарешті цілою сім”єю ми вирушили в мандрівку. О 08.30 відправилися зі Львову 832 рейсом. Група була невелика - 31 чоловік... Тим було й краще - мобільніше проходили екскурсійні заходи.
О 15.00 під”їхали до україно-угорського кордону. Угорські прикордонники виявилися не такими привітними, як хотілося б: ходили по автобусу, нишпорили по валізках у багажному відсіку, бажаючи знайти щось явно протизаконне...Тільки о 17.00 (вже за угорським часом) вирушили до Егерського виноробного регіону - батьківщину вогняних червоних та ніжних білих вин. Найвідоміше з них - “Бичача Кров”, а найприємніше - “Егерська дівчина”. Там ми скуштували смачного гуляшу та провели дегустацію відомих сортів вина. Нам запропонували 6 видів вин, серед яких найбільше сподобався Мускат та Траміні. Олєжці пощастило брати участь у одному з конкурсів, у якому безперечно виграв. Після дегустації, ми не довго думаючи придбали декілька пляшечок вина і продовжили шлях до Будапешту, до якого ще було 100 км.
11.07.10
О 09.00 розпочалася екскурсія по Будапешту. І Рибацький бастіон, і Собор Св. Матіаша, де вінчалася Королівська сім”я Європи, і Королівський замок - все це ми відвідали...Проїхалися по “Ланцюговому мосту” , об”їхали Парламент, виїхали на місцевий Broadway - вулицю Андраши, звідки і потрапили на Площу Героїв, де проходили святкові заходи. Направилися до парку Варошлігет та замкового комплексу Вайдахуняд, який складають витвори мистецтва найрізноманітніших стилів архітектури: еклектики, ренесансу, готики, бароко, класицизму. Значну зацікавленість викликав пам”ятник Аноніму з пером. Варто було лише доторкнутися пера та загадати бажання і воно неодмінно здійснеться. Саме біля цього замкового комплекса і закінчилася наша невелика оглядова екскурсія. Після чого значна частина нашої групи відправилася у м. Сентендре, але ми вирішили продовжити наше знайомство з Будапештом. Стартували з поїздки на трамвайчику № 6, який проходив кільце міста, по дорозі було видно майже всі визначні пам”ятки. Дійшли до неоготичного Парламенту та Базиліки Св. Іштвана, в середині якого панує неабияка атмосфера спокою та душевної гармонії...
12.07.10
Коли потрапляєш в місто не вперше і з ним пов”язані приємні моменти життя, то воно здається рідним і почуваєш себе, як вдома - це неймовірна насолода...Проходячи знайомими вуличками та будівлями, ці моменти переживаються знову і знову. Такі почуття я пережила у місті Зальцбург.День виявився надзвичайно гарним - було сонячно, тому вдалося побачити місто в усій його красі. Екскурсія з Євгеном відрізнялася від екскурсії проведеної 2008 року і навіть більше сподобалася: почула дещо нове, відновила давно почуте...Стартували ми з садово-паркового ансамблю “Мірабель”, що так зачарував нас своїми фонтанами, клумбами та давньогрецькими скульптурами.Мені було не важко здогадатися, що як не крути, а тема екскурсії мала йти про австрійського композитора Моцарта :) “Ось будиночок, де він жив..а ось тут він народився...а тут працював його батько..” Цього дядька справді шанують у Зальцбурзі. Майже всі сувеніри з тематикою Моцарта: чи то магнітики, чи то цукерки, чи то чашечки. Сказати, що Зальцбург - місто проживання Моцарта - було б неправильно, адже він з 5 років дуже часто подорожував, виступаючи на великій світовій арені, і дуже рідко бував вдома. І тим не менше він творив історію міста...Тисячі магазинчиків з усілякими сувенірами так і милують око. Чого тільки вартий провулочок Гетрайдегассе, де майже над кожним будинком звисає позначка: чи то у вигляді ключика (якщо тут раніше виготовяли ключі), чи то у вигляді лева (якщо тут була пивоварня). І ось таких позначок безліч впродовж всієї вулиці ...Над містом, на вершині гори височіє міцна фортеця Хьоензальцбург. Ми, не гаячи часу, піднялися на гору по канатній дорозі. З фортеці відкрилася неймовірна панорама міста: усе місто, як на долоні. Обходячи замок з усіх сторін, наштовхнулися на англійця та мило з ним поспілкувалися. А чолов”яга виявився досить товариським та веселим.Як тільки не хотілося прощатися з цим казковим містом. А в мене таке відчуття, що я неодмінно сюди ще повернуся. Не дарма говорять: “Якщо будь-що сталося двічі, то це закономірність, то буде й третій раз...”
13.07.10
Сьогоднішній день подорожі почали з відвідання м. Вадуц - столиці карликового князівства Ліхтенштейн, що розкинулося в невеликій долині на берегах Рейну, в оточенні гірських вершин.Площа держави становить всього-на-всього 160 кв. км., а населення - 35000 чол. Голова держави - Ханс Адам ІІ Ліхтенштейнський. Офіційна мова - німецька, але присутній алеманський діалект.Найбільшу цінність серед пам”яток архітектури Вадуца становить однойменний замок, якому вже близько 700 років. З 1938 року являється резиденцією Князівської сім”ї і тому зачинений для публіки, але є один день в році, коли сім”я дозволяє звичайним туристам відвідати замок.Серед визначних пам”яток: музей образотворчого мистецтва, державний музей, музей поштових марок (до речі, ліхтенштейнці дуже пишаються своїми марками і цінність їх значна: одна марка може коштувати до 20.000 євро)Як виявилося, туризм - не єдине джерело прибутку держави. Досить непогано розвинена промисловість, користується попитом підприємство Хілті (з виробництва буд. матеріалів), компанія Іво Клер (протезування), ковбасні вироби в м. Мальбун.Часто проводяться виставка експонатів мистецтва з усього світу в Ліхтенштейнському виставковому центрі. Неодноразово згадується ім”я Фальц-Фейна - меценат, українець за походженням, сприяв дипломатичним відносинам між Ліхтенштейном та Україною та розвитку туризму.
Далі наш шлях лежав до міста Цюрих, населення якого - 1,3 млн. чол. Місто омиває річка Лімат, що впадає в Цюрихське озеро. Річка дуже чиста, як і решта річок Швейцарії: вода гірська + її ще фільтрують. В усіх фонтанах - питна, прохолодна вода.Більшість релігійних споруд створена в 12-13 століттях в романську стилі (Собор Фраумюнстер).
У Швейцарії дуже велике різноманіття і відмінна якість продуктів харчування. Особливо цінуються: шоколад, пиво, вино, молоко, сири. Щодо сирів, то вони для справжніх поціновувачів, бо як на мене, то у них досить специфічний смак.... :)Хоча всі продукти дорого коштують, зате швейцарці завжди можуть бути впевнені у якості та свіжості. А купюри у швейцарців - франки - найгарніші, які тільки мені доводилося бачити за все своє життя!Серед сувенірів мають попит: різні магнітики з потрясними видами, арміцські ножики, швейцарські годинники (фірми TISSOT, IWC, SWATCH), статуї з корівками (швейцарці люблять і цінують своїх корівок, бо вони є основним джерелом національних молочних продуктів).Важко не помітити бережливе ставлення швейцарців до тварин: ви не побачите на вулиці жодного безпритульного собаку чи котика - усі вони влаштовані та живуть повноцінним життям.Якщо говорити про національну кухню, то безперечно перше місце для швейцарців посідає фондю - це не просто страва, це цілий стиль спілкування, за приготуванням фондю люди проводили дружні та сімейні зустрічі. Встановлювалися навіть певні традиції стосовно фондю. Наприклад, якщо жінка ненавмисно впускала свій шматок хліба, то вона мала поцілувати всіх сидячих за столом чоловіків, а якщо шматок впускав чоловік, то він мав купити пляшку вина. Традиційне швейцарське фондю складається з комбінації двох сирів - грюєра та ементаля, які вмокають в сухе біле вино, іноді з додаванням кіршу - вишневої водки. Це загально принятий рецепт, так як кожний регіон в Швейцарії має свій власний традиційний рецепт фондю.
Десертним вважається фруктове фондю: шматочки фруктів вмокаються в горщик з гарячим шоколадом.
До речі, швейцарське вино дуже смачне. Ви помітили, що в Україні його немає? А все це тому, що воно випивається на батьківщині, і не подається на експорт.
Швейцарія - демократична країна, тобто, голос жителя цінується і завжди почується. Тому швейцарці дуже полюбляють голосувати з будь-якого приводу: починаючи з того, чи потрібен собаці адвокат і закінчуючи тим, чи треба встановлювати біотуалети в підземних переходах.
Президент Швейцарії - Доріс Лойтхард.
Того ж дня, після 2-годинної екскурсії по Цюриху ми попрямували у містечко Шаффхаузен, де знаходяться Рейнські водоспади - видовище неймовірне. Утворився цей водний об”єкт близько 17-14 тис. років тому. Найбільший та найпотужніший водоспад в Європі вражає не стільки своєю висотою (23 м), а скільки великим об”ємом падаючої води. На пагорбі, вище водоспаду височіє середньовічний замок Шлоссе Лауфен, в якому знаходяться ресторан, магазини та молодіжний хостел. Один із ключових моментів - відвідання водоспаду - це поїздка на лодці впоперек білої води до Центральної скелі з підйомом по сходинках на вершину, з якої відкривається шикарна панорама.
Бризи водоспаду летіли звідусіль і відчувався неймовірний, позитивний заряд енергії, перехоплювало подих, емоції лилися через край. Ці почуття можна порівняти, мабуть, лише зі станом шоку.
Сповнені незабутніми враженнями повернулися до Цюриху, де провели 2 години, блукаючи вуличками вечірнього міста.
14.07.10
Цього дня наш шлях лежав до столиці Швейцарії - м. Берн - місто фонтанів, квітів та ведмедів. Так, саме ведмідь являється символом міста, він зображений на гербі та прапорі, прикрашає фонтани та вітрини магазинчиків.
В улоговині біля річки Ааре бавиться сімейка ведмедів. Біля них споруджена оглядова площа, звідки туристи без остраху можуть спостерігати за цими чудними створіннями.
Берну присвоїли титул найбільш квітучого міста. І не дарма, бо біля кожного віконця звисає яскраво квітуча герань.
Саме тут знаходиться славнозвісний Національний Швейцарський Банк, де багатії з усього світу зберігають свої грошенята. :)
Насолодившись красотами державної столиці, попрямували до міжнародної столиці - Женеви. Міжнародної, тому що саме тут знаходяться штаб-квартири багатьох всесвітніх організацій, як от, наприклад, ООН, Червого Хреста, Всесвітньої Метеорологічної Організації, UNICEF і т.д.
Більшість зірок кіноматографу полюбляли відпочинок саме в Женеві, а все це тому, що жителі міста поважають свободу. Тобто, відомі люди тут можуть забути про папараці і ніхто не наважиться просити автограф. Ось що означає для зірок відпочинок у повному сенсі цього слова.
Перелік візитів відомих людей починається з Чарлі Чапліна і закінчується сучасними зірками Голівуду.
З усіх визначних об”єктів міста найбільше мене вразив своєю величністю Женевський фонтан, струя якого сягає висоти 140 м. А якщо пощастить, то на ньому можна помітити яскраву райдугу, що додає йому ще більшої казковості та чарівності.
Місто Монтрьо здалося мені крихітним, але надзвичайно затишним. Не дарма воно слугувало притулком для багатьох письменників: Набокова, Достоєвського, Байрона, Хемінгуея.
Все-таки над містом панувала така аура, що надихала на створення нових шедеврів світової літератури.
Відлунння неординарної музики та усміхненні обличчя відпочиваючих змушують забути абсолютно про все. Прогулюючись набережною міста, відчуваєш справжню насолоду, спокій та абсолютну гармонію. Складається таке враження, що душа просто-на-просто відділяється від тіла і відчувається неймовірна легкість і тебе немовби несе течією. Унікальні відчуття! Просто фантастично!
На жаль, насолода тривала недовго, бо мусили залишати це чудодійне місто.
15.07.10
Після насиченого дня подорожі дуже доречним був відпочинок у купальні “Рупертус Терме” міста Бад Райхенхаль, Німеччина. СПА - комплекс споруджений на мінеральних джерелах, тому вода в басейнах дуже корисна для тіла. Температура води сягає 28 градусів.
Один із басейнів знаходиться під відкритим небом - вражаюче видовище! Цілюща вода, гори та чисте альпійське повітря - що може бути краще?! Справжнє блаженство!
16.07.10
“На десерт” нам залишився Відень - місто розкішних палаців і величних площ, живописних вулиць і числених скверів. Це стародавнє місто з гучним ім”ям, що будить мрії. Столиця на Дунаї є сумішшю старовизни та сучасності. Це місто художників та цінителів високо мистецтва. Відень справедливо вважається одним з найчарівніших міст Європи. І хоча ми провели у місті лише кілька годин, проте колишня столиця Австро-Угорської імперії вразила нас своєю величчю і розкішшю, свою чарівністю та теплотою. У цьому прекрасному місті ніколи не покидає відчуття свята.
У Відні знаходиться безліч архітектурних та історичних пам”яток. Чудовий Хофбург з музеєм Сісі - імператриці Єлизавети, однієї з найгарніших жінок свого часу, прекрасний замок Шонбрун, Будинок Хундертвассера, Гігантське колесо в міському парку “Пратер”, елегантна Рінгштрассе та Маріахільферштрассе - відома торгова вулиця Відня, Віденський державний оперний театр - музичний центр не тільки Європи, а й всього світу; Собор Св. Штефана - національний символ Відня та Австрії.
А частування кави - це справжня церемонія і окрема історія. Людина, яка вперше приїхала до Відня, може допуститися в кав”ярні декількох прикрих помилок. Щоб такого не сталося, слід пам”ятати кілька правил: ніколи не вимагайте “чашечку натуральної кави”, бо в усіх віденських кав”ярнях подають лише натуральну каву. У Відні каву замовляють за розмірами чашки - “Großen” (більша) або “Kleinen” (маленька). У віденських кав”ярнях не п”ють “просто кави”. У меню ви побачите неймовірне різноманіття сортів кави, очі розбігаються. Ми не наважилися особливо експериментувати і замовили каву “Меланж” (з вершками) та яблуневий штрудель з вершками та морозивом. Смакота! А взагалі у Відні не менше 30-50 сортів кави.
Відень - столиця балу, музики, кави...Можна перелічувати без кінця досягнення та першість цього славнозвісного міста.
Відень буває різним, проте завжди залишається неповторним, не схожим на інші міста, завжди зеленим і незмінним.
17.07.10
Після тривалого нічного переїзду, вранці ми ще знайшли сили на оглядову екскурсію Львовом, про що не пошкодували. Все-таки Львів - спокійне затишне та романтичне місто, яке навіює лише приємні емоції. З кожним візитом до цього міста, я відкриваю його для себе з нової сторони і закохуюся в нього все більше і більше. Бруківка, старовинні будинки, величаві собори, спокусливі аромати кав”ярень - все це містить в собі дух середньовіччя, романтики, магічність та незбагненну таємничість, перед чим просто не можливо встояти і хочеться пізнавати місто без кінця...
Як жаль, що все чудове так швидко закінчується....А коли щось закінчується, чи то щось погане, чи хороше, залишається порожнеча. Але порожнеча після поганого заповнюється сама по собі, а порожнеча після чудового можна заповнити лише відшукавши щось краще. От і я буду чекати на наступну ще більш захоплюючу подорож, що заповнить мою порожнечу...
Ірина.
P.S. Будуть запитання - звертайтеся!
[email protected]
Керівником групи була Катя Авдєєва - мила, молода особа, але гарний спец у своїй справі...
Але, якщо у Вас він буде, то я безумовно пораджу покататися на кораблику вздовж Женевського озера і помилуватися красотами Женевського фонтану, висотою в 140 м - це неймовірне видовище...Існує повір"я: якщо бризки фонтану потраплять на Вас, то Ваше задумане бажання обов"язково здійсниться... Так що вперед! =)
До речі, Женева та Цюрих знаходяться на досить рівнинній частині, тому можливості помилуватися горами в цих містах не буде, на жаль... Монтрьо затишно оточений горами...Його також омиває Женевське озеро...
Так, Зальцбург безумовно вартий уваги!!! Та нічого ще потрапите! Існує масса турів із заїздом у це казкове місто...
Так, мушу зазначити, в Швейцарії все досить дорого коштує...І ціни справді кусаються. =)Ми це відчули, хоча й пробули там лише 3 дні по туру... Наприклад, одна сосиска смажена (дуже популярна в Швейцарії) коштує від 7 до 9 євро. А взагалі-то, як завжди, у нас було мало часу, то іноді були змушені харчуватися сосисками з хлібом, салатом та колою..Графік щільний був...Ми їздили в чотирьох, тому пообідати в такому дусі коштувало до 50 євро...
А взагалі, за всю поїздку витратили біля 1000 євро на харчування з сувенірами (але деякі сувеніри дорогувато коштували) і + 500 євро на додаткові екскурсії...знову ж таки все на чотирьох...
Якщо ще щось цікавить, запитуйте! Буду рада Вам допомогти! ;)
Бажаю веселої та незабутньої подорожі!!!
Придбали європейську золоту обручку (175 євро).
Дуже велике різноманіття магнітиків)) Здавалося б така дрібничка, а коштує близько 10 євро...))
Дуже цікаві, якісні, але недешево коштують швейцарські продукти харчування в супермаркетах...Смачні молочні продукти, але з вибором сиру треба бути дуже обережним, бо смак (а особливо запах)в усіх сортів, так би мовити, специфічний...)) Не кожному до вподоби... Бо ж вони зберігаються в спеціально відведених місцях не менше півроку...Мороки з ним багато, тому і коштує недешево (принаймні 5 євро100 г).
Обов"язково спробуйте швейцарський шоколад - всього по трішечки (100 г буде достатньо для одного сорту). У Вас буде змога його придбати у м. Цюрих. Запитайте у гіда, де знаходиться лавка з продажу шоколаду!
А взагалі-то в Швейцарії такі ж самі сувенірчики, як і в інших країнах Європи... Починаючи від магнітиків, закінчуючи різноманітними сумочками з надписом "Switzerland" :)
Моя Вам порада - намагайтеся спробувати якомога більше місцевих шпеціалітетів (тобто продукти харчування, притаманні Швейцарії...). Так буде більше користі, аніж запихати валізки усілякими банальними сувенірчиками... ;)