Заїзд до санаторію відбувся 1 вересня 2010 р. О 7 ранку усі діти прибули до місця від*їзду. Одразу сподобався автобус, яким нас повинні були довезти до місця відпочинку. Комфортний салон та вихований водій склали хороше враження про нашу поїздку, налаштувавши нас на комфортний та чудовий відпочинок. Прибувши на місце ми були шоковані. Непривітний персонал санаторію з натягнутою посмішкою і бурчанням провів нас на реєстрацію і медогляд. Роздивившись територію санаторію ми одразу помітили старі корпуси, які знаходились поруч. По закінченні медогляду нас з речами провели у корпус де ми повинні були мешкати 21 день. Зайшовши у середину ми були шоковані ще більше. Дітей поселили у 2-місні кімнати по-четверо. А 3-ом дітям не вистачило місця у корпусі і нам запропонували поселити дітей у інший корпус у кімнату до інших дітей, на що ми звичайно не погоджувались і просили шукати місця в нашому корпусі. Компроміс надійшов від дітей, які для того, щоб не спати з чужими дітьми в іншому корпусі вирішили спати по п*ятеро в кімнаті. У кімнатах було лише 2 маленькі тумбочки, та напіврозвалена шафа, 4 ліжка та забарикадований вихід на балкон. Відразу ж з поселенням ми познайомились із прибиральницями нашого корпусу, які завжди кричали, і на будь-які запитання дітей відповідали також криком та нічим не підтвердженими обвинуваченнями. Ключі від кімнат видали лише вихователям, пояснили це тим, що по пожежній безпеці заборонено видавати ключі дітям. Ми змушені були 2 дні зберігати усі цінні речі у кімнаті вихователів. Згодом, після розмови з головним лікарем ключі нам все-таки видали, але замки виявились в напівзламаному, а в декого взагалі неробочому стані. Дуже часто ми змушені були викликати столяра, електрика чи сантехніка, тому що все мало дуже старий вигляд. Коли принесли постіль нас знову чекали сюрпризи, постіль та рушник були більш схожими на ганчір*я, а подушки у кімнатах були набиті приблизно на 30%.На зауваження та на скарги на рахунок умов відповідали, що усі так живуть. Отак і жили.
Санаторій „Тетерів”, як нас було повідомлено, спеціалізується на хворобах шлунково-кишкового тракту. Як виявилось бювети з лікувальною водою уже давно не працюють. Нам запропонували набирати лікувальну воду з джерела, що знаходилось поблизу санаторію у лісі, що не завжди було зручно, бо біля джерела нерідко утворювались великі черги з місцевих жителів, які набирали воду десятками а інколи і сотнями літрів. У їдальні нам (як і всім відпочиваючим санаторію) призначили Дієту № 5, тобто їжа на пару. Про усі дієти для різних захворювань, які описані на офіційному сайті санаторію в Інтернеті, вони навіть не чули. Дуже часто у їдальні ми знаходили у хлібницях цвілий хліб, посуд також потрібно було ще раз мити перед тим як накладати туди їжу, чашки для пиття були із пластику, які всі люди звикли вважати одноразовими, для нас вони стали багаторазовими на 21 день.
Вода з крану була не придатною для пиття, мала рудий колір. Спочатку гаряча вода все ж таки була, а потім з кранів почала іти по черзі то холодна то сильно гаряча вода, і митися було дуже складно та неприємно.
Туалети також не викликали захоплення. У одному з туалетів від вологи та холоду навіть виросли справжні гриби. Також „окрасою” кожного туалету були слимаки. Унітази були без кришки, душ у більшості кімнат був зламаний, діти змушені були ходити митися до інших кімнат кому „пощастило” з душем.
Єдине чому діти раділи це процедурам. Лише одна людина у всьому санаторії викликала у нас повагу. Це був начальник медичної частини.
Хоча і до процедур були деякі зауваження. Кабінет Лікувальної фізкультури лише приблизно нагадував щось лікувальне, тренажери там усі без виключення зламані, цілими залишився лише тенісний стіл, ракетки та м*ячі нам не видавали, діти повинні були самі іти в місто і купувати інвентар. М*ячів нам теж не вистачило, і тому наші діти не мали змоги себе розважати.
Майже кожного дня проводились конкурси, але і це нажаль не викликало у дітей цікавості, тому що проведення конкурсів було на дуже низькому рівні і у сценарії кожного з них була присутня критика дітей.
Незважаючи на це наші діти перемогли у змаганнях по футболу(1 місце), конкурсі „Міс Тетерів”(1 місце), конкурсі „Карооке на майдані” ,змаганнях з волейболу (2 місце),та взяли участь у конкурсі „Містер тетерів”(2 місце), відгадай мелодію, Козацькі забави, та конкурсі акторської майстерності.
Пробувши у санаторії деякий час наші діти похворіли та були вимушені за власний рахунок купувати ліки, тому що в санаторії належних ліків для лікування не було, або їх просто не видавали. Перебуваючи 21 день у холодному вологому приміщенні у деяких дітей загострились хронічні захворювання, такі як бронхіальна астма та гастрит.
Під час перебування у санаторії дітей повезли на екскурсію у Музей космонавтики та музей Природи, що знаходиться у м. Житомир.
Загалом усі відпочинком не задоволені.
Przyjazd do sanatorium nastą pił.1 wrześ nia 2010 roku. O 7 rano wszystkie dzieci przybył y na miejsce wyjazdu. Od razu spodobał mi się autobus, któ ry miał nas zawieź ć do miejsca odpoczynku. Komfortowe wnę trze i wykształ cony kierowca zrobił y na naszej wycieczce dobre wraż enie, przygotowują c nas na komfortowe i wspaniał e wakacje. Przybywają c na miejsce byliś my w szoku. Nieprzyjazny personel sanatorium z napię tym uś miechem i narzekaniem zaprowadził nas na rejestrację i badanie lekarskie. Rozglą dają c się po terenie sanatorium, od razu zauważ yliś my stare budynki, któ re znajdował y się w pobliż u. Pod koniec badania lekarskiego zabrano nas z dobytkiem do budynku, w któ rym przyszł o nam mieszkać przez 21 dni. Wchodzą c w ś rodek byliś my jeszcze bardziej zszokowani. Czworo dzieci został o zakwaterowanych w pokojach dwuosobowych. A trzecie dzieci nie miał o wystarczają co duż o miejsca w budynku i zaproponowano nam przeniesienie dzieci do innego budynku w pokoju z innymi dzieć mi, na co zwykle nie zgadzaliś my się i prosiliś my o szukanie miejsca w naszym budynku.
Kompromis wyszedł od dzieci, któ re, aby nie spać z dzieć mi innych ludzi w innym budynku, zdecydował y się spać w grupach pię cioosobowych. W pokojach był y tylko 2 mał e szafki nocne i zniszczona szafa, 4 ł ó ż ka i zabarykadowane wyjś cie na balkon. Zaraz po rozliczeniu spotkaliś my się z sprzą taczami naszego korpusu, któ rzy zawsze krzyczeli, a na wszelkie pytania dzieci odpowiadali krzykiem i niepotwierdzonymi oskarż eniami. Klucze do pokoi oddano wył ą cznie wychowawcom, co tł umaczy się tym, ż e w ochronie przeciwpoż arowej nie wolno dawać kluczy dzieciom. Wszystkie kosztownoś ci musieliś my przechowywać w pokoju korepetytoró w przez 2 dni. Pó ź niej, po rozmowie z naczelnym lekarzem, klucze jeszcze nam dano, ale zamki był y na wpó ł zł amane iw jakimś niedział ają cym stanie. Bardzo czę sto musieliś my wzywać stolarza, elektryka lub hydraulika, bo wszystko wyglą dał o na bardzo stare.
Kiedy przynieś liś my ł ó ż ko, znó w czekał y na nas niespodzianki, ł ó ż ko i rę cznik był y bardziej jak szmaty, a poduszki w pokojach był y peł ne w okoł o 30%. Na uwagi i skargi dotyczą ce warunkó w odpowiadano, ż e wszyscy tak ż yją . Tak ż yli.
Sanatorium Teteriw, jak nam powiedziano, specjalizuje się w chorobach przewodu pokarmowego. Jak się okazał o, pijalnie z wodą leczniczą nie dział ał y od dawna. Zaproponowano nam odbió r wody leczniczej ze ź ró dł a w pobliż u sanatorium w lesie, co nie zawsze był o wygodne, gdyż czę sto w pobliż u ź ró dł a tworzył y się duż e kolejki miejscowych, któ rzy zbierali wodę w iloś ci dziesią tek, a czasem setek litró w. W jadalni przydzielono nam (jak i wszystkim wczasowiczom sanatorium) dietę nr 5, czyli potrawy gotowane na parze. Nie sł yszeli nawet o wszystkich dietach na ró ż ne choroby, któ re są opisane na oficjalnej stronie sanatorium w Internecie.
Bardzo czę sto w jadalni znajdowaliś my spleś niał y chleb w chlebakach, naczynia też trzeba był o ponownie umyć przed wł oż eniem tam jedzenia, kubki do picia był y zrobione z plastiku, któ re wszyscy uważ ali za jednorazowe, dla nas stał y się wielokrotnego uż ytku na 21 dni.
Woda z kranu nie nadawał a się do picia, był a czerwona. Począ tkowo był a jeszcze ciepł a woda, a potem z kranó w zaczę ł a wypł ywać na przemian zimna i bardzo gorą ca woda, a mycie był o bardzo trudne i nieprzyjemne.
Toalety ró wnież nie był y godne podziwu. W jednej z toalet z wilgoci i zimna wyrosł y nawet prawdziwe grzyby. Ś limaki był y takż e „ozdobą ” każ dej toalety. Toalety był y odsł onię te, prysznic w wię kszoś ci pokoi był zepsuty, a dzieci był y zmuszone chodzić do innych pokoi, aby umyć swoje szczę ś cie.
Jedynym powodem, dla któ rego dzieci był y zadowolone z zabiegó w. Tylko jedna osoba w cał ym sanatorium wzbudził a nasz szacunek. Był szefem jednostki medycznej.
Chociaż pojawił y się pewne uwagi dotyczą ce procedur. Gabinet Terapeutycznej Wychowania Fizycznego tylko trochę przypominał coś medycznego, symulatory tam był y wszystkie bez wyją tku zepsute, tylko stó ł do tenisa pozostał nienaruszony, nie dostaliś my rakiet i pił ek, dzieci musiał y same jechać do miasta i kupić sprzę t. Nie mieliś my też doś ć pił ek, wię c nasze dzieci nie miał y okazji się bawić.
Konkursy odbywał y się prawie codziennie, ale niestety nie wzbudził o to zainteresowania dzieci, bo konkursy był y na bardzo niskim poziomie iw scenariuszu każ dego z nich był a krytyka dzieci.
Mimo to nasze dzieci wygrał y zawody w pił ce noż nej (I miejsce), konkurs „Miss Teter” (I miejsce), konkurs „Karooke na placu”, zawody siatkó wki (II miejsce) oraz wzię ł y udział w konkursie „Pan . Teter" II miejsce), zgadnij melodię , gry kozackie i konkurs aktorski.
Po dł uż szym pobycie w sanatorium nasze dzieci zachorował y i był y zmuszone kupować leki na wł asny koszt, ponieważ sanatorium nie miał o odpowiednich lekó w do leczenia lub po prostu ich nie wydawali. Przebywają c przez 21 dni w zimnym, wilgotnym pomieszczeniu, niektó re dzieci zapadają na przewlekł e choroby, takie jak astma i zapalenie ż oł ą dka.
Podczas pobytu w sanatorium dzieci został y zabrane na wycieczkę do Muzeum Kosmonautyki i Muzeum Przyrody w Ż ytomierzu.
Generalnie nie wszyscy są zadowoleni z reszty.