Щось в назві таки є. Скільки раз вже переконувався, що на такі речі треба звертати увагу. Асоціація слів. В даному випадку - обман у всьому. Починаючи з самого терміну «готель». Ми з дружиною відпочивали у вересні цього року. Перший раз у Туреччині. Хто дуже шкодує за СРСР, можете трохи потратитись, й з‘їздити сюди, як в музей. Ви тут отримаєте в найкращому турецькому виконанні всі принади тодішнього сервісу. Підписуємось під всіма поганими відгуками відвідувачів цього шоу. Бо воно таки так і є.
Прибувши з літака на цю атракцію в 0.30 ночі, на «рецепції» не застали нікого. Після очікувань хвилин 20, з‘явився чорнявий туркіш хлопець, працівник готелю, у супроводі двох білявок слов‘янської зовнішності. Маю підозру, що такі ось представниці СНГ, котрі стали винуватцями наших очікувань, і пишуть хороші відзиви про такі «отелі».
Шоу почалось.
Ми бачили і відчули все те, що й інші відвідувачі, які залишили тут свої спогади. І розказувати можна багато. Але найбільше вражало одне й теж. Коли приїздили нові люди з сяючими обличчями, - на другий день вони тухли й повністю розчаровувались. Ну не подобається все ж таки росіянам жити в СРСР. І не вони, як очікувалось, а саме місцеві працівники створювали незабутню дуже колоритну атмосферу цього дійства. Й ніякими вимірювачами ні шумів, ні будь чим іншим передати тоті ефекти неможливо.
Будучи глядачами на сцені (є зараз такий жанр в театральному мистецтві), ми всеж-таки вирішили не занурюватись у високопрофесійну гру тутешніх акторів, і проводили свій час за межами даного театру. Уявляю скільки ми втратили, та краса Середземномор‘я таки взяла своє.
І як би не наші тривалі подорожі морем, горами й ін., ми могли б сильно послабнути.
...А в цьому театрі виявилась ще одна сцена... «готельний пляж». Наша психіка витримала там лише один день.
І незважаючи на всі здобутки в артистизмі працівників даного закладу (багато з них заслуговують «оскара»), ми все ж їм дуже вдячні. Бо вони зробили все, для того, щоб ми не перебували в ілюзії гостинності «готелю», і не засиджувались.
Чого лише вартують:
міміка й рвіння «виправити ситуацію» менеджера закладу («прідьош послє обєда» або «мы с мая просим и всє нєт»);
викладка працівниками кухні учорашніх тухлих харчів та й взагалі впровадження нових «світлих ідей» (як ото нарізання різними величинами й формами продуктів і розкладання в окремі тарелі, начебто окремі страви) в поняття «шведський стіл»;
а миття посуду, після якого вам гарантовано всіляки болячки типу стоматіту;
а штучно створювані черги за їдлом й постійна нестача чогось (виносилось, як з під прилавка й на невгамовні вимоги нужденних);
а високорівневий звуковий трафік чудової турецької мови, завжди і всюди (гучність не могли перевершити навіть мамочки з дітьми та відпочивальники напідпитку);
а прибирання номера (постійно було відчуття, що хтось побував, але нічого не зробив. Пригадалось ленінське: «Привид бродить по Європі, привид ...»
Тому приходилось всі цінні речі постійно носити з собою). (І все одно, якщо треба було поміняти рушники чи закінчилось мило, робилось це самотужки).
Хотілось би закінчити свій опус на позитиві.
Туреччина дуже гарна країна. Туризм розвивається. Очевидно, що влада й підприємці сильно вкладаються в цей процес. (Будуються нові дороги, тунелі й інша інфраструктура, створюються привабливі екскурс-тури). Нам є чому в них повчитися.
Чого лиш вартують краєвиди, гори і море.
Головне не попасти в поганий театр. ;)
Coś jest w tytule. Ile razy był em przekonany, ż e na takie rzeczy należ y zwracać uwagę . Stowarzyszenie sł ó w. W tym przypadku - oszustwo we wszystkim. Począ wszy od terminu „hotel”. Moja ż ona i ja byliś my na wakacjach we wrześ niu tego roku. Po raz pierwszy w Turcji. Kto bardzo ż ał uje ZSRR, moż na trochę wydać i iś ć tu jak muzeum. Tutaj dostaniesz w najlepszej tureckiej wersji wszystkie uroki ó wczesnego serwisu. Subskrybujemy wszystkie zł e recenzje odwiedzają cych ten program. Bo tak jest.
Przylatują c z samolotu na tę atrakcję o 0.30 rano, nikogo nie znaleziono w recepcji. Po 20 minutach oczekiwania pojawił się czarny Turek, pracownik hotelu, w towarzystwie dwó ch blondynki o sł owiań skim wyglą dzie. Podejrzewam, ż e to wł aś nie przedstawiciele WNP stali się winowajcami naszych oczekiwań i piszą dobre recenzje o takich „hotelach”.
Rozpoczę ł o się przedstawienie.
Widzieliś my i poczuliś my wszystkich innych goś ci, któ rzy zostawili tutaj swoje wspomnienia.
I moż esz duż o powiedzieć . Ale najbardziej uderzają ce był o to samo. Kiedy przybyli nowi ludzie o bł yszczą cych twarzach, nastę pnego dnia byli zepsuci i rozczarowani. Có ż , Rosjanie nadal nie lubią mieszkać w ZSRR. I to nie oni, zgodnie z oczekiwaniami, ale miejscowi pracownicy stworzyli niezapomnianą , bardzo kolorową atmosferę tej akcji. I nie da się przekazać tych efektó w ż adnymi metrami, szumem czy czymkolwiek innym.
Jako widzowie na scenie (taki gatunek wystę puje w sztuce teatralnej) nadal postanowiliś my nie zagł ę biać się w wysoce profesjonalną grę lokalnych aktoró w i spę dzaliś my czas poza teatrem. Mogę sobie wyobrazić , ile straciliś my, ale pię kno Morza Ś ró dziemnego wcią ż zbierał o swoje ż niwo.
I bez wzglę du na to, jak dł ugo podró ż ujemy drogą morską , gó rami itp. moż emy być bardzo sł abi.
...A w tym teatrze był a jeszcze jedna scena..."plaż a hotelowa". Nasza psychika trwał a tylko jeden dzień.
I mimo wszystkich osią gnię ć artystycznych pracownikó w tej instytucji (wielu z nich zasł uguje na „Oskara”), nadal jesteś my im bardzo wdzię czni. Bo zrobili wszystko, abyś my nie mieli zł udzeń goś cinnoś ci „hotelu” i nie zostali.
Ile są warte:
mimika i zapał do „poprawiania sytuacji” kierownika placó wki („przyjdź po poł udniu” lub „pytamy od maja i już wszystko”);
prezentacja przez pracownikó w kuchni wczorajszego zgnił ego jedzenia i ogó lnie wprowadzenie nowych „jasnych pomysł ó w” (takich jak cię cie ró ż nych rozmiaró w i kształ tó w produktó w oraz rozkł adanie na osobne talerze jako osobne dania) w koncepcji „bufetu”;
i mycie naczyń , po któ rym masz gwarancję wszelkiego rodzaju owrzodzeń , takich jak zapalenie jamy ustnej;
i sztucznie tworzone kolejki po jedzenie i cią gł y brak czegoś (wykonywane zaró wno spod lady, jak i niespokojnych ż ą dań potrzebują cych);
i zawsze i wszę dzie wysoki poziom dź wię ku w cudownym ję zyku tureckim (natę ż enie nie mogł o przekroczyć nawet mam z dzieć mi i pijanych wczasowiczó w);
i sprzą tanie pokoju (zawsze był o wraż enie, ż e ktoś odwiedził , ale nic nie zrobił . Przypomniał em sobie Lenina: „Duch wę drować po Europie, duch…”)
Dlatego przez cał y czas musiał am nosić ze sobą wszystkie moje kosztownoś ci. (A mimo to, jeś li trzeba był o zmienić rę czniki lub zabrakł o mydł a, robiono to samo).
Chciał bym zakoń czyć moje dzieł o pozytywnie.
Turcja to bardzo pię kny kraj. Turystyka się rozwija. Oczywistym jest, ż e rzą d i przedsię biorcy inwestują w ten proces bardzo duż o. (budowane są nowe drogi, tunele i inna infrastruktura, powstają atrakcyjne wycieczki krajoznawcze). Moż emy się od nich czegoś nauczyć.
Ile warte są krajobrazy, gó ry i morze?
Najważ niejsze, ż eby nie dostać się do zł ego teatru. ; )