Головну туристичну атракцію міста, замок Паланок, видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку а нині вдивляється в Європу і власне минуле довжиною майже в тисячоліття. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.
Пагорб, звичайно ж, не штучного, а природного — вулканічного — походження, хоча в IX-XІ ст., коли тут з’явилися первісні дерев’яні укріплення, місцеві жителі зазнали чимало мук від татар, які вривалися через Верецький перевал до Центральної Європи. Втім, підкорити мукачівську твердиню не вийшло ані в половецького хана Кутєшка, що 1089 року 50 днів тримав дерев’яну фортецю в облозі, ані в хана Батия, чия шістдесятитисячна орда двічі ламала зуби об Паланок в 1241 році. Коли в ХIII ст. замість дубового частоколу-паланка, що позичив своє ім’я замку, виросли муровані стіни, мук не поменшало: щороку жителі були зобов’язані вирубувати кожне проросле деревце чи кущик на пагорбі, щоб ворог не міг підійти до фортеці несподівано.
Gł ó wną atrakcję turystyczną miasta, Zamek Palanok, moż na zobaczyć kilka kilometró w od Mukaczewa. Rzą dzi nim 68-metrowy wygasł y wulkan za cokoł em. Miasto jest gdzieś na dole, a placó wka jest otwarta dla wszystkich oczu i wiatró w, a dopiero z tył u, na pó ł nocy, wznoszą się wulkaniczne Karpaty. W swoim wieku wiele widział , a teraz patrzy na Europę i jej wł asną przeszł oś ć , któ ra trwa prawie tysią c lat. Palanok to niezwycię ż ony i fotogeniczny relikt ś redniowiecza.
Wzgó rze oczywiś cie nie jest sztuczne, ale pochodzenia naturalnego – wulkanicznego, chociaż z IX-XI wieku. Jednak ani poł owiecki chan Kuteshka, któ ry w 1089 r. przez 50 dni oblegał drewnianą fortecę , ani chan Batu, któ rego 60-tysię czna horda dwukrotnie zł amał a zę by na Palanku w 1241 r. , nie zdoł ali zdobyć twierdzy Mukaczewo.
Kiedy w XIII wieku. zamiast palankinu dę bowego, któ ry swoją nazwę zapoż yczył od zamku, wzniesiono ceglane mury, udrę ka nie zmniejszył a się : co roku mieszkań cy musieli wycinać każ de poroś nię te drzewo czy krzew na wzgó rzu, aby wró g nie mó gł zbliż yć się do forteca niespodziewanie.