Не хочу ничего писать... На ум приходя стихи.... Только стихи Павла Тычина 1918 г...., которые все забыли, потому что не учат историю.... и вынуждены ее постоянно повторять:
На майдані коло церкви революція іде.
— Хай чабан! — усі гукнули,— за отамана буде.
Прощавайте, ждіте волі,—гей, на коні, всі у путь!
Закипіло, зашуміло —тільки прапори цвітуть…
На майдані коло церкви постмутились матері:
та світи ж ти їм дорогу, ясен місяць угорі!
На майдані пил спадає.
Замовкає річ…Вечір. Ніч.
Nie chcę nic pisać...Wiersze przychodzą mi do gł owy....Tylko wiersze Pawł a Tychyna z 1918 roku.... , o któ rych wszyscy zapomnieli, bo nie uczą historii....i są zmuszeni powtarzać to stale:
Na placu przy koś ciele trwa rewolucja.
"Pasterz! " - krzyczeli wszyscy, - bo ataman bę dzie.
Ż egnaj, czekaj na wolnoś ć - hej, konno, po drodze!
Gotował o się , hał asował o - kwitną tylko flagi…
Na placu przy koś ciele zdenerwował y się matki:
ale ś wiaty są im drogie, księ ż yc jest jasny w gó rze!
Na plac spada kurz.
Cisza… Wieczó r. Noc.