Культова споруда зведена у 1898-1902 роках на замовлення київської громади караїмів. І хоча їх в Києві було тоді не більше 300 чоловік, але серед них були достатньо заможні люди, які змогли дозволити собі викупити ділянку в центрі міста, замовити оригінальний проект і забезпечити будівництво.
Автор проекту – знаменитий архітектор Владислав Городецький. Поставлена вузьким фасадом вздовж лінії забудови вулиці, між тоді ще часто-густо старосвітських побілених будиночків, кенаса справді мала вигляд вражаючий - і архітектурою, і кольором, і дивною східною банею. Вправно володіючи знаннями історичних стилів, В. Городецький артистично інтерпретував ці знання, не відступаючи, на перший погляд, від усталених характерних ознак стилю, і, водночас, по-своєму компонуючи елементи архаїки в суто сучасних умовах затісної земельної ділянки, врахуванні містобудівних вимог.
Скульптурно-оздоблювальні роботи в кенасі виконував італієць Еліа Сала, і зроблене ним не мало аналогів у Києві. Здається, все багатство мавританського, орієнталістського напрямку знайшло відображення в оздобах кенаси. Особливо вражаючою була стеля, що нагадувала казкові сталактитові склепіння печер. Надзвичайно складні й витончепо-примхливі візерунки вкривали все, для того призначене в екстер'єрі та інтер'єрі. Крім ретельно прокреслених і відтворених у цементі архітектурних і скульптурних оздоб кенаси, впадали в око і металеві деталі, що дотепер, на жаль, збереглися лише частково. Це - ажурні гвинтові сходи, пара кованих ліхтарів-торшерів, розміщених обабіч парадного входу - ознаки осучасненого підходу архітектора до архаїчної за призначенням споруди. І досі милують око важкі окуті двері, складний малюнок віконних заповнень, кольорове скло тощо.
На превеликий жаль, в ході ремонтно-реконструктивних робіт 1968 р. зіпсовано декор зали за рахунок найбільш "загрозливих" сталактитових деталей стелі. Тоді ж знищено написи арабською в'яззю довкола порталу. Дещо раніше розібрано дуже важливу й цінну деталь споруди - унікальний в Києві гофрований цинковий купол, що увінчував кенасу, надаючи їй неповторного вигляду і подібності до куполів Середньої Азії. Ще пізніше безжально знищено й огорожу та ажурну, тотожнього малюнку, хвіртку, що закривала вхід до заглибленого порталу.
В радянські часи діяльність караїмської громади була заборонена, в споруді розміщувались просвітні заклади, ляльковий театр, кінотеатр, а з 1981 року – республіканський будинок актору.
Kultowy budynek został wzniesiony w latach 1898-1902 na polecenie kijowskiej gminy karaimskiej. I choć w tym czasie w Kijowie był o ich nie wię cej niż.300, to wś ró d nich byli ludzie doś ć zamoż ni, któ rych stać był o na zakup dział ki w centrum miasta, zamó wienie oryginalnego projektu i budowę.
Autorem projektu jest sł ynny architekt Wł adysł aw Gorodecki. Ustawiona z wą ską fasadą wzdł uż linii zabudowy ulicy, pomię dzy czę sto staromodnymi, bielonymi domami, kenasa naprawdę wyglą dał a imponują co - a takż e architektura, kolor i dziwna orientalna ką piel. Umieję tnie posiadają c wiedzę o stylach historycznych, W. Gorodecki artystycznie zinterpretował tę wiedzę , nie odbiegają c na pierwszy rzut oka od ustalonych cech stylu, a jednocześ nie na swó j sposó b komponują c elementy archaiczne w czysto nowoczesnych warunkach ciasnoty , z uwzglę dnieniem wymogó w urbanistycznych.
Prace rzeź biarskie i wykoń czeniowe w kenasa wykonał Wł och Elia Sala, a jego praca nie miał a odpowiednika w Kijowie. Wydaje się , ż e cał e bogactwo mauretań skiego, orientalistycznego nurtu znajduje odzwierciedlenie w dekoracji kenasa. Szczegó lnie imponują cy był strop, przypominają cy bajeczne sklepienia naciekowe jaskiń . Niezwykle zł oż one i elegancko fantazyjne wzory obejmował y wszystko, co przeznaczone na zewną trz i do wnę trz. Opró cz starannie zarysowanych i odtworzonych w cemencie dekoracji architektoniczno-rzeź biarskich kenas, efektowne i metalowe detale, któ re niestety zachował y się tylko w czę ś ci. Są to aż urowe, krę cone schody, para kutych lamp podł ogowych, umieszczone po obu stronach gł ó wnego wejś cia - oznaki zmodernizowanego podejś cia architekta do archaicznej budowli. Drzwi z cię ż kimi ż aluzjami, misterny wzó r wypeł nień okien, witraż e itp. nadal cieszą oko.
Niestety, w trakcie prac remontowych i rekonstrukcyjnych w 1968 roku wystró j sali uległ uszkodzeniu z powodu najbardziej „groź nych” naciekowych detali stropu. Jednocześ nie zniszczeniu uległ y napisy w ję zyku arabskim wokó ł portalu. Nieco wcześ niej rozebrano bardzo waż ny i cenny detal budowli - unikalną w Kijowie cynkowaną falistą kopuł ę , któ ra wień czył a kenasa, nadają c jej niepowtarzalny wyglą d i podobień stwo do kopuł Azji Ś rodkowej. Jeszcze pó ź niej bezwzglę dnie zniszczono ogrodzenie i aż urową bramę tego samego wzoru, któ ra zamykał a wejś cie do gł ę bokiego portalu.
W czasach sowieckich dział alnoś ć społ ecznoś ci karaimskiej został a zakazana, w budynku mieś cił y się placó wki oś wiatowe, teatr lalek, kino, a od 1981 roku – Republikań ski Dom Aktora.