Найстаріша у Києві культова будівля римо-католицької церкви зі збережених. Будівництво тривало чверть століття і завершилося 1842 року. Автор проекту – київський архітектор італійського походження Людвік Станзані. Виконаний в стилі класицизму, хрестовидний в плані, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. На кінець 19-го століття парафія Олександрівського храму становила понад 33 тисячі осіб.
У 1920-1930-х роках майже всі священики храму були репресовані. Комуністична влада влаштувала у храмі гуртожиток, а з 1952 року – планетарій. Тільки у 1991 році будівля була повернута римо-католицькій церкві. У 2001 році храм відвідав римський папа Іоанн Павло ІІ.
1993 року праворуч від паперті Олександрівського костьолу встановлено пам'ятний знак жертвам тоталітарного режиму, виготовлений у Польщі. Традиційний високий латинський хрест зі сталі встановлено на низькому двоступінчастому бетонному подіумі. Виготовлений об'ємно хрест (з внутрішньою порожниною) має наскрізний фронтальний отвір. Горизонтальна перемичка ділить отвір на дві частини так, що зверху утворюється рівнораменний грецький хрест, у середохресті якого на дзвоновій фермі підвішений бронзовий дзвін. На раменах, верхів'ї та основі грецького хреста — напис польською мовою накладними бронзовими літерами й дата: «Віра, надія, любов, 1993». У нижній частині латинського хреста бронзова плита з рельєфним написом: «Пам'ять жертвам за віру і Батьківщину. 1917-1991».
Дзвін має рельєфні написи латиною — на чоловому боці девіз: «Завжди вірний» і зображення хреста, на зворотному — польською: «1808-1992. Ливарня Анни Фельчинської-Чецьор і Збігнева Фельчинського майстра людвісарського». Нижче в колі — зображення геральдичного герба з написом латиною по колу: «Ян Пурвінський єпископ Житомирський».
Najstarszy zachowany budynek kultu Koś cioł a rzymskokatolickiego w Kijowie. Budowa trwał a ć wierć wieku i został a zakoń czona w 1842 roku. Autorem projektu jest Ludwik Stanzani, kijowski architekt pochodzenia wł oskiego. Wykonany w stylu klasycyzmu, na planie krzyż a, z wysoką ł aź nią gł ó wną i dwiema wież ami, portykiem przy wejś ciu. Pod koniec XIX wieku parafia koś cioł a Aleksandra liczył a ponad 3.000 osó b.
W latach 20. i 30. niemal wszyscy duchowni byli represjonowani. Wł adze komunistyczne wybudował y w koś ciele internat, a od 1952 roku planetarium. Dopiero w 1991 roku budynek zwró cono Koś cioł owi rzymskokatolickiemu. W 2001 r. koś ció ł odwiedził papież Jan Paweł II.
W 1993 r. po prawej stronie kruchty koś cioł a Aleksandra wzniesiono wykonany w Polsce znak pamię ci ofiar totalitaryzmu. Tradycyjny krzyż ze stali ł aciń skiej jest zamontowany na niskim dwustopniowym betonowym podium.
Tró jwymiarowy krzyż (z wnę ką wewnę trzną ) ma przelotowy otwó r czoł owy. Zworka pozioma dzieli otwó r na dwie czę ś ci, tak ż e u gó ry tworzy się ró wnoramienny krzyż grecki, poś rodku któ rego zawieszony jest dzwon z brą zu na farmie dzwonó w. Na ramionach, gó rze i podstawie krzyż a greckiego napis w ję zyku polskim drukowanymi literami oraz data: „Wiara, nadzieja, mił oś ć , 1993”. U doł u krzyż a ł aciń skiego znajduje się tablica z brą zu z pł askorzeź bionym napisem: „Pamię ć ofiar za wiarę i Ojczyznę . 1917-1991 ».
Dzwon posiada wytł oczone napisy po ł acinie - na awersie motto: "Zawsze wierni" oraz wizerunek krzyż a, na rewersie - po polsku: "1808-1992. Odlewnia Anny Felchynskiej-Chetsor i Zbigniewa Felczyń skiego, mistrza kadr. Poniż ej w kole wizerunek herbu heraldycznego z napisem po ł acinie w kole: „Jan Purvin biskup ż ytomierski”.