У середині XIX століття у середовищі чернівецьких вірмен визріла потреба мати свій храм. Для його спорудження у 1864 р. був створений комітет, до складу якого увійшли найбільш авторитетні члени вірменської громади. Серед них були і відомі в Чернівцях особи, а саме член громадської ради міста, а згодом перший чернівецький бургомістр Якуб Петрович, Людвіг Мікулі - брат відомого музиканта Кароля Мікулі та інші. Для проектування храму запросили чеського архітектора Йозефа Главку, саме тоді він керував будівництвом майбутньої Митрополичої резиденції. Тому образна мова, обрана для створення цього архітектурного шедевра, неминуче вгадується і в самобутніх рисах Вірменської церкви. Використовувалися і однакові будівельні матеріали: облицювальна цегла, тесаний камінь, кераміка.
Будова церкви почалася в 1869 р. в історичному вірменському кварталі. У процесі зведення храму Й.Главка, який одночасно доглядав за будівництвом, через постійні фінансові труднощі змушений був внести деякі корективи в початковий проект. Зокрема, середню вежу довелося зробити нижче, тому вона вийшла не такою імпозантною, як виглядала на плані. Проте вірменській громаді Чернівців вдалося досягти своєї мети - диво-храм, творіння геніального Йозефа Главки, підняв свої гостроверхі шпилі над ледарством старого купецького кварталу. 9 жовтня 1875 р. вірменський храм урочисто освятили під титулом Св. Апостолів Петра і Павла.
В архітектурному вигляді Вірменської церкви Йозеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського і готичного стилів, що було характерним, зокрема, для середньовічних буковинських монастирів, за традиціями вірменського культового зодчества, яскраво представленими в будові Успенського кафедрального собору XI століття у Львові. А завдяки чудовій акустиці храм спочатку використовували і як концертний зал: Тут влаштовувалися вечори церковного співу і музики, звучав орган.
W poł owie XIX wieku pojawił a się potrzeba, aby ormianie z Czerniowiec mieli wł asny koś ció ł . Do jego budowy w 1864 r. utworzono komitet, w skł ad któ rego weszli najbardziej autorytatywni czł onkowie społ ecznoś ci ormiań skiej. Wś ró d nich byli sł awni ludzie w Czerniowcach, a mianowicie czł onek rady miejskiej miasta, a pó ź niej pierwszy burmistrz Czerniowiec Jakub Pietrowicz, Ludwig Mikuli - brat sł ynnego muzyka Karola Mikulego i inni. Do zaprojektowania koś cioł a został zaproszony czeski architekt Josef Hlavka, któ ry kierował wó wczas budową przyszł ej rezydencji metropolitalnej. Dlatego ję zyk figuratywny wybrany do stworzenia tego arcydzieł a architektury jest nieuchronnie odgadywany na charakterystyczne cechy Koś cioł a ormiań skiego. Zastosowano te same materiał y budowlane: cegł ę licową , kamień ciosany, ceramikę.
Budowę koś cioł a rozpoczę to w 1869 roku w zabytkowej dzielnicy ormiań skiej. W trakcie budowy ś wią tyni J.
Glavka, któ ra ró wnież zajmował a się budową , był a zmuszona wprowadzić pewne poprawki do pierwotnego projektu ze wzglę du na cią gł e trudnoś ci finansowe. W szczegó lnoś ci ś rodkowa wież a musiał a zostać obniż ona, wię c nie okazał a się tak imponują ca, jak wyglą dał a na planie. Jednak ormiań skiej społ ecznoś ci Czerniowiec udał o się osią gną ć swó j cel - cudowna ś wią tynia, dzieł o genialnego Josefa Hlavki, wzniosł a swoje spiczaste iglice ponad lenistwo starej dzielnicy kupieckiej. 9 paź dziernika 1875 odbył a się uroczysta konsekracja koś cioł a ormiań skiego pod tytuł em Ś wię tych Apostoł ó w Piotra i Pawł a.
W formie architektonicznej koś cioł a ormiań skiego Josef Hlavka pierwotnie ł ą czył elementy stylu romań skiego, bizantyjskiego i gotyckiego, co był o charakterystyczne zwł aszcza dla ś redniowiecznych klasztoró w bukowiń skich, zgodnie z tradycjami architektury kultu ormiań skiego, ż ywo reprezentowanymi w XI w. Wniebowzię cie Katedra we Lwowie.
A dzię ki wspaniał ej akustyce koś ció ł po raz pierwszy został wykorzystany jako sala koncertowa: odbywał y się wieczory ze ś piewem koś cielnym i muzyką , brzmiał y organy.