Свято-Успенський Єлецький монастир був заснований у 1060 році чернігівським князем Святославом Ярославичем (четвертий син Ярослава Мудрого). За різними даними між другою половиною XI ст. та другою половиною XII ст. збудували головну споруду монастиря – Успенський собор. Цей храм за всю свою багатовікову історію пережив низку перебудов, але все ж таки дійшов до наших днів практично зберігши свої первісні форми. Головною родзинкою собору є декілька стародавніх фресок часів Київської Русі.
Успенський собор є єдиною збереженою монастирською будівлею часів Русі. У товщі Єлецької гори, на який стоїть монастир, існує цілий комплекс печер. Вважається, що їх створили за княжої доби, але на відміну від сусідніх Антонієвих печер вони майже не досліджені.
У 1239 році під час монголо-татарської навали монастир зруйнували. Після того він ще неодноразово переживав велику кількість руйнувань, пожеж, занепадів та відновлень. У радянські часи монастир закрили та лише в 1992 році передали релігійній громаді. Зараз там діє жіночий монастир.
У 1669 році настоятелем Єлецького монастиря став Іоаникій Ґалятовський. Саме за його часів збудували споруди, що сформували сучасний ансамбль монастиря: дзвіницю, північні келії, східні келії, південно-західні келії, мур навколо монастиря, Петропавлівську церкву.
У 1688 році монастир очолив Феодосій Углицький (Чернігівський), якого потім проголосили святим. Його будинок ми можемо побачити біля дзвіниці. Наприкінці XVII століття до Успенського собору прибудували усипальницю чернігівського полковника Якова Лизогуба. Також на території монастиря розташовується зруйнований будинок ігумена XVIII століття.
Сьогодні Єлецький монастир – це важливий туристичний об’єкт і пам’ятка Чернігова, тут дуже затишно, спокійно та гарно. Є надія, що невдовзі будуть дослідженні й відновлені, а згодом і відкриті для відвідувачів з усього світу стародавні печери монастиря.
Klasztor Zaś nię cia Najś wię tszej Marii Panny został zał oż ony w 1060 r. przez Czernihowskiego księ cia Ś wiatosł awa Jarosł awicza (czwartego syna Jarosł awa Mą drego). Wedł ug ró ż nych ź ró deł mię dzy drugą poł ową XI wieku. i druga poł owa XII wieku. wybudował gł ó wny gmach klasztoru - katedrę Wniebowzię cia NMP. Ś wią tynia ta przeszł a szereg rekonstrukcji w swojej wielowiekowej historii, ale nadal przetrwał a do dziś , prawie zachowują c swoje pierwotne formy. Gł ó wną atrakcją katedry jest kilka staroż ytnych freskó w z czasó w Rusi Kijowskiej.
Katedra Wniebowzię cia NMP jest jedynym zachowanym budynkiem klasztornym z czasó w Rosji. W gruboś ci gó ry Yelets, na któ rej stoi klasztor, znajduje się cał y kompleks jaskiń . Uważ a się , ż e powstał y w czasach ksią ż ę cych, ale w przeciwień stwie do są siednich Jaskiń Antoniego są prawie niezbadane.
W 1239 roku podczas najazdu mongolsko-tatarskiego klasztor został zniszczony. Potem wielokrotnie doś wiadczał wielu zniszczeń , poż aró w, upadkó w i oż ywienia.
W czasach sowieckich klasztor został zamknię ty i dopiero w 1992 roku został przekazany gminie wyznaniowej. Teraz jest klasztor.
W 1669 r. Ioaniki Galyatovsky został opatem klasztoru Yelets. To za jego czasó w powstał y budynki tworzą ce nowoczesny zespó ł klasztorny: dzwonnica, cele pó ł nocne, cele wschodnie, cele poł udniowo-zachodnie, mur wokó ł klasztoru, koś ció ł Piotra i Pawł a.
W 1688 r. na czele klasztoru staną ł Teodozjusz z Uglicza (Czernihó w), pó ź niej kanonizowany. Jego dom moż emy zobaczyć w pobliż u dzwonnicy. Pod koniec XVII wieku do katedry Wniebowzię cia NMP dobudowano grobowiec puł kownika z Czernihowa Jakowa Ł yzohuba. Ró wnież na terenie klasztoru znajduje się zrujnowany dom opata z XVIII wieku.
Dziś Klasztor Yelets jest waż ną atrakcją turystyczną i pomnikiem Czernihowa, jest bardzo przytulny, cichy i pię kny.
Jest nadzieja, ż e staroż ytne jaskinie klasztoru zostaną wkró tce zbadane i odrestaurowane, a pó ź niej udostę pnione zwiedzają cym z cał ego ś wiata.