Орден св. Єлизавети був запрошений до міста у 1738 році архієпископом Естергома Естерхазі. Вони піклувались про сиріт, хворих і бідних жителів Братислави. На протязі наступних чотирьох років були зведені костел, монастирські будівлі, лікарня. Комплекс включав внутрішнє подвір'я і великі сади. 19 листопада 1743 року відбулась перша служба в освяченому храмі. Костел св. Єлизавети Угорської належить до важливих архітектурних пам’яток периферійної частини історичної зони Братислави. Ця однонавова будівля в стилі бароко – робота віденського зодчого Франца Антона Пільграма.
Фасад храму поділений на чотири рівні. На першому – вхідний портал, на другому велике вікно і скульптури святих Стефана і Ладислава в нішах. На третьому – герб архієпископа Естерхазі під великим капелюхом. На четвертому поверсі – скульптура св. Єлизавети з жебраком у її ніг. Автором скульптур є видатний скульптор пізнього бароко Людовіт Годе, учень Георга Рафаеля Доннера. Він створив фігури на фасаді костелу і на фасаді монастиря. Також він приймав участь у оформленні інтер'єрів храму.
З лівого боку до костелу примикає триповерхова будівля монастиря. Його портал прикрашений скульптурами святих Єлизавети, Йосипа і Імріха. Оформлення інтер'єрів було доручене одному з видатних австрійських художників того часу Полу Трогеру. Пізніше він став ректором Віденської академії мистецтв. Це єдина його робота на території сучасної Словаччини. Комплекс монастиря був суттєво зруйнований у період другої світової війни внаслідок бомбардувань авіації союзників.
Order ś w. Elż bieta został a zaproszona do miasta w 1738 r. przez arcybiskupa Esztergoma Esztergoma. Opiekowali się sierotami, chorymi i biednymi w Bratysł awie. W cią gu nastę pnych czterech lat wybudowano koś ció ł , zabudowania klasztorne i szpital. Kompleks obejmował dziedziniec i duż e ogrody. 19 listopada 1743 w konsekrowanym koś ciele odbył o się pierwsze naboż eń stwo. Koś ció ł ś w. Elż bieta Wę gierska jest jednym z waż nych zabytkó w architektury na obrzeż ach strefy historycznej Bratysł awy. Ten jednopię trowy barokowy budynek jest dzieł em wiedeń skiego architekta Franza Antona Pilgrama.
Fasada ś wią tyni podzielona jest na cztery poziomy. Na pierwszym - portal wejś ciowy, na drugim duż e okno oraz rzeź by ś wię tych Szczepana i Wł adysł awa w niszach. Na trzecim herb arcybiskupa Esterhazy pod duż ym kapeluszem. Na IV pię trze - rzeź ba ś w. Elż bieta z ż ebrakiem u jej stó p.
Autorem rzeź b jest wybitny pó ź nobarokowy rzeź biarz Ludovit Gode, uczeń Georga Raphaela Donnera. Stworzył figury na fasadzie koś cioł a i na fasadzie klasztoru. Brał ró wnież udział w projektowaniu wnę trza ś wią tyni.
Na lewo od koś cioł a znajduje się trzykondygnacyjny budynek klasztorny. Jej portal zdobią rzeź by ś wię tych Elż biety, Jó zefa i Imricha. Projekt wnę trza powstał na zlecenie jednego z wybitnych ó wczesnych austriackich artystó w, Paula Trogera. Pó ź niej został rektorem Akademii Sztuk Pię knych w Wiedniu. To jego jedyna praca we wspó ł czesnej Sł owacji. Zespó ł klasztorny został znacznie zniszczony podczas II wojny ś wiatowej w wyniku alianckich bombardowań .