Біля мосту Словацького національного повстання розташована одна з найкрасивіших площ Братислави - Рибна. Її домінантою вважається висока колона Святої Трійці, створена в барокової манері. Причиною її установки послужила обіцянка, дану Господу жителями міста під час самої затяжної в історії Братислави епідемії чуми, яка тривала з 1711 по 1713 роки. Вона забрала з собою життя 3860 осіб. Братиславі допоміг позбутися від чуми Естергомський архієпископ, угорський примас, кардинал Крістіан Август Саський, чиї заслуги відзначені на барельєфі, встановленому на підставці колони. До речі, саме кардинал виступив ініціатором встановлення цього Маріанського стовпа.
Автор колони Святої Трійці невідомий. Кам'яну огорожу створив австрійський скульптор Мартін Віктор. В середині XVIII століття колона була пошкоджена і потребувала ремонту. Провести реставраційні роботи доручили братиславському скульптору Йозефу Сарторію. Він не ставив собі за мету точне оновлення наявних на колоні статуй, а вносив свої поправки, видозмінюючи скульптури. Тому ми можемо бачити зараз результат саме його роботи.
П'єдестал, на якому встановлений Маріанський стовп, декорований рельєфами на тему руйнівної епідемії. Тут можна побачити сцени останнього помазання, похорону і зображення святої Розалії. Ці рельєфи належать різцю Йозефа Сарторія. Невідомо, чи мав первісний стовп різьблені прикраси, які були просто виправлені скульптором, або це нововведення Сарторія. Стовп прикрашений 9 статуями, серед яких особливо виділяється скульптурна композиція, що зображує Святу Трійцю.
W pobliż u mostu Sł owackiego Powstania Narodowego znajduje się jeden z najpię kniejszych placó w Bratysł awy – Rybna. Jej dominantą jest wysoka kolumna Tró jcy Ś wię tej, wykonana w stylu barokowym. Powodem jego instalacji był a obietnica zł oż ona Panu przez mieszkań có w miasta podczas najdł uż szej w historii Bratysł awy epidemii dż umy, któ ra trwał a od 1711 do 1713 roku. Odebrał a ż ycie 3860 osobom. Bratysł awie w pozbyciu się zarazy pomó gł arcybiskup ostrzygomski, prymas Wę gier, kardynał Christian August Saski, któ rego zasł ugi zaznaczono na pł askorzeź bie umieszczonej na cokole kolumny. Nawiasem mó wią c, to kardynał zainicjował wzniesienie tego sł upa maryjnego.
Autor kolumny Ś wię tej Tró jcy nie jest znany. Kamienne ogrodzenie został o stworzone przez austriackiego rzeź biarza Martina Victora. W poł owie XVIII wieku kolumna uległ a uszkodzeniu i wymagał a naprawy. Prace konserwatorskie zlecono bratysł awskiemu rzeź biarzowi Josefowi Sartori.
Nie postawił sobie za cel dokł adnej aktualizacji posą gó w na kolumnie, ale dokonał wł asnych poprawek, modyfikują c rzeź by. Dlatego moż emy teraz zobaczyć efekt jego pracy.
Cokó ł , na któ rym osadzony jest sł up maryjny, ozdobiony jest pł askorzeź bami o tematyce wyniszczają cej epidemii. Tutaj moż na zobaczyć sceny ostatniego namaszczenia, pogrzebu oraz wizerunki ś w. Rozalii. Te pł askorzeź by należ ą do rzeź biarza Josefa Sartoriusa. Nie wiadomo, czy pierwotny filar miał rzeź bione ornamenty, któ re został y po prostu skorygowane przez rzeź biarza, czy jest to innowacja Sartoriusa. Filar zdobi 9 posą gó w, wś ró d któ rych wyró ż nia się kompozycja rzeź biarska przedstawiają ca Tró jcę Ś wię tą .