Архікатедральна базиліка Обезголовлення святого Іоанна Предтечі (XIV ст., перебудована XVII, XIX, XX ст. ) Найстаріший храм Варшави. Його створення датується рубежем тринадцятого-чотирнадцятого століть. З початку свого існування це була парафіяльна церква. З 1406 р. – колегіальна церква, піднята в 1797 р. в ранг собору, в 1818 р. – архікатедральна, а в 1960 р. – мала базиліка.
У минулому там відбувалися важливі історичні події. Тут в 1339 році перед Папським трибуналом відбувся успішно завершений судовий процес з Тевтонським орденом за захоплені ними Холмненську землю і Померанію. Тут коронувалися королі Станіслави: Лещинський і Понятовський. Конституція 3 травня також була приведена до присяги в соборі. Тут проходили численні урочистості королівської сім'ї: весілля, хрестини і похорони.
Варшавський архікатедральний собор був зведений при заснуванні міста. За короткий час він був доповнений трьома готичними нефами залу рівної висоти. У шістнадцятому столітті була прибудована 70-метрова вежа. Розташований біля оборонних стін, він виконував подвійну роль: як парафіяльна церква для міста та каплиця для Замку. Вежа, що обвалилася під час урагану в 1602 році, не була перебудована. На її місці в 30-х роках сімнадцятого століття був зведений ширмовий фасад з високим, багато фрагментованим фронтоном. Реконструкція 1836-1841 років (за проектом Ідзьковського) повністю змінила передній фасад, надавши йому рис англійської готики. Бароковий фасад був знесений, дах опущений і знесено більшу частину каплиць, знищивши безліч історичних вівтарів і пам'ятників. В кінці 20-го століття фасад собору був додатково облицьований (за проектом Кудери) білим голландським клінкером, що в підсумку зруйнувало первісний характер будівлі.
Під час Варшавського повстання в результаті вогню, бомб і ракет було знищено накопичене за кілька століть оздоблення найбагатшої і найкрасивішої з усіх варшавських церков. Після падіння повстання спеціальні бригади СС підірвали стіни, які ще стояли. Після війни (вже в 1945 році) були проведені роботи з реконструкції собору за проектом Яна Захватовича. Він був завершений в 1956 році. Відбудований храм був відновлений до первісної, готичної форми з чотирнадцятого і п'ятнадцятого століть. Справжній, увінчаний високим фронтоном, роздробленим цегляними ажурами, фасад відноситься до вісльського різновиду стилю під назвою мазовецька готика.
Інтер'єр собору був відновлений до первісного, готичного стану. Він тринефний із зоряним склепінням. Історичними реліквіями, які пережили війну під час війни, є: каплиця Ісуса з розп'яттям Баричка п'ятнадцятого століття; Ренесансний надгробок – за кошти княгині Анни Мазовецької – останніх мазовецьких князів (розміщений у правому нефі); пам'ятник маршалу чотирирічного сейму Станіславу Малаховському; фрагменти надгробків, епітафій, декоративних ґрат і балюстрад. У підземних склепах, доступних для відвідувачів, збереглися численні гробниці і саркофаги відомих особистостей, державних діячів, церковних сановників, знатних громадян міста і країни.
Bazylika archikatedralna Ś cię cia ś w. Jana Chrzciciela (XIV w. , przebudowywana w XVII, XIX, XX w. ) Najstarszy koś ció ł w Warszawie. Jego powstanie datuje się na przeł om XIII-XIV wieku. Od począ tku swego istnienia był koś cioł em parafialnym. Od 1406 r. jest kolegiatą , w 1797 r. podniesioną do rangi katedry, w 1818 r. archikatedrą , a w 1960 r. mał ą bazyliką.
W przeszł oś ci miał y tu miejsce waż ne wydarzenia historyczne. Tu w 1339 r. przed Trybunał em Papieskim odbył się pomyś lnie zakoń czony proces z Zakonem Krzyż ackim nad zdobytą przez nich ziemią holmneń ską i Pomorzem. Tu koronowano kró ló w Stanisł awa: Leszczyń skiego i Poniatowskiego. 3 maja w katedrze zaprzysię ż ono takż e konstytucję . Odbywał y się tu liczne uroczystoś ci rodziny kró lewskiej: ś luby, chrzciny i pogrzeby.
Archikatedra warszawska został a zbudowana wraz z zał oż eniem miasta. W kró tkim czasie uzupeł niono go trzema gotyckimi nawami auli o jednakowej wysokoś ci.
W XVI wieku dobudowano 70-metrową wież ę . Poł oż ona w pobliż u muró w obronnych peł nił a podwó jną funkcję koś cioł a parafialnego dla miasta i kaplicy dla zamku. Wież y, któ ra zawalił a się podczas huraganu w 1602 roku, nie odbudowano. Na jego miejscu w latach 30-tych XVII wieku wzniesiono ekranową fasadę z wysokim, mocno rozczł onkowanym naczó ł kiem. Przebudowa z lat 1836-1841 (projekt Idzkowskiego) cał kowicie zmienił a elewację frontową , nadają c jej cechy gotyku angielskiego. Zburzono barokową fasadę , obniż ono dach i rozebrano wię kszoś ć kaplic, niszczą c wiele historycznych oł tarzy i pomnikó w. Pod koniec XX wieku elewację katedry dodatkowo oblicowano (wedł ug projektu Kudery) biał ym klinkierem holenderskim, co ostatecznie zniszczył o pierwotny charakter budowli.
Podczas Powstania Warszawskiego w wyniku poż aró w, bomb i rakiet zniszczeniu uległ y dekoracje zgromadzone przez kilka wiekó w najbogatszych i najpię kniejszych ze wszystkich warszawskich koś cioł ó w. Po upadku powstania specjalne brygady SS wysadził y w powietrze stoją ce jeszcze mury. Po wojnie (już w 1945 r. ) przeprowadzono odbudowę katedry wedł ug projektu Jana Zachwatowycza. Został ukoń czony w 1956 roku. Odbudowanej ś wią tyni przywró cono pierwotną , gotycką formę z XIV i XV wieku. Prawdziwa fasada, zwień czona wysokim frontonem z ł amaną cegł ą , należ y do nadwiś lań skiej odmiany stylu zwanego gotykiem mazowieckim.
Wnę trze katedry został o przywró cone do pierwotnego, gotyckiego stanu. Jest tró jnawowy ze sklepieniem gwiaź dzistym.
Pamią tkami historycznymi, któ re przetrwał y wojnę w czasie wojny są : kaplica Jezusa z Ukrzyż owaniem Bariczki z XV wieku; Renesansowy nagrobek - kosztem księ ż nej Anny Mazowieckiej - ostatnich ksią ż ą t mazowieckich (znajduje się w prawej nawie); pomnik Marszał ka Sejmu Czteroletniego Stanisł awa Mał achowskiego; fragmenty nagrobkó w, epitafia, ozdobne kraty i balustrady. W udostę pnionych dla zwiedzają cych podziemnych kryptach zachował y się liczne grobowce i sarkofagi znanych osobistoś ci, mę ż ó w stanu, dostojnikó w koś cielnych, szlacheckich obywateli miasta i kraju.