Августинська церква і монастир святого Мартіна залишалися власністю монастиря аж до розпуску ордена в 1866 році. Цей монастир, заснований в 1353 році князем Семовітом Мазовецьким і побудований в готичному стилі, піддався подальшим реконструкціям в сімнадцятому і вісімнадцятому століттях, щоб остаточно отримати пізньобарокову форму. Особливо цікавий фасад і церковна дзвіниця зі збереженими в нижній частині елементами готики. Під ним є прохід в аркадний двір монастиря.
Під час Другої світової війни церква і монастир були серйозно пошкоджені. Перебудовані в 1953-1962 роках і передані сестрам-францисканкам, вони отримали сучасний дизайн інтер'єру, спроектований сестрою Альмою Скшидлевською.
Це рідкісний приклад вмілого поєднання історичної архітектури з елементами сучасного мистецтва. Особливий шарм храму додають цікаві барельєфи, вітражі, розпис сграффіто, ковані двері, грати і декоративні елементи. Це роботи художників Анни Грохольської, Єжи Мачая та Терези Реклевської. Варто звернути увагу на оригінальну металеву реставрацію порожнин згорілого антикварного розп'яття. Будівля барокової церкви з фрагментами в готичному стилі має три нефа і дві каплиці на прибудові нефів. У каплиці Богоматері Скорботної вісімнадцятого століття (в правому нефі) знаходиться копія картини шістнадцятого століття з головного вівтаря і гіпсові копії скульптур п'ятнадцятого століття. Фрагменти готичної стіни, що збереглися в каплиці Ісуса, свідчать про її походження в п'ятнадцятому столітті.
У підвалі знаходиться могила Адама Яржебського, який помер в 1650 році (композитор, музикант і поет епохи бароко, автор книги «Go? ciniec albo opisanie Warszawy 1643 r. », яка є першим путівником по Варшаві). На бічних стовпах церкви розміщені меморіальні дошки, присвячені пам'яті героїв Другої світової війни: солдатів парашутної бригади ЗС Польщі у Великій Британії (Cichociemni) та польських розвідників, загиблих у 1939-1945 роках.
Koś ció ł augustianó w i klasztor ś w. Marcina pozostał y wł asnoś cią klasztoru aż do kasaty zakonu w 1866 roku. Klasztor ten, ufundowany w 1353 roku przez księ cia Semowita Mazowieckiego i zbudowany w stylu gotyckim, w XVII i XVIII wieku przechodził kolejne przebudowy, by ostatecznie uzyskać pó ź nobarokową formę . Szczegó lnie interesują ca jest fasada i dzwonnica koś cioł a z zachowanymi elementami gotyckimi w dolnej czę ś ci. Pod nią znajduje się przejś cie na arkadowy dziedziniec klasztoru.
Podczas II wojny ś wiatowej koś ció ł i klasztor został y poważ nie zniszczone. Odbudowane w latach 1953-1962 i przekazane siostrom franciszkankom, otrzymał y nowoczesny wystró j wnę trz zaprojektowany przez s. Almę Skszidlewską.
To rzadki przykł ad umieję tnego poł ą czenia architektury historycznej z elementami sztuki wspó ł czesnej. Szczegó lnego uroku ś wią tyni dodają ciekawe pł askorzeź by, witraż e, malowidł a sgraffitowe, kute drzwi, kraty i elementy zdobnicze.
Są to prace artystó w Anny Groholskiej, Jerzego Machai i Terezy Reklevskiej. Warto zwró cić uwagę na oryginalną metalową renowację wnę k spalonego antycznego krucyfiksu. Barokowy budynek koś cioł a z fragmentami w stylu gotyckim ma trzy nawy i dwie kaplice na aneksie naw. W XVIII-wiecznej kaplicy Matki Boż ej Bolesnej (w prawej nawie) znajduje się kopia XVI-wiecznego obrazu z oł tarza gł ó wnego oraz gipsowe kopie XV-wiecznych rzeź b. Fragmenty gotyckiego muru zachowane w Kaplicy Jezusowej ś wiadczą o jej pochodzeniu w XV wieku.
W podziemiach znajduje się gró b zmarł ego w 1650 r. Adama Jarzę bskiego (kompozytora, muzyka i poety epoki baroku, autora ksią ż ki „Go? ciniec albo opisanie Warszawy 1643 r. ”, bę dą cej pierwszym przewodnikiem po Warszawie).
Na bocznych filarach koś cioł a znajdują się tablice pamią tkowe poś wię cone pamię ci bohateró w II wojny ś wiatowej: ż oł nierzy brygady spadochronowej Polskich Sił Zbrojnych w Wielkiej Brytanii (Cichociemnych) oraz polskich harcerzy poległ ych w latach 1939-1945.