Палац був зведений у стилі бароко в 1677-1695 роках для воєводи Плоцького Яна Доброгостя Красінського, а його автором був архітектор Тильман з Гамерана. Будівництво почалося навесні 1677 року і до 1682 року основний ккорпус був готовий в сирому стані. У березні 1699 року під час карнавалу король Август II Сильний взяв участь в балу в палаці, а потім була проведена церемонія з нагоди підписання миру в Карловіце. Оздоблення інтер'єрів було перервано Третьою Північною війною і пограбуванням палацу шведами в 1702 році. Після смерті Доброгоста палац перейшов у власність його онука, старости Опіногори, Блажея Красінського, у 1717 році. У 1763 році одноосібним власником став єпископ Кам'янецький Адам Красінський.
5 грудня 1765 року палац був придбаний Республікою Польща для резиденції коронної казначейської комісії, а потім була проведена реконструкція і, нарешті, внутрішнє оздоблення було завершено за проектом Якуба Фонтани. З тих пір його називали палацом Речі Посполитої. У 1766 р. для публіки було відкрито Красінський сад. У грудні 1782 року палац згорів. Після пожежі, яка поглинула значну частину інтер'єру, палац був перебудований до грудня 1783 року за проектом Домініка Мерліні. В епоху Королівства Польського тут в 1827-1828 роках проводилися засідання сеймського двору. У 1835 році палац був відреставрований після руйнувань від бойових дій під час Листопадового повстання. У період, що передував Січневому повстанню в 1861 році, в палаці жив глава цивільного уряду Олександр Великопольський.
У 1917-1939 роках він був резиденцією Верховного суду. У вересні 1939 року палац був пошкоджений. 27 серпня 1944 року під час Варшавського повстання палац був розбомблений німецькими літаками, в результаті чого загинули 27 повстанців батальйону «Парасолька». В результаті боїв в руїнах в наступні дні палац практично повністю згорів. Після війни руйнування будівлі оцінювалося в 85%. Реконструкція розпочалася у 1948 році за проектом Мечислава Кузьми та Збігнєва Степінського і була завершена у 1961 році. У 1958 році будівлю перейняла Національна бібліотека.
В даний час будівля належить Національній бібліотеці. Він містить близько 5% з 4.000 рукописів Залуської бібліотеки та Польського музею в Рапперсвілі, колекцію Вілянувської бібліотеки, а також інші стародруки та графічні колекції, зібрані пізніше. Заслуговують на увагу особливо безцінні ілюстровані польські та іноземні середньовічні рукописи.
Pał ac został zbudowany w stylu barokowym w latach 1677-1695 dla wojewody pł ockiego Jana Dobrogosta Krasiń skiego, a jego autorem był architekt Tilman z Gameran. Budowę rozpoczę to wiosną.1677 r. , a już w 1682 r. budynek gł ó wny był gotowy w stanie surowym. W marcu 1699 r. podczas karnawał u kró l August II Mocny wzią ł udział w balu w pał acu, po któ rym nastą pił a uroczystoś ć podpisania pokoju w Karł owicach. Wystró j wnę trz przerwał a III wojna pó ł nocna i grabież pał acu dokonana przez Szwedó w w 1702 roku. Po ś mierci Dobrogosta pał ac przeszedł w 1717 roku na wł asnoś ć jego wnuka, starosty opinohorskiego, Bł aż eja Krasiń skiego. W 1763 r. jedynym wł aś cicielem został biskup Adam Krasiń ski z kamienieckiego.
5 grudnia 1765 roku pał ac został przeję ty przez Rzeczpospolitą na siedzibę Komisji Skarbu Koronnego, nastę pnie przeprowadzono odbudowę i ostatecznie ukoń czono wystró j wnę trz wedł ug projektu Jakuba Fontany.
Od tego czasu nazywany jest pał acem Rzeczypospolitej Narodó w. W 1766 roku Ogró d Krasiń skich został otwarty dla publicznoś ci. W grudniu 1782 r. pał ac spł oną ł . Po poż arze, któ ry strawił znaczną czę ś ć wnę trza pał ac został odbudowany do grudnia 1783 roku wedł ug projektu Dominika Merliniego. W czasach Kró lestwa Polskiego, w latach 1827-1828 odbywał y się tu sesje sejmowe. W 1835 r. pał ac został odrestaurowany po zniszczeniach spowodowanych dział aniami wojennymi w czasie powstania listopadowego. W okresie poprzedzają cym powstanie styczniowe w 1861 r. w pał acu mieszkał szef rzą du cywilnego Oł eksandr Wielikopolski.
W latach 1917-1939 był siedzibą Są du Najwyż szego. We wrześ niu 1939 r. pał ac został uszkodzony. 27 sierpnia 1944 roku w czasie powstania warszawskiego pał ac został zbombardowany przez samoloty niemieckie, w wyniku czego zginę ł o 27 powstań có w z batalionu Parasolka. W wyniku walk w ruinach w nastę pnych dniach pał ac prawie doszczę tnie spł oną ł.
Po wojnie stopień zniszczenia budynku oszacowano na 85%. Odbudowę rozpoczę to w 1948 roku wedł ug projektu Mieczysł awa Kuź my i Zbigniewa Stę piń skiego, a zakoń czono w 1961 roku. W 1958 r. budynek przeję ł a Biblioteka Narodowa.
Obecnie budynek należ y do Biblioteki Narodowej. Zawiera okoł o 5% z 4000 rę kopisó w Biblioteki Zał uskiej i Muzeum Polskiego w Rapperswilu, zbioró w Biblioteki Wilanowskiej oraz innych zebranych pó ź niej zbioró w starodrukó w i grafik. Na uwagę zasł ugują bezcenne ilustrowane polskie i zagraniczne rę kopisy ś redniowieczne.