Помпезна споруда в стилі неоренесансу з великим куполом зведена за проектом архітекторів Тадеуша Стриженського і Владислава Екільського у 1893 році для розміщення притулку для хлопчиків католицької віри з усієї Галіції. Притулок утримувався на кошти князя Олександра Любомирського. Під час першої світової війни тут був розгорнутий шпиталь, під час другої світової війни розміщувались підрозділи окупантів. У 1952 році будівля передана економічному університету і зараз є його головним корпусом. Вхідний портал прикрашений колонами, пілястрами, скульптурами. Над входом девіз латиною «Ora et labora» (молись і працюй).
Okazał y neorenesansowy budynek z duż ą kopuł ą został zaprojektowany przez architektó w Tadeusza Stryż eń skiego i Wł adysł awa Ekilskiego w 1893 roku jako przytuł ek dla chł opcó w wyznania katolickiego z cał ej Galicji. Schronisko utrzymywano kosztem księ cia Aleksandra Lubomirskiego. W czasie I wojny ś wiatowej utworzono tu szpital, a w czasie II wojny ś wiatowej ulokowano tu oddział y okupanta. W 1952 roku budynek został przeniesiony na Uniwersytet Ekonomiczny i obecnie jest jego gł ó wnym gmachem. Portal wejś ciowy zdobią kolumny, pilastry, rzeź by. Nad wejś ciem znajduje się motto po ł acinie „Ora et labora” (mó dl się i pracuj).