Величезний костел є архітектурною домінантою району Подгуже. Він був зведений в неороманському стилі у 1905-1909 роках за проектом архітектора Яна Сас-Зубжицького. Цегляна тринавова базиліка з подовженим пресвітерієм і трансептом. Центральна нава суттєво вища за бічні. До храму примикають дві невеликі каплиці – Різдва Христового і Розп’ятого Христа. Праворуч від пресвітерія знаходиться прямокутна різниця, а ліворуч ще одна каплиця, що має окремий вхід з двору – каплиця Поклоніння. До проходів примикають ще чотири каплиці – Божої Матері Ченстоховської, Божої Матері Розанкової, святого Вінцента Феррера та святого Юди Тадея.
Зовнішній вигляд храму відрізняє вдале поєднання темно-червоної цегли зі світлим кам’яним декором. Привертає увагу декоративне багатство, характерне для готики, багато характерних елементів, таких як декоративні вершини, аркадний фриз на бічних фасадах, контрфорси, що оточують тіло, і рясні скульптурні прикраси, характерні для готичного стилю.
Фасад обрамляють дві чотиригранні вежі, збудовані за ромбовидною схемою, так, що їх кути злегка виступають перед фасадом. У верхній частині вежі переходять у восьмикутник та перекриті куполами у формі шпиля, оточеного вузькими піками. Кожна вежа має по два вузьких високих кам’яних балкони з балдахінами, в яких розташовані скульптури святих Петра і Павла і святих єпископів Станіслава і Войцеха.
Між вежами – три арки, що спираються на чотири колони, верхні части яких прикрашені скульптурами польських святих. Над галереєю святих – декоративна ажурна балюстрада і великий вітраж. По боках вітража скульптури папи римського Іоанна Павла ІІ (ліворуч) і святого Зігмунта Щесни Фелінського (праворуч). Центральна вежа храму на перетині трансепту і центральної нави має значно більшу висоту від бокових веж і прикрашена маленькими вежками.
На території костелу у 1998 році встановлений пам’ятний знак розвідникам диверсійного загону Армії Крайової «Алісія», які загинули в боях з окупантами та у катівнях гестапо у 1943-1944 роках.
Ogromny koś ció ł jest architektoniczną dominantą dzielnicy Podguze. Został zbudowany w stylu neoromań skim w latach 1905-1909 przez architekta Jana Sas-Zubzyckiego. Murowana tró jnawowa bazylika z wydł uż onym prezbiterium i transeptem. Nawa gł ó wna jest znacznie wyż sza od bocznych. Do koś cioł a przylegają dwie mał e kaplice – Narodzenia Pań skiego i Chrystusa Ukrzyż owanego. Na prawo od prezbiterium znajduje się prostoką tna ró ż nica, a na lewo kolejna kaplica z osobnym wejś ciem od dziedziń ca - Kaplica Adoracji. Do przejś ć przylegają jeszcze cztery kaplice - Matki Boskiej Czę stochowskiej, Matki Boskiej Ró ż anki, ś w. Wincentego Ferrera i ś w. Judy Tadeusza.
Z zewną trz ś wią tynia charakteryzuje się udanym poł ą czeniem ciemnoczerwonej cegł y z jasnym kamiennym dekorem.
Uwagę zwraca gotyckie bogactwo zdobnicze, wiele charakterystycznych elementó w, takich jak ozdobne zwień czenia, fryz arkadowy na elewacjach bocznych, przypory okalają ce korpus oraz obfite zdobienia rzeź biarskie typowe dla stylu gotyckiego.
Fasada obramowana jest dwiema czworobocznymi wież ami, zbudowanymi w romby, tak ż e ich naroż niki wystają lekko przed fasadę . Na szczycie wież y zamieniają się w oś mioką t i przykrywają kopuł y w kształ cie iglic otoczonych wą skimi szczytami. Każ da wież a posiada dwa wą skie, wysokie kamienne balkony z baldachimami, w któ rych znajdują się rzeź by ś wię tych Piotra i Pawł a oraz ś wię tych biskupó w Stanisł awa i Wojciecha.
Pomię dzy wież ami znajdują się trzy ł uki wsparte na czterech kolumnach, któ rych gó rne partie zdobią rzeź by polskich ś wię tych. Nad galerią ś wię tych znajduje się ozdobna aż urowa balustrada oraz duż y witraż.
Po bokach witraż u znajdują się rzeź by papież a Jana Pawł a II (po lewej) i ś w. Zygmunta Szczę snej Feliń skiego (po prawej). Centralna wież a ś wią tyni na przecię ciu transeptu i nawy gł ó wnej jest znacznie wyż sza niż baszty boczne i ozdobiona jest mał ymi basztami.
W 1998 r. na terenie cerkwi wzniesiono pomnik harcerzy oddział u dywersyjnego AK „Alicja”, poległ ych w walkach z okupantem oraz w katowniach Gestapo w latach 1943-1944.