Один з улюблених храмів жителів Кракова, в якому отці кармеліти зберігають два чудотворних образи Богородиці – «Шкаплерну» і «Пісочну», яку також називають «Краківською господинею». Її образ був написаний прямо на стіні костелу невідомим ченцем наприкінці XV століття. За легендою, під час роботи автор раптово отримав інше завдання. Він припинив роботу, а коли повернувся до неї, образ на стіні був повністю виконаний.
Згідно легенді, перший храм на цьому місці побудований у ХІ столітті на кошти князя Владислава Германа в подяку за чудесне зцілення. Нібито Матір Божа прийшла до нього уві сні і порадила знайти місце за краківськими воротами, де на піску ростуть фіалки. Компресами з піску вилікували хворого правителя і він наказав побудувати храм. Але немає ніяких досліджень і документів, які б підтвердили цю легенду і існування костелу у романському стилі.
У дійсності будування храму пов’язане з монархами св. Ядвігою і Владиславом ІІ Ягелло, які наприкінці XIV століття наказали побудувати костел. Будівництво почалось у 1395 році. Через два роки храм був переданий ордену кармелітів, які прибули з Праги. Готичний костел був суттєво пошкоджений у 1587 році під час облоги Кракова імператором Максиміліаном Габсбургом і відновлений на кошти Анни Ягеллонки. В черговий раз постраждав під час шведської навали і був перебудований у стилі бароко у другій половині XVII століття. Реставраційні роботи проводились у 1929-1939 роках і у 1983 році. З 1997 року костелу надано статус малої базиліки. Фасад костелу схожий на фасад церкви Дель Джезу у Римі. На південній стіні знаходиться «Голгофа» - комплекс з трьох скульптур XVIII століття. Головний вівтар – зразок одного з найбільших у Польщі витворів дерев’яного різьблення.
В стіні костелу багато століть назад вмурований камінь, який зараз захищений гратами. Над ним напис: «стопа королеви Ядвіги». Згідно легенди, ця мудра і добра владичиця, пізніше свята, у супроводженні світи відвідала будівництво костелу. Вона звернула увагу на працівника, якій був дуже засмучений, і спитала його про причину смутку. Він відповів, що його дружина хворіє і йому немає чим заплатити лікарю. Тоді королева поставила ногу на камінь, відстібнула з туфлі золоту пряжку і віддала її каменотесу. Коли вона пішла, на камені, як на м’якої глині, відкарбувався її слід. Будівельники обтесали цей камінь і вмурували у стіну костелу. Поряд вибита дата – 1390 рік. Камінь досі знаходиться на цьому місці во славу доброго серця королеви Ядвіги.
Jedna z ulubionych ś wią tyń krakowian, w któ rej ojcowie karmelici przechowują dwa cudowne wizerunki Matki Boskiej – „Skaplerz” i „Piasek”, zwany też „Krakowską kochanką ”. Jej wizerunek został namalowany bezpoś rednio na ś cianie koś cioł a przez nieznanego zakonnika pod koniec XV wieku. Wedł ug legendy podczas pracy autor nagle otrzymał kolejne zadanie. Przerwał pracę , a kiedy do niej wró cił , obraz na ś cianie został cał kowicie wykonany.
Wedł ug legendy pierwszy koś ció ł na tym miejscu został zbudowany w XI wieku na koszt księ cia Wł adysł awa Hermana w podzię kowaniu za cudowne uzdrowienie. Mó wi się , ż e Matka Boż a przyszł a do niego we ś nie i poradził a mu znaleź ć miejsce za bramami Krakowa, gdzie na piasku rosną fioł ki. Kompresy z piasku leczył y chorego wł adcę i kazał wybudować ś wią tynię . Nie ma jednak badań i dokumentó w, któ re potwierdzał yby tę legendę i istnienie koś cioł a w stylu romań skim.
W rzeczywistoś ci budowa ś wią tyni zwią zana jest z monarchami ś w. Jadwigi i Wł adysł awa II Jagieł ł y, któ rzy pod koniec XIV wieku zlecili budowę koś cioł a. Budowa rozpoczę ł a się w 1395 roku. Dwa lata pó ź niej koś ció ł został przekazany zakonowi karmelitó w, któ rzy przybyli z Pragi. Gotycki koś ció ł został poważ nie uszkodzony w 1587 roku podczas oblę ż enia Krakowa przez cesarza Maksymiliana Habsburga i odbudowany kosztem Anny Jagiellonii. Ponownie zniszczony w czasie najazdu szwedzkiego, w drugiej poł owie XVII wieku odbudowany w stylu barokowym. Prace konserwatorskie prowadzono w latach 1929-1939 oraz 1983. Od 1997 roku koś ció ł otrzymał status mał ej bazyliki. Fasada koś cioł a jest podobna do fasady koś cioł a Del Gesu w Rzymie. Na ś cianie poł udniowej znajduje się „Golgota” – zespó ł trzech rzeź b z XVIII wieku. Oł tarz gł ó wny jest przykł adem jednej z najwię kszych rzeź b drewnianych w Polsce.
Wiele wiekó w temu w ś cianę koś cioł a wmurowano kamień , któ ry obecnie chroni krata. Powyż ej znajduje się napis: „Stopa kró lowej Jadwigi”. Wedł ug legendy ta mą dra i ż yczliwa dama, pó ź niej ś wię ta, zwiedził a w towarzystwie ś wiata budowę koś cioł a. Zauważ ył a pracownika, któ ry był bardzo zdenerwowany i zapytał a go, dlaczego jest smutny. Odpowiedział , ż e jego ż ona jest chora i nie ma nic do pł acenia lekarzowi. Nastę pnie kró lowa postawił a stopę na kamieniu, odpię ł a zł otą sprzą czkę z buta i podał a ją kamieniarzowi. Kiedy wyszł a, jej ś lad był wyryty na kamieniu jak mię kka glina. Budowniczowie wycię li ten kamień i wbudowali go w ś cianę koś cioł a. Obok jest wytł oczona data 1390. Kamień wcią ż stoi w tym miejscu na cześ ć dobrego serca kró lowej Jadwigi.