Існує декілька версій походження храму, але найпопулярніша така: до короля Казимира ІІІ, великого шанувальника жінок, був відправлений спеціальний посланник – краківський вікарій. Від намагався врозумити правителя, але той не став його слухати і наказав втопити. Через декілька років монарх розкаявся і звернувся до Папи Римського з проханням відпустити йому гріхи. Той наказав королю побудувати в державі декілька храмів, серед яких був і костел святих Катаржини (Катерини) і Малгожати (Маргарити). Будівництво почалось у 1342 році і тривало до 1378 року. У 1443 році внаслідок землетрусу обрушилась стеля нефу, яку відновили у 1505 році. В 1534 році храм пережив повінь, у 1556 і 1786 роках – пожежі. У 1827 році влада Кракова намагалась знести старий храм, але громадськість не дала цього зробити. Тоді храм реконструювали і доповнили новими елементами. Другий етап відновлювальних робіт був проведений у 1970-х роках.
Костел представляє собою яскравий приклад готичного стилю. Прямокутна будівля виконана з червоної цегли і увінчана крутим двоскатним дахом з червоної черепиці. На його верху – металевий хрест. Фасад прикрашений високими стрілчатими вікнами, північна сторона декорована вузькими білосніжними башточками.
Інтер’єри тринефної базиліки не менш прекрасні. Висока склепінчаста стеля, аркові перекриття, які підтримують ряди кам’яних колон, розкішні іконостаси і скульптури вражаючої краси. Перед вівтарем – дерев’яне розп’яття Ісуса Христа. До західного боку храму примикає каплиця святої Моніки. Вона побудована між 1402 і 1422 роками. Перед входом красується ікона Богоматері, датована 1647 роком, на північному боці розташований барочний вівтар, присвячений Богоматері. Він виготовлений у 1861 році місцевим майстром Леопольдом Новотни. Храм часто служив джерелом натхнення художникам, які неодноразово малювали його.
Istnieje kilka wersji powstania koś cioł a, ale najbardziej popularna jest nastę pują ca: specjalnego posł a do kró la Kazimierza III, wielkiego wielbiciela kobiet – wikariusza krakowskiego. Od pró bował zrozumieć wł adcę , ale go nie posł uchał i kazał utoną ć . Kilka lat pó ź niej monarcha pokutował i zaapelował do papież a o przebaczenie jego grzechó w. Nakazał kró lowi wybudować kilka ś wią tyń w pań stwie, wś ró d któ rych znalazł się koś ció ł ś w. Katarzyny (Katarzyny) i Mał goż aty (Margarity). Budowa rozpoczę ł a się w 1342 roku i trwał a do 1378 roku. W 1443 roku w wyniku trzę sienia ziemi zawalił się strop nawy gł ó wnej, któ rą odrestaurowano w 1505 roku. W 1534 koś ció ł przeż ył powodzie, w 1556 i 1786 poż ary. W 1827 r. wł adze Krakowa pró bował y zburzyć stary koś ció ł , ale społ eczeń stwo na to nie pozwolił o. Nastę pnie ś wią tynia został a przebudowana i uzupeł niona o nowe elementy. Drugi etap prac konserwatorskich przeprowadzono w latach 70. XX wieku.
Koś ció ł jest uderzają cym przykł adem stylu gotyckiego. Prostoką tny budynek z czerwonej cegł y, zwień czony stromym dwuspadowym dachem z czerwonej dachó wki. Na jej szczycie znajduje się metalowy krzyż . Fasada ozdobiona jest wysokimi ostroł ukowymi oknami, stronę pó ł nocną zdobią wą skie ś nież nobiał e wież e.
Nie mniej pię kne są wnę trza tró jnawowej bazyliki. Wysoki sklepiony sufit, sklepienia ł ukowe podtrzymują ce rzę dy kamiennych kolumn, luksusowy ikonostas i rzeź by o uderzają cej urodzie. Przed oł tarzem znajduje się drewniany krucyfiks Jezusa Chrystusa. Od strony zachodniej do koś cioł a przylega kaplica ś w. Moniki. Został zbudowany w latach 1402-1422. Przed wejś ciem znajduje się ikona Matki Boskiej z 1647 r. , od strony pó ł nocnej barokowy oł tarz poś wię cony Matce Boskiej. Wykonał go w 1861 r. miejscowy rzemieś lnik Leopold Novotny. Ś wią tynia czę sto był a ź ró dł em inspiracji dla artystó w, któ rzy wielokrotnie ją malowali.