Римо-католицький костел чернечого ордену боніфратрів. В 1688 році біскуп краківський Ян Малаховський дозволив поселитися в Кракові трінітарам – чернечому ордену, що займався викупом військовополонених-християн з турецької неволі. Нові ченці прибули зі Львова і оселилися в монастирі домініканців. Після виділення ділянки в Казимежі у 1741 році розпочалось будівництво костелу. Після заборони ордену австрійською владою у 1796 році в костелі був розміщений військовий склад. У 1812 році на підставі декрету князя варшавського Фредеріка Августа костел переданий боніфратрам – ордену, що мав свої монастирі в Польщі з 1609 року.
Костел, побудований в стилі пізнього бароко, має один з найгарніших в Польщі фасадів авторства Франциска Плачіді, який при його проектуванні брав за зразок проекти Франческо Борроміні. На склепінні нефа знаходиться поліхромний живопис авторства Юзефа Пілтца з Морави, що зображує історію трінітарів – Свята Діва Марія в оточенні ангелів і сцена викупу бранців з неволі св. Яном з Мати, засновником ордену трінітарів. У необароковому головному вівтарі знаходиться фігура Ісуса, освячена папою Клементом XІІІ і передана тринітарам в Краків. У 1991 році відкрито первинні мальовані бічні вівтарі, з числа малюнків в бічних вівтарях відзначаються зображення святого Іуди Фадея і святого Каетана авторства Тадеуша Кунтце.
Зліва до костелу примикає двоповерхова будівля 18-го століття - монастир. На його фасаді три меморіальних дошки: на честь 400-ліття перебування ордену боніфратрів у Кракові, на честь відвідування монастиря Римським Папою Іоанном Павлом ІІ і на честь Жеготи Паулі – видатного польського історика, етнографа і археолога, який прожив в стінах монастиря останні 25 років свого життя.
Koś ció ł rzymskokatolicki Zakonu Monastycznego Bonifratró w. W 1688 r. biskup krakowski Jan Mał achowski zezwolił trynitarzom na osiedlenie się w Krakowie, zakonie, któ ry wykupił chrześ cijań skich jeń có w wojennych z niewoli tureckiej. Nowi mnisi przybyli ze Lwowa i osiedlili się w klasztorze dominikanó w. Po przydzieleniu placu na Kazimierzu w 1741 r. rozpoczę to budowę koś cioł a. Po zakazie zakazu przez wł adze austriackie w 1796 r. w koś ciele stacjonował korpus wojskowy. W 1812 r. na podstawie dekretu księ cia Fryderyka Augusta warszawskiego koś ció ł został przekazany Bonifratrom, zakonowi, któ ry od 1609 r. miał swoje klasztory w Polsce.
Koś ció ł , zbudowany w stylu pó ź nobarokowym, ma jedną z najpię kniejszych fasad w Polsce autorstwa Francisco Placidiego, któ ry w swoim projekcie wzorował się na Francesco Borromini.
Na sklepieniu nawy znajduje się polichromia pę dzla Jó zefa Piltza z Moraw, przedstawiają ca dzieje trynitarzy – Najś wię tszej Maryi Panny w otoczeniu anioł ó w oraz scenę odkupienia wię ź nió w z niewoli ś w. Jan Matki, zał oż yciel Zakonu Trynitarzy. W neobarokowym oł tarzu gł ó wnym znajduje się figura Jezusa konsekrowana przez papież a Klemensa XIII i przekazana trynitarzom w Krakowie. W 1991 roku otwarto oryginalne malowane oł tarze boczne, a wś ró d rysunkó w w oł tarzach bocznych znajdują się obrazy ś w. Judy Tadeusza i ś w. Caetana autorstwa Tadeusza Kuntzego.
Na lewo od koś cioł a przylega dwukondygnacyjny budynek z XVIII wieku - klasztor. Na jego fasadzie znajdują się trzy tablice pamią tkowe: ku czci 400-lecia Zakonu Bonifratró w w Krakowie, ku czci wizyty w klasztorze papież a Jana Pawł a II oraz ku czci Ż egoty Pauli – wybitnego polskiego historyka, etnografa i archeologa któ ry mieszkał w klasztorze przez 25 lat ż ycia.