Капуцини прибули до Кракова у 1695 році. Фундатором костелу був Войцех Дембинський. Перша служба у новому костелі відбулась 15 серпня 1700 року. Костел побудований за зразками тосканського бароко і схожий на традиційні італійські храми капуцинів. На головному вівтарі є образ Благовіщення Пресвятої Діви Марії, написаний у 1701 році Петром Дандіні з Флоренції і переданий краківським капуцинам за наказом герцога Тоскани Козьми ІІІ Медічі. Зліва від головного вівтаря поміщене гарматне ядро, що влучило у пресвітерій під час битви конфедератів з російською армією 15 серпня 1768 року і застрягло у стіні. Інтер’єр костелу, вестибюль і стіни покрити меморіальними дошками на честь видатних полководців і героїв опору.
На подвір’ї костелу неодноразово зустрічається зображення перехрещених рук, пробитих цвяхами – символічне зображення Страстей Господніх. Отці капуцини з цього монастиря на протязі століть служили капеланами, супроводжуючи загони повстанців і військові підрозділи під час війн за незалежність Польщі. Багато з них відзначились або загинули в боях, були замордовані у німецьких і радянських в’язницях і концтаборах. Про цих мужніх людей нагадує меморіальна дошка на стіні костелу.
Також на подвір’ї костелу встановлений пам’ятник святому отцю Піо. Франческо Форджоне, як звали отця Піо до прийняття ним чернецтва, народився в 1887 році у невеличкому містечку П’єтрельчіне на півдні Італії. У шістнадцять років він вступив до ордену капуцинів, взявши собі ім’я Піо, і з 1916 року до самої смерті не покидав невеличкого монастиря у селищі Сан-Джовані-Ротондо. У 1918 році в житті отця Піо сталася подія, яка докорінно змінила це життя раз і назавжди. На тілі монаха з’явилися стигмати – видимі криваві рани в тих місцях, де вони були на тілі розіп’ятого Ісуса Христа: на долонях, ступнях та боці. Отець Піо носив на собі стигмати довгі 50 років; вони зникли лише за кілька годин до його смерті, не залишивши жодного сліду. 2002 року Католицька Церква проголосила Падре Піо святим. У 2008 році була проведена ексгумація його останків, і виявилося, що тіло святого через 40 років після смерті залишилося нетлінним.
Лоретанський будинок побудований капуцинами незабаром після возведення костелу Благовіщення Пресвятої Діви Марії за проектом польського архітектора Каспера Бажанки. 20 квітня 1712 року був освячений наріжний камінь. В основному будівля була готова у 1715 році, внутрішні роботи продовжувались до 1719 року.
Будинок є точною копією санктуарія Святого будинку в італійському місті Лорето. Як вважає традиція, в цьому будинку в Назареті жили пресвята Діва Марія з Йосипом, а у XIII столітті він був перенесений в Італію. Центральне місце на вівтарі займає скульптура Діви Марії Лоретанської роботи Михала Стаховича, яку він виконав у 1818 році.
Дарохранительниця подарована у 1733 році монастирю старшим сином короля Яна ІІІ Собеського Людвіком Собеським. Вона виготовлена з ебенового дерева і прикрашена мініатюрами на мотиви Старого Завіту. Імовірно, вона була виготовлена у 1662 році у майстерні французького короля Людовика XIV.
24 березня 1794 року у Лоретанському будинку Тадеуш Костюшко освятив свою шаблю і зі своїми офіцерами дали клятву не пощадити свого життя у боротьбі за незалежність Польщі. Меморіальна дошка роботи Альфреда Дауна про цю подію була встановлена через 100 років. Під час окупації у 1943 році німці зняли дошку, але вона збереглась і у 1945 році була повернута на своє місце.
Поклінний знак авіаторів Польщі, який зображує Богородицю з немовлям Христом, встановлений на стіні Лоретанського будинку у 2000 році. Над ним – бронзова дошка з зображенням літака і надписом – «Льотчики Польщі – своїй патронесі».
Перед входом до костелу і Лоретанського будинку – братська могила барських конфедератів – борців за незалежність та мирних громадян, які загинули у 1768-1771 роках, як написано на хресті «у боях з москалями». По цей час отці капуцини опікуються могилою. Оновлений хрест, за зразком старих хрестів на цій могилі, встановлений у 1993 році. Це єдина могила конфедератів, що збереглась завдяки постійної увазі з боку монастиря. Інші могилі – на Плантах і на Вавельському пагорбі – зруйновані владою.
Kapucyni przybyli do Krakowa w 1695 roku. Fundatorem koś cioł a był Wojciech Dembinski. Pierwsze naboż eń stwo w nowym koś ciele odbył o się.15 sierpnia 1700 r. Koś ció ł wzorowany jest na baroku toskań skim i przypomina tradycyjne wł oskie ś wią tynie kapucynó w. W oł tarzu gł ó wnym znajduje się obraz Zwiastowania NMP namalowany w 1701 roku przez Piotra Dandiniego z Florencji i przekazany krakowskim kapucynom z polecenia księ cia Toskanii Kosmy III Medici. Na lewo od oł tarza gł ó wnego znajduje się kula armatnia, któ ra uderzył a w prezbiterium podczas bitwy konfederató w z wojskami rosyjskimi 15 sierpnia 1768 r. i utknę ł a w murze. Wnę trze koś cioł a, hol i ś ciany pokryte są tablicami pamią tkowymi ku czci wybitnych dowó dcó w wojskowych i bohateró w ruchu oporu.
Na dziedziń cu koś cioł a znajduje się wiele wizerunkó w skrzyż owanych ramion przebitych gwoź dziami - symboliczny obraz Mę ki Pań skiej.
Ojcowie kapucyni tego klasztoru przez wieki peł nili funkcję kapelanó w, towarzyszą c jednostkom powstań czym i wojskowym w czasie polskich wojen niepodległ oś ciowych. Wielu z nich wyró ż nił o się lub zginę ł o w bitwach, został o zamordowanych w niemieckich i sowieckich wię zieniach i obozach koncentracyjnych. O tych odważ nych ludziach przypomina tablica pamią tkowa na ś cianie koś cioł a.
Na przykoś cielnym cmentarzu znajduje się ró wnież pomnik Ojca Ś wię tego Pio. Francesco Forgione, jak nazywano Ojca Pio, zanim został mnichem, urodził się w 1887 r. w mał ym miasteczku Pietrelcine w poł udniowych Wł oszech. W wieku szesnastu lat wstą pił do zakonu kapucynó w, przyjmują c imię Pio, i od 1916 r. aż do ś mierci nie opuś cił mał ego klasztoru w wiosce San Giovanni Rotondo. W 1918 roku w ż yciu Ojca Pio miał o miejsce wydarzenie, któ re raz na zawsze radykalnie zmienił o jego ż ycie.
Na ciele mnicha pojawił y się stygmaty - widoczne krwawe rany w miejscach, gdzie był y na ciele ukrzyż owanego Jezusa Chrystusa: na dł oniach, stopach i bokach. Ojciec Pio nosił pię tno 50 lat; zniknę li zaledwie na kilka godzin przed jego ś miercią , nie pozostawiają c ż adnego ś ladu. W 2002 roku Koś ció ł katolicki kanonizował Ojca Pio. W 2008 roku przeprowadzono ekshumację jego szczą tkó w i okazał o się , ż e ciał o ś wię tego pozostał o niezniszczalne 40 lat po jego ś mierci.
Dom Loreta został zbudowany przez kapucynó w niedł ugo po wybudowaniu koś cioł a Zwiastowania NMP zaprojektowanego przez polskiego architekta Kacpra Baż zankę . W dniu 20 kwietnia 1712 r. dokonano konsekracji kamienia wę gielnego. Budynek ukoń czono w wię kszoś ci w 1715 r. , prace wewnę trzne trwał y do .1719 r.
Dom jest dokł adną kopią sanktuarium Ś wię tego Domu we wł oskim mieś cie Loreto.
Wedł ug tradycji w tym domu w Nazarecie mieszkał a Najś wię tsza Maryja Panna i Jó zef, aw XIII wieku został przeniesiony do Wł och. Centralne miejsce na oł tarzu zajmuje rzeź ba Matki Boskiej Loretań skiej autorstwa Michał a Stachowicza, któ rą wykonał w 1818 roku.
Puzderko podarował klasztorowi w 1733 r. najstarszy syn kró la Jana III Sobieskiego, Ludwik Sobieski. Wykonany jest z hebanu i ozdobiony miniaturami ze Starego Testamentu. Wykonany został prawdopodobnie w 1662 roku w pracowni kró la Francji Ludwika XIV.
24 marca 1794 r. w Domu Loretań skim Tadeusz Koś ciuszko poś wię cił swó j miecz i wraz ze swoimi oficerami zł oż ył przysię gę , ż e nie daruje ż ycia w walce o niepodległ oś ć Polski. Sto lat pó ź niej wzniesiono tablicę pamią tkową ku czci Alfreda Downa dotyczą cą tego wydarzenia. W czasie okupacji w 1943 Niemcy usunę li tablicę , ale ocalał a i w 1945 został a zwró cona na swoje miejsce.
Hoł d Lotnikó w Polskich, przedstawiają cy Matkę Boską z Dziecią tkiem, został wzniesiony na ś cianie Domu Loreta w 2000 roku. Powyż ej znajduje się tablica z brą zu z wizerunkiem samolotu i napisem „Polscy piloci – ich patronka”.
Przed wejś ciem do koś cioł a i Domu Loreta znajduje się zbiorowy gró b konfederató w magnackich - bojownikó w o niepodległ oś ć i cywiló w, któ rzy zginę li w latach 1768-1771, jak napisano na krzyż u „w walkach z Moskwą ”. W tym czasie grobem opiekują się ojcowie kapucyni. Odnowiony krzyż , wzorowany na starych krzyż ach z tego grobowca, został wzniesiony w 1993 roku. Jest to jedyny grobowiec Konfederató w, któ ry przetrwał dzię ki cią gł ej opiece klasztoru. Inne groby - na Plantach i na Wawelu - został y zniszczone przez wł adze.