Пам'ятник Свободи був встановлений у центрі Риги у 1935 році на честь загиблих борців за незалежність Латвії. Ідея створення такого пам'ятника з'явилася у 20-х роках XX сторіччя. Було проведено кілька конкурсів на проект монумента, переможцем одного з яких у 1930 році став скульптор Карліс Зале. Архітектор проекту – Ернест Шталбергс. Виділених із державного бюджету 30.000 латів не вистачало на створення пам'ятника, тому уряд звернувся до населення із закликом про збирання коштів. Роботи розпочалися у 1931 році, відкриття пам'ятника Свободи відбулося 18 листопада 1935 року.
Пам'ятник має висоту 42 метри, виконаний із сірого та рожевого граніту, світло-сірого італійського травертину. З чотирьох сторін навколо основи монумента розміщено 13 скульптур і барельєфів, що уособлюють головні життєві цінності - працю, духовність, сім'ю та захист Вітчизни. На фасаді пам'ятника висічено напис «T? vzemei un Br? v? bai» (Батьківщині та Свободі). Наступний рівень представлений скульптурною композицією, центральною фігурою якої є Мати Латвія. Дочка та син поруч із нею уособлюють життєві сили латвійського народу. З боку тераси розміщена композиція «Ті, що розривають пута». У огорожу тераси включено два барельєфи – «Свято пісні» та «Хода воїнів».
Вінчає монумент 9-метрова статуя Свободи - молода жінка, яка тримає на піднятих над головою руках три зірки, що символізують три провінції Латвії - Курземе, Відземе та Латгале. Фігура жінки виконана з бронзи та покрита патиною.
Пам'ятник Свободи вважається символом латвійської державності, національної єдності, незалежності та свободи. Сьогодні біля монумента проходять більшість офіційних урочистих заходів, несе службу почесна варта, а біля підніжжя завжди лежать живі квіти.
Pomnik Wolnoś ci został wzniesiony w centrum Rygi w 1935 roku na cześ ć poległ ych bojownikó w o niepodległ oś ć Ł otwy. Pomysł stworzenia takiego pomnika pojawił się w latach 20. XX wieku. Na projekt pomnika odbył o się kilka konkursó w, z któ rych zwycię zcą w 1930 r. był rzeź biarz Carlis Zale. Architektem projektu jest Ernest Stalbergs. 3.000 ł ató w przyznanych z budż etu pań stwa nie wystarczył o na budowę pomnika, dlatego rzą d zaapelował do ludnoś ci o zebranie funduszy. Prace rozpoczę to w 1931 roku, otwarcie Pomnika Wolnoś ci nastą pił o 18 listopada 1935 roku.
Pomnik jest wysoki na 42 metry, wykonany z szarego i ró ż owego granitu, jasnoszarego wł oskiego trawertynu. Wokó ł podstawy pomnika z czterech stron umieszczono 13 rzeź b i pł askorzeź b, któ re przedstawiają gł ó wne wartoś ci ż yciowe – pracę , duchowoś ć , rodzinę i ochronę Ojczyzny. Napis „T? vzemei un Br? v? bai” (Do Ojczyzny i Wolnoś ci).
Kolejny poziom reprezentuje kompozycja rzeź biarska, któ rej centralną postacią jest Matka Ł otwa. Jej có rka i syn obok niej reprezentują witalnoś ć narodu ł otewskiego. Z boku tarasu znajduje się kompozycja „Ci, któ rzy zrywają wię zy”. W ogrodzeniu tarasu znajdują się dwie pł askorzeź by – „Ś wię to Pieś ni” i „Marsz Wojownikó w”.
Pomnik wień czy 9-metrowa statua Wolnoś ci - mł oda kobieta trzymają ca w dł oniach trzy gwiazdki, symbolizują ce trzy prowincje Ł otwy - Kurzeme, Vidzeme i Latgale. Postać kobiety wykonana jest z brą zu i pokryta patyną.
Pomnik Wolnoś ci jest uważ any za symbol pań stwowoś ci Ł otwy, jednoś ci narodowej, niepodległ oś ci i wolnoś ci. Dziś w pobliż u pomnika odbywa się wię kszoś ć oficjalnych uroczystoś ci, dyż uruje straż honorowa, a u jego podnó ż a zawsze leż ą ś wież e kwiaty.