Кафедральний собор Святого Якова є головним католицьким храмом Латвії. Він з'явився у Ризі у XIII столітті, одночасно з Домським собором та церквою Святого Петра. Проте його архітектура помітно простіше ровесників, оскільки він призначався не для міста, а для сільського приходу. Тим не менш, готичний пірамідальний шпиль цього храму зберігся краще за інших.
В основному будівництво собору Святого Якова було закінчено на початку XIV століття. Спочатку йому було надано стиль ранньої готики. Пізніше храм неодноразово перебудовувався, що не дивно – йому вже більше семи століть. Він пережив і війни, і зміни урядів, і конфлікти між конфесіями. У XVI столітті собор став першим латиським лютеранським храмом, але ненадовго: в 1582 він знову перейшов до католиків, ще пізніше - до єзуїтів, а під час шведського панування в XVII столітті - знову до лютеран. У період наполеонівських воєн тут був навіть продовольчий склад. Остаточно собор був відданий католикам у 1923 році.
Інтер'єр храму відрізняється еклектичністю. Тут постійно додавалися елементи, притаманні різним епохам. Кафедра, створена з червоного дерева рідкісної породи, була встановлена у 1810 році. Новий орган з'явився 1913-го. Дуже цікаво виглядають вітражі, виконані в стилі модерн та датовані 1902 роком. 80-метрову вежу собору Святого Якова прикрашає традиційний для ризьких храмів золотий півник.
Напис латиною над дверима до храму говорить: «Пою во славу вічного і милосердного Господа».
Katedra ś w. Jakuba jest gł ó wnym koś cioł em katolickim na Ł otwie. Pojawił się w Rydze w XIII wieku, ró wnolegle z katedrą kopuł ową i koś cioł em ś w. Piotra. Jednak jego architektura jest zauważ alnie prostsza od ró wieś nikó w, gdyż nie był a przeznaczona dla miasta, ale dla wiejskiej parafii. Niemniej jednak gotycka piramidalna iglica tej ś wią tyni zachował a się lepiej niż inne.
Budowę katedry ś w. Jakuba ukoń czono gł ó wnie na począ tku XIV wieku. Począ tkowo nadano mu styl wczesnogotycki. Pó ź niej ś wią tynia był a kilkakrotnie przebudowywana, co nie dziwi – ma już ponad siedem wiekó w. Przeż ył wojny, zmiany rzą dó w i konflikty mię dzy religiami. W XVI w. katedra stał a się pierwszym ł otewskim koś cioł em luterań skim, ale na kró tki czas: w 1582 r. ponownie przeszł a w rę ce katolikó w, jeszcze pó ź niej – jezuitó w, a za panowania szwedzkiego w XVII w. – ponownie Luteranie. W czasie wojen napoleoń skich dział ał tu nawet magazyn ż ywnoś ci.
Katedra został a ostatecznie przekazana katolikom w 1923 roku.
Wnę trze ś wią tyni jest eklektyczne. Stale dodawane był y tu elementy charakterystyczne dla ró ż nych epok. Krzesł o, stworzone z rzadkiego gatunku mahoniu, został o zainstalowane w 1810 roku. Nowe organy pojawił y się w 1913 roku. Bardzo ciekawie prezentują się witraż e wykonane w stylu Art Nouveau i datowane na 1902 rok. 80-metrowa wież a katedry ś w. Jakuba jest ozdobiona zł otym kogucikiem, tradycyjnym dla ryskich koś cioł ó w.
Napis po ł acinie nad drzwiami do ś wią tyni gł osi: „Ś piewam na chwał ę wiecznego i mił osiernego Pana”.