Багато хто з туристів думає, що славнозвісний храм Сан-Петроніо на пьяцца Маджоре і є головним собором Болоньї. Але це не так. Кафедральний собор міста – храм святого Петра. Найбільш ранні згадки про храм Святого Петра в Болоньї відносяться до X століття, але в 1141 будівля загинула у пожежі. Пізніше вона була відновлена у романському стилі, при цьому з'явилися дзвіниця та крипта, а 1184 року церкву заново освятив Папа Римський Луцій III. У 1222 році вона знову постраждала під час землетрусу, але була відновлена у готичному стилі. При цьому дзвіницю було значно перебудовано, а з боку сучасної вулиці Альтабелла влаштовано ворота Львів (Porta dei Leoni). Наприкінці XIV століття з боку фасаду прибудовано портик. У 1582 році, після організації Болонської архієпархії, храм став її кафедральним собором (рішення про підвищення статусу Болоньї прийнято Папою Григорієм XIII 10 лютого 1582).
У 1575-1577 роках архітектор Доменіко Тібальді побудував головну дзвіницю і крипту, у 1613-1618 роках архітектор Нікколо Донаті (Niccol? Donati) побудував бічні нефи, а в 1621-1622 роках Джованні Баттіста Наталі (Giovanni Battista Natali) збудував центральний неф, висоту склепіння якого можна порівняти з висотою центрального нефа ватиканського собору Святого Петра. У період між 1743 і 1755 роками Альфонсо Торреджані завершив будівництво, спорудивши дві дзвіниці та новий фасад з волі Папи Бенедикта XIV, який зберігав за собою титул архієпископа Болоньї.
У храмі є розписи Просперо Фонтана (1579), Лудовіко Карраччі (1618), Маркантоніо Франческіні (1728) і Донато Креті (1740), а також скульптурні групи, у тому числі «Оплакування покійного Христа» Альфонсо Ломбарді (1522).
З лівого нефа собору можна пройти до кількох залів, зайнятих храмовим музеєм. Різниця собору (Tesoro della Cattedrale) була відкрита для відвідувачів у 2000 році з нагоди ювілейних урочистостей християнської церкви, але виставка мала такий успіх у відвідувачів, що було прийнято рішення зробити експозицію постійною. У музеї представлені предмети релігійного начиння, подаровані храму у різний час, у тому числі Папами Бенедиктом XIV та Григорієм XV.
На жаль, вулиця перед фасадом храму не дуже широка для того, щоби сфотографувати фасад повністю.
Wielu turystó w myś li, ż e wspaniał a ś wią tynia San Petronio na Piazza Maggiore jest gł ó wną katedrą Bolonii. Ale nie tak. Katedra miasta to koś ció ł ś w. Piotra. Najwię ksze wczesne zagadki dotyczą ce koś cioł a ś w. Piotra w Bolonii pochodzą z X wieku, aw 1141 roku kumpel zmarł pó ź niej. Pó ź niej inspirowano się stylem romań skim, z jakim pojawił a się krypta, aw 1184 roku koś ció ł został ponownie konsekrowany przez papież a Lucjusza III. W 1222 r. Roci ponownie cierpieli przez godzinę na ziemi tchó rz, ala bula inspirowana był a stylem gotyckim. Przy któ rych drzwiach został a znacznie przebudzona, a od strony wspó ł czesnej ulicy Altabella zbudowano bramy Lwowa (Porta dei Leoni). Na przykł ad w XIV wieku do boku fasady dodano portyk. W 1582 roku, po utworzeniu archidiecezji boloń skiej, ś wią tynia stał a się koś cioł em katedralnym (decyzję o podniesieniu statusu Bolonii podją ł papież Grzegorz XIII 10 lutego 1582 roku).
W latach 1575-1577 architekt Domeniko Tibaldi, inspirują c się gł ó wną siedzibą i kryptą , w latach 1613-1618 architekt Niccolé , któ rego kryptę moż na poró wnać z wysokoś cią nawy gł ó wnej watykań skiej katedry ś w. Piotra . W okresie mię dzy 1743 a 1755 rokiem losy Alfonso Torreggiana dopeł nił y jego ż ycia, argumentują c dwa ogniwa i nową fasadę z woli Papiego Benedykta XIV, któ ry przyją ł dla siebie tytuł arcybiskupa Bolonii.
W pobliż u ś wią tyni znajdują się obrazy Prospera Fontany (1579), Ludoviko Carracciego (1618), Marcantonio Franceschina (1728) i Donato Crete (1740), a takż e grupy rzeź biarskie, m. in.
Z lewej nawy katedry moż na dojś ć do szeregu przę seł zajmowanych przez muzeum ś wią tyni.
Katedra Handlowa (Tesoro della Cattedrale) został a otwarta na otwarcie obchodó w 2000-lecia koś cioł a chrześ cijań skiego, ale wystawa nie był a tak udana jak na otwarcie ekspozycji. Muzeum prezentuje przedmioty religijne, ofiarowane ś wią tyni w ró ż nych okresach, w tym papież y Benedykta XIV i Grzegorza XV.
Niestety ulica przed fasadą koś cioł a nie jest na tyle szeroka, aby zrobić zdję cie fasady z zewną trz.