Палац муніціпалітету розташований в самому центрі Болоньї, на Пьяцца Маджоре. Будівля була зведена на самому початку 13 століття, коли влада міста вирішила облаштувати Пьяцца Маджоре. На новій розчищеної площі було вирішено звести будівлю, спеціально призначену для міського уряду. Під склепінням портика палацу розташовувалися торговці і ремісники, а перший поверх займали нотаріуси, поки не переїхали в свій палац.
Над палацом височіла вежа Аренго, чий дзвін скликав народ на збори або сповіщав про важливі події. Спочатку дзвіниця була дерев'яною. Потім, в 1259 році архітектором Альберто ді Сан П'єтро була побудована квадратна в плані вежа. Чотири кутових пілястри вежі підтримували хрестоподібний звід, в портику під яким в 1525 році були встановлені статуї покровителів міста: святих Петронія, Прокула, Домініка і Франциска (роботи Альфонсо Ломбарді). Це місце також славиться своєю акустикою. Сама дзвіниця була перероблена в 1453 році Аристотелем Фіораванті.
За розпорядженням Джованні II Бентівольо в 1484-94 роках були розпочаті будівельні роботи, в ході яких романський фасад будівлі був перероблений в дусі епохи Відродження. Роботи так і не були доведені до кінця, тому що Джованні II Бентівольо був вигнаний з міста. У 1837-42 роках був відреставрований портик будівлі, а в 1887 році - фасад.
Фасад будівлі розділений на два яруси. У нижньому ярусі відкриваються напівкруглі арки портика, оброблені під руст (кінець 15 століття). Оздоблення так і не було завершене. Другий ярус представляють напівкруглі вікна, відокремлені від портика невеликою балюстрадою. Вікна також обрамлені рустовим каменем. За будівлею піднімається дзвіниця. Вікна дзвіниці розділені на три і на чотири частини невеликими колонами. Дах вежі прикрашають зубці. У бельетажі палацу, в салоні муніціпалітету, з 14 по 18 століття розміщувався громадський театр, потім приміщення використовувалося для гри в м'яч. На початку 20 століття зал був прикрашений фресками Адольфо де Кароліса і його учнів. Фрески розповідають про історію Болоньї.
Palais des Beaux-Arts znajduje się w samym sercu Bolonii, na Piazza Maggiore. Budynek powstał na począ tku XIII wieku, kiedy wł adze miasta podję ł y decyzję o budowie Piazza Maggiore. Postanowiono wybudować budynek specjalnie zaprojektowany dla wł adz miasta na nowym, oczyszczonym terenie. Pod sklepieniem portyku pał acowego znajdowali się kupcy i rzemieś lnicy, a pierwsze pię tro zajmowali notariusze, dopó ki nie przenieś li się do jego pał acu.
Nad pał acem gó rował a Wież a Arengo, któ rej dzwon wzywał ludzi do gromadzenia się lub ogł aszania waż nych wydarzeń . Począ tkowo dzwonnica był a drewniana. Nastę pnie w 1259 roku architekt Alberto di San Pietro zbudował na planie kwadratową wież ę . Cztery naroż ne pilastry wież y podtrzymywał y ł uk krzyż owy, w portyku pod któ rym w 1525 roku umieszczono figury patronó w miasta: ś wię tych Petroniusza, Proculusa, Dominika i Franciszka (dzieł a Alfonsa Lombardiego). Miejsce to sł ynie ró wnież z akustyki.
Sama dzwonnica został a przebudowana w 1453 roku przez Arystotelesa Fioravanti.
Z rozkazu Giovanniego II Bentivoli w latach 1484-94 rozpoczę to prace budowlane, podczas któ rych przeprojektowano romań ską fasadę budynku w duchu renesansu. Prace nigdy nie został y ukoń czone, ponieważ Giovanni II Bentivollo został wydalony z miasta. W latach 1837-42 odrestaurowano portyk budynku, aw 1887 - fasadę.
Fasada budynku podzielona jest na dwie kondygnacje. W dolnej kondygnacji pó ł koliste ł uki portyku zdobione rdzą (koniec XV w. ). Dekoracja nigdy nie został a ukoń czona. Drugą kondygnację reprezentują pó ł koliste okna, oddzielone od portyku niewielką balustradą . Okna ró wnież obramowane są rdzawym kamieniem. Za budynkiem wznosi się dzwonnica. Okna dzwonnicy podzielone są mał ymi kolumnami na trzy i cztery czę ś ci. Dach wież y ozdobiony jest zę bami.
Na antresoli pał acu, w salonie gminy, od XIV do XVIII w. mieś cił się teatr publiczny, nastę pnie sala sł uż ył a do gry w pił kę . Na począ tku XX wieku sala został a ozdobiona freskami przez Adolfo de Carolis i jego ucznió w. Freski opowiadają historię Bolonii.