Коледж Іспанії, заснований кардиналом Еджідіо Альборносом (1310-1367) як «domus hispanica», також відомий як Королівський коледж Сан-Клементе-дельї-Спаньолі та Королівський коледж Іспанії, є університетським коледжем для іспанських студентів, заснованим у середньовічному університеті, найвідомішому з двадцяти чотирьох, заснованих між тринадцятим і сімнадцятим століттями. Це найстаріший коледж у світі, відкритий для іноземних студентів, спадкоємець феномену націй у традиціях середньовічного університету, а також єдиний у своєму роді, що зберігся в континентальній Європі.
Кардинал Еджідіо Альборнос в 1360 році звільнив Болонью від тиранічного панування Джованні да Оледжо і побудував на свої кошти коледж для іспанських студентів. Коледж був побудований між 1365 і 1367 роками для розміщення студентів Studium Bolognese за межами території завдяки його заповіту (29 вересня 1364 року) на місці, де стояли старовинні будинки родини Дельфіні (Дальфіні). Коледж був взятий за зразок для тих, які будуть побудовані пізніше для виконання аналогічних функцій, в Університеті Саламанки, таких як Colegio Viejo (або Colegio Mayor de San Bartolome) 1401 року, а також ті, які виникнуть в інших іспанських університетах між п'ятнадцятим і шістнадцятим століттями.
За ці майже сім століть історії Коледж пережив дуже важкі моменти (війни, політичні зміни, кризові часи), але завжди вдавалося їх долати. У 1715 році ректор і члени колегії звернулися до Сенату з проханням дозволити знову відкрити Колегію, яка залишалася закритою під час війни за престолонаслідування. У 1796 р., з французьким вторгненням, декрет Наполеона встановив його закриття, а 11 квітня 1812 р. його майно було захоплено і продано. Навіть на початку двадцятого століття Коледж зіткнувся із серйозними труднощами через облогу установи: серйозну спробу конфіскувати та взяти під контроль його активи, що поставило під загрозу його безпеку. На щастя, благодійність Хоакіна Ігнасіо де Артеага-і-Ечагуе, герцога Інфантадо і маркіза Аріса та Армунія, Альміранте Арагонського і т. д., нащадка роду Альборнозів, який хоробро виконував свою роль спадкоємця славного дворянського роду, врятувала коледж і забезпечила його подальше існування.
Серед відомих студентів, яких прийняв коледж, Антоніо де Небріха, Антоніо Агустін, Ернан Нуньєс де Толедо, Педро Беллуга, Антоніо Бернабеу, Ігнаціо ді Лойола, П'єтро д'Арбуес та Мігель де Сервантес. У 1530 році Карл V Габсбург провів тут чотири місяці з нагоди своєї коронації як імператора.
Зведений за проектом Маттео ді Джованнєлло (відомий як Гаттапоне), коледж складається з двох поверхів з центральним двором з аркадою, навколо якого розподілені кімнати, які ведуть до готичної церкви Сан-Клементе.
Кімнати студентів виходять на вулицю, із укріпленою структурою із бійницями. Зовнішній фасад пізніше було перебудовано у стилі ренесансу. Ця структура захисту приватної території прояснює мету коледжу: мати відносну самодостатність по відношенню до міста. У палаці є чудовий портал 1525 року роботи Андреа і Форміджіне.
У портику знаходилася фреска Анібале Карраччі в поганому стані збереження. Є також дві фрески Бартоломео Раменгі (також званого Бартоломео да Баньякавалло), а фреска Камілло Прокаччині, що міститься в апсиді каплиці Сан-Клементе, була зруйнована у 1914 році. У каплиці знаходиться цінний поліптих роботи Марко Дзоппо.
У 2011 році завершилися реставраційні роботи, що тривали понад тридцять років, у результаті яких було знято «фальшиві готичні» шари та повернуто цінні фрески, серед них «Мадонна деллумільта», написана в кінці чотирнадцятого століття Ліппо ді Далмасіо.
У 2012 р. коледж отримав приз «За культурну спадщину» від Europa Nostra, визнаною «найвищою представницькою організацією спадщини в Європі, до якої входять члени з більш ніж 40 країн» з наступної причини: «Навряд чи може бути прекраснішим прикладом нашої спільної європейської спадщини: середньовічний коледж для іспанських студентів в італійському університеті – найстарішому університеті світу – з використанням італійського мотиву лоджії навколо внутрішнього двору, що нагадує колегіальну архітектуру Англії чи Франції. Журі захоплювалося красою та деталями цієї ретельної реставрації, особливо фресок, а також мужністю та рішучістю, виявленими у підтримці як імпульсу, так і фінансування протягом такого тривалого періоду».
Kolegium Hiszpanii, zał oż one przez kardynał a Egidio Albornosa (1310-1367) jako „domus hispanica”, znane ró wnież jako Kró lewskie Kolegium San Clemente degli Spagnoli i Kró lewskie Kolegium Hiszpanii, jest szkoł ą uniwersytecką dla hiszpań skich studentó w z siedzibą w ś redniowieczny uniwersytet, najsł ynniejszy z dwudziestu czterech zał oż onych mię dzy XIII a XVII wiekiem. Jest to najstarsza uczelnia na ś wiecie otwarta dla studentó w zagranicznych, spadkobierczyni fenomenu narodó w w tradycji uniwersytetu ś redniowiecznego, a takż e jedyna tego typu zachowana w Europie kontynentalnej.
W 1360 kardynał Egidio Albornos uwolnił Bolonię spod tyrań skich rzą dó w Giovanniego da Oleggio i na wł asny koszt zbudował szkoł ę dla hiszpań skich studentó w. Kolegium został o zbudowane w latach 1365-1367, aby zgodnie z jego wolą pomieś cić studentó w Studium Bolognese poza terytorium (29 wrześ nia 1364) na miejscu staroż ytnych domó w rodziny Delfini (Dalfini).
Kolegium został o potraktowane jako wzó r dla tych, któ re miał yby pó ź niej peł nić podobne funkcje, na Uniwersytecie w Salamance, takich jak Colegio Viejo (lub Colegio Mayor de San Bartolome) z 1401 r. , a takż e te, któ re miał yby powstać w innych Hiszpań skie uniwersytety mię dzy XV a XVI wiekiem.
W cią gu tych prawie siedmiu wiekó w historii Kolegium przeż ywał o bardzo trudne momenty (wojny, zmiany polityczne, czasy kryzysó w), ale zawsze potrafił o je przezwycię ż yć . W 1715 r. rektor i czł onkowie kolegium zwró cili się do Senatu o zezwolenie na ponowne otwarcie kolegium, któ re w czasie wojny o sukcesję pozostawał o zamknię te. W 1796 r. , wraz z najazdem francuskim, Napoleon zarzą dził jego zamknię cie, a 11 kwietnia 1812 r. jego mają tek został zaję ty i sprzedany. Jeszcze na począ tku XX wieku Kolegium stanę ł o w obliczu poważ nych trudnoś ci zwią zanych z oblę ż eniem instytucji: poważ ną pró bą konfiskaty i przeję cia kontroli nad jej mają tkiem, co zagraż ał o jego bezpieczeń stwu.
Na szczę ś cie dobroczynnoś ć Joaquina Ignacio de Arteaga y Echague, księ cia Infantado i markiza Aris i Armunius, Almirante of Aragon itd. , potomka rodu Albornozó w, któ ry dzielnie speł nił swoją rolę jako spadkobierca znakomitego rodu szlacheckiego, uratował uczelnię i zapewnił jej dalsze istnienie.
Wś ró d sł awnych studentó w przyję tych do uczelni są Antonio de Nebrija, Antonio Agustin, Herná n Nú ñ ez de Toledo, Pedro Belluga, Antonio Bernabeu, Ignacio di Loyola, Pietro d'Arbues i Miguel de Cervantes. W 1530 roku Karol V Habsburg spę dził tu cztery miesią ce z okazji swojej koronacji na cesarza.
Zaprojektowana przez Matteo di Giovannello (znana jako Gattapone), kolegium skł ada się z dwó ch pię ter z centralnym dziedziń cem z arkadą , wokó ł któ rej rozmieszczone są pokoje, prowadzą cą do gotyckiego koś cioł a San Clemente.
Pokoje studenckie wychodzą na ulicę , mają ufortyfikowaną konstrukcję z otworami strzelniczymi.
Fasada zewnę trzna został a pó ź niej przebudowana w stylu renesansowym. Te ramy ochrony terytorium prywatnego wyjaś niają cel uczelni: być wzglę dnie samowystarczalnym w stosunku do miasta. W pał acu znajduje się wspaniał y portal z 1525 roku autorstwa Andrei i Formigine.
W portyku znajdował się fresk Annibale Carracciego w zł ym stanie zachowania. Istnieją ró wnież dwa freski autorstwa Bartolomeo Ramenghi (zwanego ró wnież Bartolomeo da Bagnacavallo), a fresk Camilla Procaccini, zawarty w absydzie kaplicy San Clemente, został zniszczony w 1914 roku. W kaplicy znajduje się cenny poliptyk autorstwa Marco Zoppo.
W 2011 roku zakoń czono ponad trzydzieś ci lat prac konserwatorskich, usuwają c warstwy „fał szywego gotyku” i zwracają c cenne freski, w tym m. in. Madonna dellumilta z koń ca XIV wieku autorstwa Lippo di Dalmasio.
W 2012
uczelnia otrzymał a Nagrodę Dziedzictwa Kulturowego od Europa Nostra, uznawaną za „najwyż szą reprezentatywną organizację dziedzictwa kulturowego w Europie, zrzeszają cą czł onkó w z ponad 40 krajó w” z nastę pują cego powodu: „Nie moż e być lepszego przykł adu naszego wspó lnego europejskiego dziedzictwa: ś redniowieczne kolegium hiszpań skich studentó w wł oskiego uniwersytetu – najstarszego uniwersytetu na ś wiecie – wykorzystują ce wł oski motyw loggii wokó ł dziedziń ca nawią zują cego do architektury kolegialnej Anglii czy Francji. Jury podziwiał o pię kno i detale tej drobiazgowej renowacji, zwł aszcza freski, a takż e odwagę i determinację wykazaną w utrzymywaniu zaró wno rozmachu, jak i finansowania przez tak dł ugi okres”.