Базиліка святого Франциска - перший приклад французької готики в Італії. Французькі риси чітко видно в подовжених стрілчастих вікнах і аркбутанами (зовнішні напіварки контрфорсов) над капелами. Базиліка була побудована в 1236-2354 роках францисканцями і була частиною монастирського комплексу.
Роботи велися під керівництвом Марко да Брешіа і францисканського ченця фра Джованні. Над апсідальною частиною базиліки підносяться дві дзвіниці. Одна зведена в 1260 році, друга - на початку 15 століття. Поступово були добудовані 9 капел і ризниця за проектом Антоніо ді Вінченцо (14 століття). У комплексі також збереглися монастирські двори (14 століття, 15 століття). Цікавий портик (атріум), затиснутий між базилікою і іншими будівлями, проходить в монастирський двір. Портик з напівкруглими арками, виконаний в романському стилі, древніше за оточуючі його будівлі.
Французи в 1798 році віддали приміщення комплексу під митницю. У 1886 році базиліка була повернута церкві. У 1928 році була проведені реставраційні роботи. Під час Другої світової війни будівля постраждала від бомбардувань, але була відреставрована.
На стіні церкви – мармурові дошки з іменами громадян, які жертвували на відновлення храму.
Вздовж дороги стоять три невеликі будови дуже незвичного вигляду. Це гробниці глоссаторів. Глоссатори – тлумачі і коментатори римського права кінця ХІ - середини ХІІІ століть у Болоньї. Їх роботи мали велику важливість для встановлення законності у середньовічних містах Європи. Таких могил у Болоньї п’ять, і три з них розташовані біля церкви Сан-Франциско. Це мармурові саркофаги на високих постаментах з колонами, накриті пірамідальним дахом. Могил такого типу немає в жодному місті Італії.
Тут поховані: близько 1265 року – Одоферно Денарі; у 1285 році – Роландіно де Романці; у 1293 – Франческо Аккурсіо. Гробниці з плином часу зазнали пошкоджень і руйнувань. Напередодні святкування 800-ліття Болонського університету у 1886 році вони були відреставровані архітектором Альфонсо Руббіані.
Bazylika ś w. Franciszka jest pierwszym przykł adem gotyku francuskiego we Wł oszech. Charakterystyki francuskie są wyraź nie widoczne w wydł uż onych ostroł ukowych oknach i arkadach (zewnę trznych pó ł przyporach) nad kaplicami. Bazylika został a zbudowana w latach 1236-2354 przez franciszkanó w i był a czę ś cią zespoł u klasztornego.
Prace prowadzono pod kierunkiem Marco da Brescia i franciszkanina Fra Giovanniego. Nad absydą bazyliki wznoszą się dwie dzwonnice. Jedna został a zbudowana w 1260 roku, druga - na począ tku XV wieku. Stopniowo ukoń czono 9 kaplic i zakrystię wedł ug projektu Antonio di Vincenzo (XIV w. ). W zespole zachował y się ró wnież dziedziń ce klasztorne (XIV w. , XV w. ). Ciekawy portyk (atrium), wciś nię ty pomię dzy bazylikę i inne budynki, przechodzi na dziedziniec klasztorny. Portyk z pó ł kolistymi ł ukami, wykonany w stylu romań skim, jest starszy niż otaczają ce go budynki.
Francuzi w 1798 roku przekazali teren kompleksu celom.
W 1886 bazylika został a zwró cona koś cioł owi. W 1928 r. przeprowadzono prace konserwatorskie. W czasie II wojny ś wiatowej budynek został uszkodzony w wyniku bombardowania, ale został odrestaurowany.
Na ś cianie koś cioł a znajdują się marmurowe tablice z nazwiskami mieszkań có w, któ rzy przekazali darowizny na odrestaurowanie koś cioł a.
Wzdł uż drogi stoją trzy mał e budynki o bardzo nietypowym wyglą dzie. To są grobowce glosatoró w. Glosatorzy to tł umacze i komentatorzy prawa rzymskiego z przeł omu XI i poł owy XIII wieku w Bolonii. Ich praca miał a ogromne znaczenie dla ustanowienia rzą dó w prawa w ś redniowiecznych miastach Europy. W Bolonii jest pię ć takich grobowcó w, a trzy z nich znajdują się w pobliż u koś cioł a San Francisco. Są to marmurowe sarkofagi na wysokich cokoł ach z kolumnami nakrytymi piramidalnym dachem. W ż adnym mieś cie we Wł oszech nie ma tego typu grobó w.
Pochowany tutaj: ok. 1265 - Odoferno Denari; w 1285 - Rolandino de Romance; w 1293 - Francesco Accurcio.
Grobowce został y z czasem uszkodzone i zniszczone. W przededniu 800-lecia Uniwersytetu Boloń skiego w 1886 roku został y odrestaurowane przez architekta Alfonso Rubbiani.