Римо-католицька церква святої Урсули – висока будівля у стилі бароко, яка гармонійно вписується в загальний архітектурний стиль вулиці разом з прилеглими до неї будинками. Костел був побудований у 1702-1704 роках за проектом архітектора Марка Антоніо Каневалле на місці старих міщанських будинків, оригінальні залишки яких донині можна побачити в задній частині храму. Через півтора століття, в кінці XIX століття, в Церкві святої Урсули була проведена масштабна реконструкція, в результаті якої були відновлені деякі деталі інтер'єру і екстер'єру, і були внесені архітектурні зміни - добудований один поверх, трохи змінений головний фасад храму. З тих пір будівля більше не піддавалося реставрації, незважаючи на те, що Друга Світова війна залишила досить сильні руйнування у внутрішньому оздобленні собору.
Церква святої Урсули має строгий і зовсім не розкішний зовнішній вигляд, хоча фасад прикрашають скульптурні образи святих Урсули, Маргарити, Діви Марії, Архангела Михайла і Агати. Три поверхи храму рясніють бароковими вікнами, по периметру даху церкви, підносячись над іншими будівлями, встановлені статуї ангелів, які добре проглядаються з сусідніх вулиць. Інтер'єр Церкви виконаний без пихатості і помпезності. Все просто, але класично багато: фрески, мармурові статуї, скульптури і розписна стеля. Центральний вівтар прикрашає головна цінність храму - образ святої Урсули пензля художника Яна Криштофа Лішки.
Скульптура св. Яна Непомуцького розташована на північно-східній стороні церкви (1747). Статуя святого з розп'яттям в руках встановлена на фігурному постаменті, на двох менших постаментах по сторонам - скульптури ангелів. На постаменті позолочений напис латиною: "Divo Joanni Nepomuceno suo amalorum incursu defensori Debitae Gratitudinis и venerationis ergo Posuit parthenia domus societatis S. Ursulae Neo Prague MDCCXLVII".
Праворуч з костелом – будівля монастиря урсулинок, заснованого у 1655 році за сприяння графині Сібілли Ламбо. В ньому виховувались дочки місцевої шляхти. За десять років своєї діяльності монастир розширився, в його складі, крім школи для дівчат, з’явились театр, бібліотека, пральня і лазня. Нову будівлю для монастиря почали зводити у 1674 році і закінчили у 1677. Триповерховий будинок у стилі бароко. Вікна другого поверху прикрашені сандриками. Над входом – скульптура св. Урсули, надпис латиною «Haec Est of Patron Nostra Anno MDCLXXVII». Зараз тут розміщений інститут ендокринології.
Koś ció ł rzymskokatolicki ś w. Urszuli to wież owiec w stylu barokowym, któ ry harmonijnie wpisuje się w ogó lny styl architektoniczny ulicy wraz z przyległ ymi kamienicami. Koś ció ł został zbudowany w latach 1702-1704 przez architekta Marco Antonio Canevalle na miejscu starych domó w mieszczań skich, któ rych oryginalne pozostał oś ci moż na jeszcze zobaczyć z tył u koś cioł a. Pó ł tora wieku pó ź niej, pod koniec XIX wieku, koś ció ł ś w. Urszuli przeszedł gruntowną przebudowę , któ ra przywró cił a niektó re detale wnę trza i zewnę trza oraz dokonał a zmian architektonicznych - ukoń czona jedna kondygnacja, nieznacznie zmienił a gł ó wna fasada koś cioł a. Od tego czasu budowla nie był a restaurowana, mimo ż e II wojna ś wiatowa pozostawił a we wnę trzu katedry doś ć poważ ne zniszczenia.
Koś ció ł ś w. Urszuli ma surowy i niezbyt luksusowy wyglą d, choć fasadę zdobią rzeź biarskie wizerunki ś w. Urszuli, Mał gorzaty, Marii Panny, Archanioł a Michał a i Agaty. Trzy kondygnacje koś cioł a peł ne są barokowych okien, na obwodzie dachu koś cioł a, gó rują c nad innymi budynkami, znajdują się rzeź by anioł ó w, któ re są dobrze widoczne z są siednich ulic. Wnę trze Koś cioł a wykonane jest bez arogancji i przepychu. Wszystko jest proste, ale klasycznie duż o: freski, marmurowe posą gi, rzeź by i malowany sufit. Oł tarz centralny ozdobiony jest gł ó wnym walorem koś cioł a - obrazem ś w. Urszuli autorstwa artysty Jana Krzysztofa Liski.
Rzeź ba ś w. Jana Nepomucena znajduje się po pó ł nocno-wschodniej stronie koś cioł a (1747). Figura ś wię tego z krucyfiksem w dł oniach osadzona jest na postumencie figuralnym, po bokach na dwó ch mniejszych postumentach - rzeź bach anioł ó w. Na cokole znajduje się zł ocony napis po ł acinie: „Divo Joanni Nepomuceno suo amalorum incursu defensori Debitae Gratitudinis i venerationis ergo Posuit parthenia domus societatis S. Ursulae Neo Praga MDCCXLVII”.
Na prawo od koś cioł a znajduje się budynek klasztoru Urszulanek, zał oż ony w 1655 r. przy pomocy hrabiny Sybilli Lambo. Wychowywał y się w nim có rki miejscowej szlachty. W cią gu dziesię ciu lat swojej dział alnoś ci klasztor rozbudował się i opró cz szkoł y dla dziewczą t znalazł się w nim teatr, biblioteka, pralnia i ł aź nia. Budowę nowego budynku klasztornego rozpoczę to w 1674 r. , a ukoń czono w 1677 r. Trzypię trowy dom w stylu barokowym. Okna na drugim pię trze ozdobione są sandrikami. Nad wejś ciem znajduje się rzeź ba ś w. Ursula, ł aciń ski napis „Haec Est Patron Nostra Anno MDCLXXVII”. Obecnie mieś ci się tu Instytut Endokrynologii.