Чортівка в Празі відокремила невелику частину історичного центру і створила на цій території особливу атмосферу. Хто така Чортівка, що дозволяє собі панувати в самому центрі столиці Чехії? Так називають невелику річку, що відгалужується від Влтави і в неї ж впадає. Роблячи самостійний шлях довжиною приблизно в 900 метрів, Чортівка омиває невеликий зелений острів Кампа. Чортівку правильніше назвати каналом. Існує безліч версій щодо назви цього водного рукава, але всі сходяться в тому, що русло річки є рукотворним, а не природним. Можливо, канал викопали в XII столітті монахи мальтійського ордена виключно для своїх потреб, зокрема, для регулювання витрат води.
Чортівка є майже такою ж давньою, як і сама Прага. Будинки, побудовані на її берегах, йдуть фундаментом в воду до самого дна, чому багато хто називає район мініатюрною Венецією. Відмінні види відкриваються з містка, перекинутого через канал і прикрашеного кованими поручнями. Правда, природну і архітектурну гармонію порушує велика кількість різнокаліберних замків, що всюди навішені закоханими.
Взагалі на Влтаві і Чортівці у самому центрі Праги знаходиться досить багато водяних млинів. Деякі з них працюють і до цього дня, непогано гармонуючи з міськими пейзажами довкола. Але величезна лопать водяного млина на Чортівці, що знаходиться буквально в декількох кроках від Карлова моста, мабуть, знаменита більш за всіх інших. Побудована вона на острові Кампа десь в середині ХV століття. В ті часи без млина неможливо було уявити собі міський пейзаж, і величезні лопаті млина, що мирно обертаються у водах річки, нагадують нам про них. За легендою млин належав колись старовинному монастирю, і біля нього проживав водяний Кабурек. Зараз городяни біля головної лопаті млина, що діє, встановили йому пам'ятник.
Скульптор Йозеф Налєпа вирішив відтворити забавного жителя острова і створив статую Кабурека. Сидить він на колесі старого млина в позі мислителя, покурює трубочку, уважно-задумливо дивиться на воду, а може бути, в вічність. Такий собі водяній-філософ, по-людськи зрозумілий, зі своїми пристрастями і слабостями, словом, з душею.
Diabeł w Pradze oddzielił niewielką czę ś ć historycznego centrum i stworzył na tym terenie wyją tkową atmosferę . Kim jest Diabeł , któ ry pozwala sobie rzą dzić w sercu czeskiej stolicy? Tak nazywa się niewielka rzeka, któ ra odchodzi od Weł tawy i do niej wpł ywa. Tworzą c niezależ ną ś cież kę o dł ugoś ci okoł o 900 metró w, Diabeł myje mał ą zieloną wyspę Kampa. Lepiej nazywać diabł a kanał em. Istnieje wiele wersji nazwy tego ramienia wodnego, ale wszyscy zgadzają się , ż e koryto rzeki jest stworzone przez czł owieka, a nie naturalne. Niewykluczone, ż e kanał przekopali w XII wieku zakonnicy z Zakonu Maltań skiego wył ą cznie na wł asne potrzeby, w szczegó lnoś ci w celu uregulowania zuż ycia wody.
Diabeł jest prawie tak stary jak sama Praga. Domy budowane na jego brzegach są fundamentem wody do dna, dlatego wielu nazywa ten obszar miniaturową Wenecją.
Wspaniał e widoki otwarte z mostu nad kanał em i ozdobione porę czami z kutego ż elaza. Harmonię przyrodniczą i architektoniczną zakł ó ca jednak duż a liczba zamkó w ró ż nego kalibru, któ re wszę dzie wiszą kochankowie.
Generalnie na Weł tawie i Czortó wce w samym centrum Pragi jest wiele mł ynó w wodnych. Niektó re z nich dział ają do dziś , dobrze harmonizują c z okolicznymi pejzaż ami miejskimi. Ale chyba najbardziej znane jest ogromne ostrze mł yna wodnego na Czortiwce, któ re znajduje się dosł ownie kilka krokó w od Mostu Karola. Został zbudowany na wyspie Campa gdzieś w poł owie XV wieku. W tamtych czasach bez mł yna nie moż na był o wyobrazić sobie pejzaż u miasta, a przypominają nam o nim ogromne ł opaty mł yna, któ re spokojnie obracają się w wodach rzeki. Wedł ug legendy mł yn należ ał kiedyś do staroż ytnego klasztoru, a obok niego mieszkał wodny Kaburek.
Teraz obywatele postawili mu pomnik w pobliż u gł ó wnego ostrza dział ają cego mł yna.
Rzeź biarz Josef Nalepa postanowił odtworzyć zabawnego mieszkań ca wyspy i stworzył pomnik Kaburka. Siedzi na kole starego mł yna w pozycji myś liciela, pali fajkę , wpatruje się w wodę w skupieniu i zamyś leniu, a moż e na zawsze. Taki filozof wodny, po ludzku zrozumiał y, ze swoimi namię tnoś ciami i sł aboś ciami, sł owem z duszą .