У випадкового перехожого на Гусовій вулиці може від несподіванки перехопити серце: на сталевий щоглі, що стирчить з даху одного з дому, бовтається людина! Хто це? Шибеник-самогубець або людина, яка потрапила в біду?! Трапляється і так, що схвильовані туристи викликають поліцейських або пожежних. Що ж, на подібну увагу до свого дітища і розраховував скульптор-провокатор Давид Черни (David Cerny), підвісивши в 1997 році на празькій вулиці скульптуру людини, що тримається рукою за балку.
Унікальна скульптура заввишки в 220 см - одне з багатьох творінь всесвітнього відомого чеського скульптора в Празі. Незмінно епатуючий і часто дратуючий співгромадян своїми роботами Черни заробив проте міжнародне визнання. Скульптура «шибеника» («Viselec») об'їздила світ і була «вивішена» на Чеському культурному центрі в Берліні, на Національному театрі і на посольстві Чеської Республіки в Лондоні і багатьох інших. На виставці в Чикаго в 2007 році навіть трапився казус з поліцією, яка приїхала «рятувати» потенційного самогубця.
Але невже «шибеник» був створений тільки з метою викликати переляк? Деякі чеські обивателі, та й інші представники колишнього Східного Блоку, знаходять портретну схожість скульптури з Володимиром Леніним і бачать в роботі політичну сатиру на комуністичний рай, який наказав довго жити. Однак сам скульптор стверджує, що фігура уособлює австрійського батька психоаналізу Зиґмунда Фрейда.
Професор вчепився однією рукою за рятівну балку і як би завис над прірвою Несвідомого, в яке він одним з перших заглянув на зламі XIX і XX століть. Продовжуючи гру з публікою, Чорни пропонує й інше, більш скандальне, тлумачення: скульптура символізує відірваність інтелігенції від простого народу, якому чужі нетрі психоаналізу. Провокація вдалася на славу: інтерес до твору не згасає, і пропоновані трактування дозволяють сучасним психоаналітикам заглянути в потаємні куточки свідомості тлумачів.
Przypadkowy przechodzień na ulicy Gusovej moż e nagle zł apać jego serce: mę ż czyzna wisi na stalowym maszcie wystają cym z dachu jednego z domó w! Kto to jest? Samobó jcza szubienica czy osoba w tarapatach? ! Zdarza się ró wnież , ż e podekscytowani turyś ci dzwonią na policję lub straż akó w. Otó ż rzeź biarz-prowokator David Cerny liczył na takie zainteresowanie swoim potomstwem, gdy w 1997 roku zawiesił na praskiej ulicy rzeź bę przedstawiają cą mę ż czyznę trzymają cego w rę ku belkę.
Unikalna rzeź ba o wysokoś ci 220 cm jest jedną z wielu prac ś wiatowej sł awy czeskiego rzeź biarza w Pradze. Jednak Czerny, któ ry swoimi dzieł ami niezmiennie szokował i czę sto irytował wspó ł obywateli, zdobył mię dzynarodowe uznanie. Rzeź ba szubienicy („Viselec”) podró ż ował a po ś wiecie i był a „zawieszana” w Czeskim Centrum Kultury w Berlinie, w Teatrze Narodowym oraz w Ambasadzie Republiki Czeskiej w Londynie i wielu innych.
Na wystawie w Chicago w 2007 roku doszł o nawet do incydentu z policją , któ ra przybył a, aby „uratować ” potencjalne samobó jstwo.
Ale czy „szubienica” został a stworzona tylko po to, by wywoł ać strach? Niektó rzy obywatele czescy, a takż e inni przedstawiciele był ego bloku wschodniego dostrzegają portretowe podobień stwo do rzeź by z Wł odzimierzem Leninem i widzą w dziele satyrę polityczną na komunistyczny raj, któ ry nakazał dł ugie ż ycie. Jednak sam rzeź biarz twierdzi, ż e postać przedstawia austriackiego ojca psychoanalizy, Zygmunta Freuda.
Profesor trzymał się jedną rę ką liny ratunkowej i zdawał się unosić nad otchł anią Nieś wiadomoś ci, na któ rą jako jeden z pierwszych spojrzał na przeł omie XIX i XX wieku. Kontynuują c grę z publicznoś cią , Chorny proponuje inną , bardziej skandaliczną interpretację : rzeź ba symbolizuje izolację inteligencji od zwykł ych ludzi, obcych slumsom psychoanalizy.
Prowokacja zakoń czył a się sukcesem: zainteresowanie pracą nie sł abnie, a proponowane interpretacje pozwalają wspó ł czesnym psychoanalitykom zajrzeć w tajemne zakamarki umysł ó w interpretatoró w.