Церква Святого Августина у Відні - це не тільки пам'ятник архітектури, але й історичне місце, з яким пов'язано багато важливих подій в історії Австрії. Саме в цій церкві проводилося вінчання австрійських імператриць та імператорів - Марії Терезії та Стефана Лотарингського, Єлизавети (Сіcсі) і Франца-Йосипа, Марії Луїзи і Наполеона.
У храмі зберігається серце Наполеона II, а також урни з серцями інших правителів династії Габсбургів різних історичних періодів (всього - 54). Спеціально відведене для цього місце називається "крипта сердець". Церква Святого Августина - це старовинна споруда, яка відноситься до 1327-го року. Її спорудив Фрідріх Красивий, щоб дати притулок монахам августинського ордена. Її освятили близько 20-ти років по тому. А з 1634-го по 1783-й роки храм був головною церквою імператорського двору.
Архітектура будівлі увібрала в себе всі риси готичного стилю: витягнуті купола, вітражні вікна, безліч стрілчастих арок. Барокові елементи також присутні: це традиційна пишність і химерність архітектури і декору.
Koś ció ł ś w. Augustyna w Wiedniu to nie tylko zabytek architektury, ale takż e miejsce historyczne z wieloma waż nymi wydarzeniami w historii Austrii. To wł aś nie w tym koś ciele odbywał y się ś luby austriackich cesarzy i cesarzy – Marii Teresy i Stefana Lotaryń skiego, Elż biety (Sissy) oraz Franciszka Jó zefa, Marii Ludwiki i Napoleona.
W koś ciele znajduje się serce Napoleona II, a takż e urny z sercami innych wł adcó w dynastii Habsburgó w z ró ż nych okresó w historycznych (ł ą cznie 54). Szczegó lne miejsce do tego nazywane jest „kryptą serc”. Koś ció ł ś w. Augustyna to zabytkowa budowla z 1327 roku. Został zbudowany przez Fryderyka Pię knego, aby zapewnić schronienie zakonnikom zakonu augustianó w. Został konsekrowany okoł o 20 lat pó ź niej. A od 1634 do 1783 ś wią tynia był a gł ó wnym koś cioł em dworu cesarskiego.
Architektura budynku wchł onę ł a wszystkie cechy stylu gotyckiego: wydł uż one kopuł y, witraż e, wiele ostroł ukowych ł ukó w.
Obecne są ró wnież elementy barokowe: to tradycyjny przepych i fanaberia architektury i wystroju.