Історію церкви почали іноземці – босоногі брати францисканці, які прийшли до Відня з Італії на початку XIII століття на запрошення австрійського герцога Леопольда VI. Заснував її в 1276 року теж іноземець, чех Отакар II Пржемисл. Побудована церква у французькому стилі, а належить вона з кінця XVIII століття італійської конгрегації, що дала їй друге ім'я – Діви Марії Сніжної.
За всю історію церкви її не раз перебудовували, надаючи будівлі риси різних стилів архітектури. Верхня частина восьмигранної вежі була зруйнована турками під час облоги 1529 року і відновлена в XVIII столітті. У XIX столітті був повністю реконструйований первозданний готичний вигляд будівлі.
Портал над входом розділений на три частини, вони прикрашені барельєфами розп'яття Христа і зображень святих. Усередині храму - три нави. Внутрішнє оздоблення спочатку було виконане в стилі бароко, але зараз від колишнього інтер'єру збереглися тільки фрагменти: фреска Франциска Ассизького, прекрасні вітражі ордену міноритів, ліпні прикраси і розпис головного вівтаря.
Головним скарбом церкви є мозаїчна копія фрески Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря». Мозаїка виконана Джакомо Рафаеллі у 1814 році на замовлення Наполеона Бонапарта. Проте закінчену мозаїку купив не замовник, котрий на той час уже був позбавлений трону, а його тесть – австрійський імператор Франц I. А подарував мозаїку церкві у 1845 році наступник Франца I, імператор Фердинанд I, причому, не тільки подарував, але і виділив кошти на те, щоб розмістити її в одній з церковних нав.
Historia koś cioł a rozpoczę ł a się od cudzoziemcó w - bosych braci franciszkanó w, któ rzy przybyli do Wiednia z Wł och na począ tku XIII wieku na zaproszenie austriackiego księ cia Leopolda VI. Został zał oż ony w 1276 roku przez cudzoziemca, Czecha Otakara II Przemyś la. Koś ció ł został zbudowany w stylu francuskim i należ y do Kongregacji Wł oskiej z koń ca XVIII wieku, któ ra nadał a mu drugie imię - Matki Boskiej Ś nież nej.
W historii koś cioł a był wielokrotnie przebudowywany, nadają c budynkowi cechy ró ż nych styló w architektonicznych. Gó rna czę ś ć oś miobocznej wież y został a zniszczona przez Turkó w podczas oblę ż enia w 1529 roku i odbudowana w XVIII wieku. W XIX wieku cał kowicie zrekonstruowano pierwotny gotycki wyglą d budowli.
Portal nad wejś ciem podzielony jest na trzy czę ś ci, ozdobione są pł askorzeź bami ukrzyż owania Chrystusa i wizerunkami ś wię tych. Wewną trz ś wią tyni - trzy nawy.
Wnę trze pierwotnie wykonane w stylu barokowym, obecnie zachował y się jedynie fragmenty dawnego wnę trza: fresk Franciszka z Asyż u, pię kne witraż e zakonu Minorytó w, stiukowe zdobienia i obrazy na oł tarzu gł ó wnym.
Gł ó wnym skarbem koś cioł a jest mozaikowa kopia fresku Leonarda da Vinci „Ostatnia Wieczerza”. Mozaika został a wykonana przez Giacomo Rafaelli w 1814 roku na zlecenie Napoleona Bonaparte. Gotową mozaikę kupił jednak nie klient już pozbawiony tronu, ale jego teś ć , cesarz austriacki Franciszek I. Mozaika został a podarowana koś cioł owi w 1845 r. przez nastę pcę Franciszka I, cesarza Ferdynanda I. umieś cić go w jednej z naw koś cioł a.