Готель гарний, відносно новий, стан пристойний. Просто не потрібно порівнювати з європейськими 5-зірковими. Вестибюль прекрасний, цікаве архітектурне рішення. Дверей-вікон немає, і взагалі немає двох стін. Заходиш одразу з вулиці, а там прохолодно - чи то кондиціонер працює, чи то з океана вітер. Сидиш на диванчику, прохолоджуєшся, дивишся на океан. У вестибюлі є бар, фонтан, у ньому рибки плавають.
У кімнаті чисто, охайно, прибирають щодня, і не раз на день. Прибирали добре, навіть коли ми не залишали чайових, тож після того ми вже обов’язково залишали по 100-200 рупій. Гід казав, що 100 рупій – це достатньо «на чай», але якщо дуже хочете віддячити, то давайте 150-200 рупій. Якщо у вас буде вибір між sea view/garden view, то вибирайте тільки перший варіант. Все ж приємніше зранку дивитися на океан, а не на залізничні колії та дахи будинків. У нас вікно виходило на океан, і все одно ми чули, коли проїжджав потяг. Цей шум нам зовсім не заважав, тим більше що океан теж шумить неслабо. Хвилі постійно високі, їхній шум відволікає від сторонніх звуків. А взагалі я вважаю, що ні шум океана, ні шум від залізниці не може зрівнятися з шумом від мавп (під час екскурсії ми ночували в іншому готелі, в Канді, де вночі кричали і грюкотіли чимось мавпи – от в такому готелі нікому не порекомендую жити). У кімнаті є кондиціонер, холодильник, чайник, чай-цукор і воду прибиральники постійно поповнюють. У ванній фен, у шафі – сейф і праска, усе працює. Телевізор шикарний, великий екран, але я не знайшла цікавих каналів. Проклацала перші 30 – усі місцеві, тож вимкнула і більше не вмикала. В океані на хвилях весело стрибати, але поплавати не вдасться. Хвилі такі, що для серфінгістів-початківців можна вчитися хвилю ловити. Є басейн, у ньому й плавали.
Снідали в готелі, сніданки у нас були включені. Обід і вечерю можна було доплачувати, але ми ходили в кафе неподалік. В готелі і сніданок, і обід, і вечеря – це шведський стіл, тобто плати 3000 рупій і їж що і скільки хочеш. Ми начитались відгуків, і сходили в так званий ресторан за кілометр від готелю і в кафе за 150 метрів від готелю – смачно в обох, ціни приблизно однакові (виходить десь по 2000 рупій на людину), але вирішили ходити в кафе, бо це ближче. Крім того, там страви смачніші завдяки фірмовим соусам від Ану, яка готує їх вдома і приносить у ресторан уже готові, щоб не розкривати секрет. У кафе дають меню з цінами, а в ресторані меню немає – вам просто приносять заморожені креветки, краби й рибу, щоб ви вибрали, що саме вам приготувати. Я рекомендую кафе – пройдіть від готелю в сторону міста 150 м і поверніть наліво, пройдіть до кінця провулка і побачите вивіску «Cinamon». Або можете запитати в тук-тукерів – вони чергують одразу за залізничними коліями. Економні туристи розповідали, що виходили в місто і обідали там за 450 рупій (рис, курка в карі і салат). Але я вважаю, що морепродукти смачніші, і на відпочинку можна собі дозволити не економити аж настільки. Порції великі – до морепродуктів дають ще рис і салат – після такого обіду можна й не вечеряти.
Про гроші. Міняти долари потрібно в аеропорту, там курс найбільш вигідний – 177 рупій, а в місті – 170. Щоб у місті поміняти вигідніше, потрібно йти до тук-тукерів – вони знають місця. Наприклад, ми просили завезти нас у банк, а водій перепитав, навіщо банк – коли сказали, що гроші міняти, він повіз нас не в банк, а в магазин електроніки, і сказав, що гроші можна поміняти тут. Як виявилося, тут курс пропонують кращий, ніж у банку – 176 рупій за долар. Так я і зрозуміла, що нам дуже пощастило з тук-тукером – він возив нас не туди, куди ми казали, а запитував, що ми хочемо, і віз туди, де ми могли вигідніше купити якісніші товари. Звати його Налін, дуже чемний хлопець. Запитує англійською, звідки ви, а коли дізнається, що з України, то каже «Слава Україні!». Словом, одразу видно, що наших JoinUp у цей готель регулярно постачає. Я цін особливо не знала, Налін привіз мене в магазин, де я купила шовковий шарфик за 2900 рупій, і не знала, мало це чи багато. Але іншим разом інший тук-тукер (не було Наліна на місці, і ми поїхали з іншим) завіз нас у дорогий магазин, де такі ж шовкові шарфики коштували по 7000 рупій. Я тоді дуже пошкодувала, що не дочекалась Наліна. З ним таки вигідніше їздити за покупками. Ми з ним одразу обговорювали маршрут і вартість (з попередніх відгуків знали, що це потрібно для уникнення непорозумінь). Якщо ви катаєтесь по місту на невеликі відстані, за це просять 300 рупій, а якщо вам потрібно в магазин, який в іншому місті, то це 500-600 рупій. Звісно, можна ходити пішки і шукати магазини чи базар самостійно, але в 30-градусну спеку все ж приємніше покататись на тук-туці. Плюс, це екзотика і пригода.
Про екскурсії теж можна запитати у тук-тукерів. Вони всі направлять вас до Лаліта, який трохи знає російську. У нього екскурсії дешевші, ніж у гіда. Ми купили у гіда, тому що він взяв нас «тепленькими», коли ми щойно приїхали в готель і ще не заселились. Це була дводенна екскурсія – в Канді та Сігірію, коштувала 100 доларів, і ще 70 доларів (у рупіях) треба було взяти із собою на вхідні квитки в національний парк і храм тощо. До речі, саме місто Канді ми майже не побачили – лише парк і храм зуба Будди. Але загалом екскурсія цікава, спочатку поїхали кататися на слонах, потім – сад спецій (навішали нам лапші про аюрведу, щоб впарити креми і таблетки втридорога), чайна плантація і фабрика, де виготовляють чай (купувати його там недоцільно, бо дорого, а у нас, в принципі, такий самий у супермаркетах продається), потім – у Канді ботанічний сад і храм. І цього було б достатньо, як на мене. Якби я знала, що на другий день екскурсія в Сігірію передбачає підйом на гору при 33 градусах на сонці, я б ні за що не поїхала. А так тепер маю уявлення про розміри колишнього королівського палацу (хоча від нього залишилися тільки підмурки). У Лаліта купили екскурсію за 20 доларів – річкове сафарі, там фотографували варанів, мавп і колібрі (це вже що пощастить побачити), потім їздили в Галле дивитися на черепах, які підпливають до берега (щоб на них подивитися, треба зайти по пояс у воду і зверху дивитися, торкатися не дозволяють, до берега гнати теж не можна, тому краще їдьте на черепахову ферму), потім дивилися фортецю і маяк. Екскурсія зайняла цілий день.
З фруктів найбільше сподобалися ананаси – набагато солодші й запашніші, ніж ті, що привозять до нас. Вони коштують недорого – десь 160 рупій за кілограм, але перш ніж купувати, подумайте, як ви будете їх різати. У нас ножа не було. Ми подзвонили в обслуговування кімнат і попросили, щоб його нарізали. Почистили і нарізали гарно й акуратно. Додаткової плати за це з нас не стягнули, я просто дала 150 рупій чайових. Банани їхні нас не вразили, у нас смачніші. Хоча й чула відгуки, що їхні банани кращі. Фрукти, на які в них не сезон, можна купити в супермаркеті.
Hotel jest dobry, stosunkowo nowy, stan przyzwoity. Po prostu nie musisz poró wnywać go do europejskich 5 gwiazdek. Lobby jest pię kne, ciekawe rozwią zanie architektoniczne. Nie ma drzwi ani okien, ani dwó ch ś cian. Wchodzisz prosto z ulicy i jest tam fajnie - czy klimatyzator dział a, czy wiatr od oceanu. Siedzisz na kanapie, ochł adzasz się , podziwiasz ocean. W holu znajduje się bar i fontanna, w któ rej pł ywają ryby.
Pokó j jest czysty, czysty, sprzą tany codziennie i czę ś ciej niż raz dziennie. Dobrze sprzą taliś my, nawet gdy nie zostawialiś my napiwkó w, wię c po tym zawsze zostawialiś my 100-200 rupii. Przewodnik powiedział , ż e na herbatę wystarczy 100 rupii, ale jeś li naprawdę chcesz podzię kować , to daj 150-200 rupii. Jeś li masz do wyboru widok na morze / widok na ogró d, wybierz tylko pierwszą opcję . Mimo to przyjemniej jest patrzeć rano na ocean niż na tory kolejowe i dachy. Mieliś my okno z widokiem na ocean i wcią ż sł yszeliś my przejeż dż ają cy pocią g.
Ten hał as wcale nam nie przeszkadzał , zwł aszcza ż e ocean też nie jest sł abym hał asem. Fale są stale wysokie, ich hał as odwraca uwagę od obcych dź wię kó w. Ogó lnie uważ am, ż e ani szumu oceanu, ani szumu kolei nie moż na poró wnać z hał asem mał p). W pokoju jest klimatyzacja, lodó wka, czajnik, herbata, cukier i ś rodki czyszczą ce do wody są stale uzupeł niane. W ł azience suszarka do wł osó w, w szafie - sejf i ż elazko, wszystko dział a. Telewizor jest wspaniał y, duż y ekran, ale nie znalazł em ciekawych kanał ó w. Klikną ł em pierwsze 30 - wszystkie lokalne, wię c je wył ą czył em i już go nie wł ą czał em. Fajnie jest skakać po falach w oceanie, ale nie bę dziesz w stanie pł ywać . Fale są takie, ż e począ tkują cy surferzy mogą nauczyć się ł apać falę . Jest basen i pł ywanie w nim.
Zjedliś my ś niadanie w hotelu, nasze ś niadanie był o wliczone w cenę.
Obiady i kolacje moż na był o dodatkowo zapł acić , ale poszliś my do pobliskiej kawiarni. Hotel posiada ś niadania, obiady i kolacje - bufet, czyli pł acisz 3000 rupii i co i ile chcesz.
Przeczytaliś my opinie i poszliś my do tak zwanej restauracji kilometr od hotelu i kawiarni 150 metró w od hotelu - pyszne w obu, ceny są mniej wię cej takie same (idź gdzieś okoł o 2000 rupii za osobę ), ale postanowiliś my iś ć do kawiarni, bo jest bliż ej. Ponadto dania są smaczniejsze dzię ki markowym sosom od Anu, któ ra przygotowuje je w domu i jest gotowa przywieź ć do restauracji, aby nie zdradzać tajemnicy. Kawiarnia oferuje menu z cenami, ale restauracja nie ma menu - wystarczy przywieź ć mroż one krewetki, kraby i ryby, wię c moż esz wybrać , co ugotować . Polecam kawiarnię - idź.150 metró w od hotelu w kierunku miasta i skrę ć w lewo, idź do koń ca alejki i zobacz znak "Cynamon". Moż esz też zapytać tuk-tukeró w - dyż urują tuż za torami kolejowymi.
Oszczę dni turyś ci powiedzieli, ż e wyszli do miasta i zjedli tam obiad za 450 rupii (ryż , kurczak w curry i sał atka).
Ale myś lę , ż e owoce morza są smaczniejsze, a na wakacjach nie moż na oszczę dzać . Porcje są duż e - do owocó w morza dodaje się ryż i sał atkę - po takiej kolacji nie moż na zjeś ć obiadu.
O pienią dzach. Dolary trzeba wymienić na lotnisku, gdzie najkorzystniejsza stawka to 177 rupii, a w mieś cie – 170. Aby korzystniej przemienić w mieś cie, trzeba udać się do tuk-tukeró w – znają to miejsce. Np. poprosiliś my o zawiezienie do banku, a kierowca zapytał dlaczego bank - kiedy powiedzieli, ż e ż eby wymienić pienią dze, zabrał nas nie do banku, ale do sklepu z elektroniką i powiedział , ż e pienią dze mogą być wymieniane tutaj. Jak się okazał o, kurs jest tu lepszy niż w banku - 176 rupii za dolara. Zdał em sobie wię c sprawę , ż e mieliś my duż o szczę ś cia z tuk-tukerem - nie zabrał nas tam, gdzie mó wiliś my, ale zapytał , czego chcemy, i pojechał tam, gdzie moż emy kupić towar lepszej jakoś ci.
Nazywa się Nalin, bardzo ł agodny facet.
Pyta po angielsku, ską d jesteś , a kiedy dowiaduje się , ż e jest z Ukrainy, mó wi „Chwał a Ukrainie! ». Kró tko mó wią c, od razu widać , ż e nasz JoinUp regularnie dostarcza do tego hotelu. Niewiele wiedział am o cenach, Nalin przywiozł a mnie do sklepu, w któ rym kupił am jedwabny szal za 2900 rupii i nie wiedział am, czy to mał o, czy duż o. Ale innym razem inny tuk-tuker (Naliny nie był o, a my poszliś my z innym) zabrał nas do drogiego sklepu, gdzie te same jedwabne szale kosztował y 7000 rupii. Był o mi wtedy bardzo przykro, ż e nie czekał am na Nalinę . Jeszcze bardziej opł aca się chodzić z nim na zakupy. Od razu omó wiliś my z nim trasę i koszt (z poprzednich recenzji wiedzieliś my, ż e jest to konieczne, aby unikną ć nieporozumień ). Jeś li jeź dzisz po mieś cie na kró tkie odległ oś ci, prosisz o 300 rupii, a jeś li musisz zrobić zakupy w innym mieś cie, jest to 500-600 rupii.
Oczywiś cie moż na na wł asną rę kę chodzić i szukać sklepó w czy bazaru, ale w 30-stopniowym upale nadal przyjemniej jest jeź dzić tuk-tukiem.
Poza tym jest egzotyczny i peł en przygó d.
Moż esz ró wnież zapytać tuk-tukeró w o wycieczki. Wszyscy skierują cię do Lalita, któ ra mó wi trochę po rosyjsku. Jego wycieczki są tań sze niż jego przewodnik. Kupiliś my u przewodnika, bo zabrał nas „ciepł o”, gdy dopiero przyjechaliś my do hotelu i jeszcze się nie osiedliliś my. Był a to dwudniowa wycieczka do Kandy i Sigiriya, któ ra kosztował a 100$ i kolejne 70$ (w rupiach) na zabranie ze sobą biletó w wstę pu do parku narodowego i ś wią tyni i tak dalej. Nawiasem mó wią c, prawie nie widzieliś my samego miasta Kandy - tylko park i ś wią tynię zę ba Buddy.
Ale generalnie wycieczka jest ciekawa, najpierw pojechaliś my na przejaż dż kę na sł oniu, potem - ogró dek przyprawowy (zawieszono nam makarony o ajurwedzie do kremó w parowych i piguł ki w wysokiej cenie), gdzie robi się herbatę , nie warto tam kupować , bo jest drogo, a u nas w zasadzie to samo sprzedaje się w supermarketach), potem - w ogrodzie botanicznym i ś wią tyni Kandy. I to by moim zdaniem wystarczył o.
Gdybym wiedział , ż e wycieczka drugiego dnia do Sigiriyi wią ż e się ze wspinaczką na gó rę przy 33 stopniach sł oń ca, nie poszł abym na nic. I tak teraz mam wyobraż enie o wielkoś ci dawnego pał acu kró lewskiego (choć pozostawił tylko fundamenty).
W Lalicie kupił em wycieczkę za 20 USD - rzeczne safari, tam sfotografował em warany, mał py i kolibry (to szczę ś cie zobaczyć ), potem pojechaliś my do Galii, aby zobaczyć ż ó ł wie pł yną ce do brzegu (aby na nie spojrzeć , trzeba iś ć do pasa w wodzie i patrz z gó ry, nie pozwó l się dotkną ć , nie moż esz podjechać do brzegu, wię c lepiej iś ć na farmę ż ó ł wi), potem podziwiał em fortecę i latarnię morską . Wycieczka trwał a cał y dzień.
Z owocó w najbardziej podobał y nam się ananasy - są znacznie sł odsze i bardziej pachną ce niż te przyniesione do nas. Są niedrogie - okoł o 160 rupii za kilogram, ale zanim kupisz, zastanó w się , jak je pokroisz. Nie mieliś my noż a.
Zadzwoniliś my do obsł ugi pokoju i poprosiliś my o cię cie. Wyczyszczone i pokrojone ł adnie i porzą dnie. Nie zapł aciliś my za to dodatkowej opł aty, po prostu dał em napiwek 150 rupii. Banany nas nie zachwycił y, mamy smaczniejsze. Chociaż sł yszał em opinie, ż e ich banany są lepsze.
Owoce, któ re nie są dla nich sezonowe, moż na kupić w supermarkecie.