Ідея відвідати восени материкову Грецію виникла ще в середині літа, коли статистика по короновірусу йшла на спад, країни Європи відкривалися для туристів з України одна за одною, і здавалося, світ ось-ось повернеться в допандемійні часи… Але чутки про штамм «Дельта» тим часом ставали все більш тривожними, і десь на підсвідомості підкрадалась думку, що за місяць-два, коли літо скінчиться, а учні та студенти знов сядуть за парти, Європу накриє нова хвиля, і «туристичні гайки» знову закрутять.
Подорож у Грецію в цьому випадку виглядала однією з найменш ризикованих (з огляду можливого закриття кордонів через карантин в переспективі кількох найближчих місяців), оскільки найпершою з країн ЄС почала впускати українців (з 14.05), ще до офіційного занесення України до «зеленого списку» ЄС. Другою з найменш ризикованих видавалась подорож в Іспанію (Іспанія, разом з Естонією та Бельгією, в середині літа взагалі почала впускати українців без тесту та вакцинації, але станом на середину жовтня залишилась і цьому аспекті єдиною…). І що об’єднує ці дві країни , на мою думку – їхня економіка чи не найбільше серед інших країн Європи залежить від туризму і свої кордони для громадян України вони закриють останніми…
Квитки купував наприкінці липня-на початку серпня, тобто за 2,0-2,5 місяців до подорожі. Рейс Київ-Афіни обійшовся в 1539 грн з особи, зворотній Салоніки – Київ у 29,99 Є. З останнім абсолютно вгадав, це було «цінове дно», надалі ціна знаходилася в діапазоні 45-55 Є, а от із першим виявилося складніше – надалі ціна на цей рейс «стрибала» від 800 до 2200 грн. Тут не вгадаєш…
Спочатку планували 7 ночей в Афінах (в одному з готелів на узбережжі) та 4 ночі в Салоніках, з одноденними виїздами в Дельфи, Метеори та до гори Олімп. Але 25.08.2021 уряд Греції оприлюднив обмеження з 13.09, згідно яких переїзд громадським транспортом з однієї області Греції в іншу можливий або за наявності свідоцтва про вакцинацію, або за наявності негативного результату ПЛР- або антиген-тестів. Програму довелося швидко перероблювати: зменшили на 1 одну ніч перебування в Афінах та Салоніках, натомість додали 2 ночівлі в м.Каламбака (що знаходиться найближче до Монастирів Метеора). Рейси потягів підбирали так, щоб встигнути в 48-годинний проміжок часу, який дозволяє дія антиген тесту.
Летіли, як я вже згадав вище, авіакомпанією Wizzair, з добряче підзабутого аеропорту «Жуляни» (в 2020-2021 літали через Бориспіль). На відміну від вітчизняних «duty-free», які, якнамене, не вражають ні асортиментом, ні цінами, «жулянський» здивував наявністю німецького бренді «Aisbach» по 18 Є за літр. Для порівняння, в віденському дьюті купував такий самий напій два місяці тому по 10,70Є за 0,5 л. Єдина незручність – у скляній пляшці, яку не дуже зручно возити з собою при великій кількості переїздів. Отже, рейс був вечірній (18:30 – 21:05), виліт затримали на півгодини, в Афінах сіли з такою ж часовою затримкою. По прибуттю, всіх пасажирів нашого рейсу службовці аеропорту скерували на безкоштовний антиген-тест. Одразу після якого, не чекаючи результатів, всі пішли до прикордонників. Прикордонники взагалі не ставили жодних запитань, абсолютно механічно відсканували паспорти і так само механічно їх проштампували.
Далі був досить довгий перехід до виходу №5, біля якого зупинявся потрібний нам автобус Х96. Серед нескінченої черги магазинів та точок оренди авто, яскраво вирізнялася крамниця з яскравою і вельми знайомою назвою «ПЕРІОДІКА». Як ви вочевидь здогадалися, в ній продавалися газети та журнали. Але вони цікавили мене в другу чергу, а в першу – можливість придбати безлімітний проїзний квиток на міський транспорт на найближчі 5 діб. Але спіткала невдача – їх тут не продавали. Забігаючи наперед, скажу, що потрібні квитки вдалося купити в автоматах на зупинках трамваю Афін. А ось і наш автобус Х96 (ходить 2 рази на годину вдень і 1 раз на годину вночі, квитки продають тільки у кіоску на зупинці, раніше ще й водій продавав, але нині через відомі обмеження, кабіна водія огороджена плівкою і входу/виходу на передні двері немає). Вартість проїзду 5,50Є (в мій минулий приїзд в Афіни 2016 року, вартість становила 6Є).
Їхати до нашого готелю близько 40 хвилин, виходити на зупинці “3th Kalamaki”, далі повернути назад, йти вдовж променаду проти руху автобусу і на 5-му повороті повернути ліворуч. Ця вулиця мала якусь нетипово-дивну для Греції назву «Fan Vaik» (як на мене, дещо в’єтнамський акцент, що означає – не уточнював), але головне, що на ній знаходився наш готель! Готель «Nefeli Hotel Alimos», сучасний, новий, з ліфтом:
Готель "Nefeli Hoteli Alimos"
Є все необхідне, в т.ч. холодильник, фен, маленькі флакони з гелем для душу та дезинфектором для рук. Якщо дістанеться номер з вікнами у двір – буде тихо, якщо на вулицю – трохи гамірніше. Адже навпроти школа. Але наврядчи шкільне різноголосся завадить Вам відпочивати, адже заняття починаються з 8:30, а сніданок у ресторані готелю – з 7:30. Сніданок через карантинні обмеження з 13.09 був переведений у континентальний формат: кожному постояльцю видавався ланч-бокс, що містив сендвич, варене яйце, солодку булочку та яблуко. Чай, кава, сік та молоко необмежені. Деякі туристи приносили с собою в ресторан їжу і навіть (міцні!) напої на сніданок – персонал на це уваги не звертав.
До моря від готелю – близько 200 м, але треба перейти через автостраду пішохідним переходом і трамвайну лінію. Там же на зупинці трамваю, в автоматі можна купити одно- та багаторазові квитки на міський транспорт. Я вибрав безлімітний «5 day tickets» за 8,20Є. Оплата лише платіжною карткою. При першій поїздці треба валідувати в валідаторі в салоні, від дати і часу валідації відраховується 120 годин, протягом яких він діє. Частину прибережної лінії займає дрібногальковий пляж (частково безкоштовний, частково – платний), та набережна з парком та лавочками:
В парку є кілька кафе (не всі з них працювали через вже низький сезон, та кінотеатр під відкритим небом (теж вже зачинено). Цей район Афін називається Alimos (Алімо). Навпроти на набережній кілька кафе (особливо сподобалась «Riviera») та ресторан мексиканської кухні «Penarrubio» (не відвідували). Кілька слів про супермаркети. В Афінах вони поділяються нак етнічні (LiDL – Німеччина, Carrefour – Франція, MyMarket – Австрія, InterSPAR - Австрія) та місцеві (Склавенідіс, АВ, Bazaar). Якнамене, найнижчі ціни в LiDL та Склавенідіс. Найближче до пляжу MyMarket – всього один квартал. Хвилин 15 по паралельній вулиці – Склавенідіс. Дуже здивували високі ціни на овочі та фрукти (здавалось би, Греція – аграрна країна): виноград – від 2,7 Є/кг, ківі – від 3,5 Є/кг, гранат – від 4,5 Є/кг, помідори – від 3Є/кг. Така ціна як у вказаних мережевих супермаркетах, так і в маленьких овочево-фруктових крамничках :-( Значно краще ціни на сільськогосподарських ринках, але в яких місцях вони працюють і за яким графіком – невідомо, в середмісті знаходили їх двічі, на узбережжі – жодного.
В один з днів відпочинку з’їздили в дуже цікаве місце – парк «Flisvos» (трамваєм номер 4) . Парк дуже зелений, що дещо нетипово для Афін, має багато зон для активного відпочинку (мотузкодром, поле для гольфу, корти для тенісу тощо), а далі поступово переходить у величезну «Flisvos Marina». Хто не знає – «Marina» - це стоянка для яхт. Вхід вільний, хоча охорони дуже багато, фото робити можна. Яхт – незліченна кількість:
Найпоширеніші прапори (після різноманітних офшорних островів ) – Мальта та Австралія. Хоча зустрічались Польща, Аргентина, ПАР, Німеччина.
Для прибулих на яхтах гостей – подбали про будь-які зручності – є велика кількість ресторанів (з вельми високими цінами), готель і навіть банкомати:
Поруч – пароплав-музей (початок ХХ ст.):
Вхід вільний, але я не заходив. А трохи далі – кілька огороджених причалів, біля яких пришвартовані екземпляри національного Морського Музею Греції: військовий крейсер «Авероф», копія середньовічної гребної галери та ще кілька пароплавів початку ХХ ст. Вхід до музею платний – 3 євро, графік роботи дуже не зручний: з вівторка по п’ятницю з 9 до 14, з суботи по неділю з 10 до 17, понеділок вихідний. Кілька слів хочеться сказати про Крейсер:
Корабель дійсно унікальний, рік побудови – 1910, брав участь у I та II Cвітових Війнах, але що найбільш неймовірно – він досі на ходу! В 2020 році він здійснив перехід з Салонік в Афіни на власних двигунах, без буксирування!
Цей район Афін називається Паліо Фаліро, якщо ви хочете оглянути його трохи більш детально – то головна його вулиця Alexandrou , починається трохи далі від зупинки «Flisvos», орієнтир – будівля «ALPHA»-банку (це не російський «Альфа-банк», як ви могли б подумати, ця фінансова установа тривалий час працювала в Україні під брендом «Astra-bank»)
Вулиця неширока, але довга, будинки нові, 6-8 поверхові, абсолютно всі перші поверхи зайняті різного роду крамницями або кафе, є навіть книгарні. Що здивувало на балконах деяких будівель ще при будівництві пердбачені місця для барбекю разом із витяжками (увага на конструкцію з літерою «М»):
Що дуже порадувало – це величезна кількість лавочок для відпочинку, буквально через кожні 50 метрів. Кінцевою метою прогулянки по Alexandrou – було відвідання магазину LiDL. Багато німецьких товарів. На набережній в цьому районі розташовані дорогі готелі.
А з самої набережної відкриваються чудові види на місто Пірей та як завжди неповторні в Греції види на захід сонця:
Двічі виїзжали в центр Афін, трамваєм №5, його кінцева зупинка безпосередньо на площі Сінтагма (це, як відомо, центральна площа Афін). На Акрополі я вже був, тому вирішили прогулятись по двох центральних торгівельних вулицях –Ermou та Metropolitos. Той день, 13 жовтня, виявився дуже теплим, (взагалі перші три дні відпочинку радували теплою сонячною погодою +21…+22 С, далі стало складніше) туристів в центрі було досить багато, зокрема франкомовних. На Ерму Відвідали місцевий H&M (ціни гуманні, зробили деякі покупки, хоча як виявилося, справжній шопінг в Афінах – зовсім не там).
Прогуллючись, дійшли до станції м.Монастираки. Там, як і 5 років тому розташовувася продовольчий ринок, щоправда площа його суттєво зменшилася – з усіх боків на нього наступали столики різних кафе. Враховуючи, що було вже близько першої години дня – то ринок майже розійшовся, але цін тих продавців , що залишилися, відверто порадували: ківі – 1Є/кг, виноград 1.0-1.4 Є/кг, сливи 1Є/кг, гранати 1.4Є/кг, фініки 1 Є/кг. Вирішили там же і пообідати: мусака (овочево-м’ясна запіканка) та сулавакі (4 шашлики) обійшлися в 16Є. Як для туристичного центру міста – то нормально.
Назад повертаємося по вул. Метрополітос. Домінантну роль на ній займає Кафедральний Собор (в 2016 році був на реставрації), зараз просто вражає:
Здивувало, що в Соборах Грецької Православної Церкви є сидіння. В ПЦУ, нажаль, немає.
Близбку опів на третю, повертаємося на Сінтагму ( на шляху до цього бачили як в місцевий KFC та Germanos озброєна (!) охорона пропускала відвідувачів за пред’явлення документів про вакцинацію. Не міг собі уявити, що за три тижні таке відбуватиметься і в Києві!). На Сінтагмі є декілька великих сувенірних кіосків, в одному з яких продаються великі календарі на 2022 рік з видами Греції. Всього по 3 Є. Раптом на цьому ресурсі є ще хтось, хто любить привозити з мандрівок календарі на наступні роки. Але знамента площа Сінтагма, ясна річ, не цим. Як відомо, на ній знаходиться будівля Парламенту Греції, біля якої, як відомо, щогодини відбувається зміна почесної варти. Фото цієї неординарної події тут:
Далі, на метро вирушаємо на площу Омонія, яка має в туристичних колах дуже суперечливу репутацію. З одного боку – том багато різних ТЦ на різний гаманець, а з іншого боку – там багато закинутих будівель, мало людно, і взагалі район трохи кримінальний. Метро Афін наче й нескладне в орієнтуванні (всього 4 лінії, 3 з яких перетинаються на ст.Сінтагма). Але проблема в тому, що всі вивіски в метро тільки грецькою мовою, без англійського дублювання. Тому, щоб знайти потрібну лінію і напрямок, довелося трохи розумово напружитись. За якоюсь традицією, при проектуванні деяких станцій метро Афін, були побудовані безпосередньо в підземному просторі чималі виставкові центру. Минулого разу, у виставкому залі на Сінтагмі відбувалась ярмарка грецького меду, зараз – виставка старовинних костюмів, причому не лише грецьких. Вхід, нажаль, за запрошеннями, на вході перепустки людей звіряли із списком. Можливо, впускали лише журналістів чи мистецтвознавців :-(. Але сфотографувати з порогу ніхто не забороняє:
Від Синтагма до Омонії їхати всього 2 зупинки. Інтервал руху потягів – 5 хвилин, людей у вагонах багато, але незважаючи на це, між ними вдається протискатися «народним співакам» ромської національності. Співають в масках. На Омонії вгадали з виходом з метро – одразу біля входу в ТЦ «Hondos». «Hondos» - це мережа великих грецьких універмагів, розташована в різних містах країни. Ціни вище середніх. У нас я навіть не підберу аналог. Вибрали саме цей універмаг на Омонії – оскільки він сам знаходиться в «кварталі шопінгу», а по-друге, на його останньому, 9-му поверху розташоване відкрите кафе з панорамними видами на все місто! Перед входом охорона вимірює температуру електронним термометром – вперше електронний безконтактний вимірювач температури показав значення, наближене до реального – 36,2 С. Всі попередні вимірювання пристроями цього класу в різних містах фіксували абсолютно нереальний діапазон температур – від 33,5 до 34,5 С.
За традицією «Хондосів», перші два поверхи в них займає парфюмерія та косметика. Того дня, на велику кількість товарів була знижка 20-50%. Креми місцевого на високому рівні ціна/якість. Поступово піднімаємося наверх (є ліфт та ескалатори). Речі на 7-8 поверхах. На деякі бренди знижки 30-40%. Tax-free в Греції починається з 60 Є. А ось і останній, 9-й поверх. Кав’ярня специфічна: якщо хочете сидіти за столиком всередині – потрібно надати сертифікат про вакцинацію або довідку про негативний антиген-тест, якщо сидітимите за столиком на терасі – нічого надавати не потрібно. Ми в кафе нічого не замовляли, просто зробили декілька фото з тераси кафе.
Акрополь:
Пагорб Лікабіттос (найвища точка Афін):
Сама площа Омонія:
Далі був план на автобусі №060 (не дивуйтесь, в Афінах нумерація внутрішньоміських автобусів тризначна, якщо автобус ходить за межі міста – то до номера маршруту додається якась літера,типу X96, B2, C1 тощо). Доїхати до нижньої станції фунікулеру, яким піднятись на пагорб. Але вже вечоріло і було хмарно, тому існував ризик, що нічого не побачимо. Вирішили перенести на більш ранній і сонячний час. Сама площа виглядає трохи моторошно, через велику кількість жебраків. безпритульних, столиків «все по 3 Є» (який контраст –всього в 50м фешенебельний універмаг).
На паралельній вулиці – взагалі повністю закинуті багатоповерхові офісні будинки. Відвідали ТЦ «Metropolis». Дуже специфічно. Товар Розділений не по брендах чи видах – а по цінах! Ось ряд – все по 10 Є (сорочки, футболки, светри), далі – все по 15, потім – все по 20 і т.д. Чимсь нагадує китайський ринок, але всі продавці місцеві, є каса, видають чеки, в будівлі працює ліфт. Походження товару – в основному Китай, хоча я бачив і «Made in Greece». Причому з позначкою «100% BAMBAKO» (футболки, сорочки, спортивні костюми). ВAMBAKO – в перекладі з грецької – бавовна. Щось запідозрив…
Наступний день подорожі – 14 жовтня виявився дуже неординарним. Як відомо, Греція – православна країна, і також вшановує Свято Трійці, але 14.10 – є повністю робочим днем, а саме це Свято в країні перенесено на два тижні , і відзначається 28.10 – в День Незалежності Греції.
На 14 та 15 жовтня всі сайти погоди прогнозували сонячність з мінливим сильним дощем. Що таке «сильний дощ по-грецькі» ми скоро дізнаємося. Зранку йшов дощ, звичайний, не дуже сильний з перервами, але кілька разів прогримів гром і дощ посилився. На набережну йти не було сенсу. На мобільний телефон (Лайфселл) пролунав дзвінок з попередженням (різними мовами) про штормове попередження. Але зичайний грозовий дощ , майже без вітру – до чого тут шторм? Близько 14 години дощ припинився. Незважаючи, що сонця не було, вийшли прогулятися. Променад, він же проспект Посейдоніс, мав такий вигляд:
Трамваї не ходили, колії залиті водою:
Погуляли деякий час, знов пішов дощ, але вже з вітром, відкрили парасолі, вирішили повертатися , але це вже було непросто, оскільки тротуари на проспекті вже були залиті водою, через забиту дренажну систему, яку на ходу, незважаючи на дощ, намагалися прочистити місцеві комунальники. Тому проспект перейшли по мосту (фото вище), до готелю добиралися круговими шляхами і з іншого боку :-(
Наступного дня, незважаючи на мінливу погоду (то яскраве Сонце, то низька хмарність, а прогноз погоди погрожує дощем), все ж вирішили спробувати вдруге піднятися на пагорб Лікавітт. Для цього знов поїхали на трамваї 5 до Сінтагми. Потім на метро одну зупинку до ст.Evangelissimos. На виході – великий парк, в якому несподівано побачили зграю великих зелених папуг!
Чомусь одразу згадалися журнали з далекого дитинства, де на малюнках пропонувалося віднайти якіхось прихованих тварин чи міфічних персонажів. А ви скількох бачите?
Далі по вулиці Плутарх повз Військовий Музей Греції:
та монументальне Посольство Великої Британії рухаємося в напрямку фунікулера. Вулиця Плутарха поступово починає йде вгору , поки взагалі не переходить у східці! Якесь дивне відчуття – йдеш по східцях, а навколо вікна житлових будинків:
Східці досить круті, але іноді трапляються лавочки для перепочинку. На одній з перпендикулярних вулиць (вулиця Демокрита, якщо бути точним) помічаємо фруктово-овочевий ринок. Продають просто з машин. Купуємо помідори по 0,5 Є/кг. Ще зовсім трохи і вже бачимо нижню станцію фунікулеру. Вартість поїздки OW 7,5 Є. Рейси раз на 30 хвилин. В приміщенні станції сувенірний магазин, але ціни вищі, ніж на Синтагмі. Особливість цього фунікулеру – що він йде не по схилу гори, а всередині гори, як вертикальне метро. У фунікулері не передбачено машиніста. Машиніст працює за пультом на верхній станції.
Як тільки вийшли на вершині пагорбу – почався дощ. Від якого вдало сховалися в закритому ресторані з панорамними видами. Ціни на будь-який гаманець, найдешевше – кебаби від 5,90 Є. Десь за години дощ вщух, але залишилась хмарність, тому фото будуть не дуже яскраві. На пагорбі, крім ресторану, є два оглядові майданчики та невеличка церква:
Перше на що звертаєш увагу, коли роззираєшся навкруги, це… автостоянка зовсім недалеко від вершини, та сучасний амфітеатр поруч. Призначення останнього невідоме:
Акрополь:
Види Афін з гори:
Вниз спускалися тим же способом. Тільки на пл. Евангеліссімос вирушили не до метро, а до зупинки автобуса №608. Мета – знов повернутись на пл.Омонії. Одразу за пл.Синтагма , автобус виїхав на вул. Академії, з дуже цікавою архітектурою – арт-деко )більш ніде будівль подібного стилю не бачив. За вікном промайнули будівля кінотеатру та театру, старовинний універмаг, знов почався дощ тому робити фото через вікно не було сенсу. Алее на пл. Академії заради фото все ж вийшли.
Будівля Академіїї Наук Греції:
Національна Бібліотека:
Після повернення в Алімос, ще довго гуляли набережною, вдихаючи вітер штормлячого моря,
спостерігаючи захід сонця:
готуючись до завтрашнього насиченого та напруженого дня. Коли вже стемніло, зробили останній візит в MyMarket, де поласували грецьким морозивом (0,71Є за 140 грн) та придбали напам’ять дуже дивний напій (Ambrosia, ***, 30°)
3,02 Є за 0,2 л. Нектару не було :-(
Зроблю невеликий відступ. Був план з’їздити з Афін на один день до підніжжя гори Парнас, у «місце сили девелоперів та DBA» - де в античні часи віщував Delphi-йський Oracle:-(. Коротше кажучи, в містечко Дельфи. Цій ідеї сприяв негативний результат експрес-тесту з афінського аеропорту, який дозволяв 48 годин подоружувати по Греції міжміським транспортом. Але грецька автобусна компанія ktel підступно скасувала найбільш ранній свій рейс Афіни – Дельфи на 8:00, наступний лише о 10:30. Враховуючи, що їхати три години в один бік, а останній автобус Дельфи-Афіни відправляється о 16:00, їхати сенсу не було. До того ж, автостанція знаходилась у протилежній частині міста, і шлях до неї від нашого готелю займав близько двох годин. Відклав до кращих, менш карантинних, часів, хай їм грець :-(
Ось і настав день переїзду. Програма дуже насичена. Сьогодні в нас переїзд Афіни-Каламбака з пересадкою на станції Палеофарсалос. Поїзд о 15:22. Виселення з готелю до 11:00. Алн потрібно ще здати антиген-тест. В нашому районі, за законом злошкідливості, необхідних лабораторій не було. Найближча до нас – одна з лабораторій мережі «Bioatriki» (вул. Елефтеріос Венізелу, 231). Їхати трамваєм №5 до зупинки Ахілес, від нас 25 хвилин.. В 11:30 на місці (з готелю попередньо виселились, залишивши багаж у спеціальній кімнаті). Аналіз приймають не в сучасній красивій будівлі, а в маленькій будочці-контейнері за рогом. Вартість 10 євро. Лаборантки працюють у звичайних халатах та звичайних одноразових медичних масках, без головних уборів, одними і тими самими рукавичками беруть паспорти клієнтів і розкривають пакетики із паличками, якими беруть аналіз :-:( Невеличка черга. В 12:05 задаємо. В 12:43 приходить негативний результат на пошту. На всяк випадок просимо роздрукувати. Але далі неочікувана неприємність – табло на зупинці показує, що до нашого трамваю чекати аж 28 хвилин! Раніше інтервали були не більше 15 хвилин.
Час йде, а час очікування не зменшується. Вирішуємо на №3 їхати до набережної, а далі чекати №4. Так і доїхали, розраховували ще й на автобуси, що ходять набережною, але напевне, стався якийсь форс-мажор, і автобуси теж не ходили! Нарешті о 13:50 біля готелю. Їхати з багажем до Сінтагми знов на Т5, а потім ще 3 зупинки до станції «Larissa», де знаходиться залізничний вокзал – занадто ризиковано, враховуючи незрозумілі сьогоднішні проблеми з транспортом у грецькій столиці. Просимо портьє викликати таксі , аби воно довезло нас до найближчої станції «червоної лінії», яка власне і йде до вокзалу. Не з першого разу, але таксі знайшли. О 14:10 від’їзжаємо. О 14:25 висаджуємося на станції «Aghios Dimitrious». Поїздка в таксі обійшлася в 5,50 Є. У нас попереду 11 станцій і 50 хвилин часу. Перегони в афінському метро короткі і о 15:00 ми вже в будівля вокзалу. Вокзал старовинний. маленький і дуже тісний. На табло бачимо наш поїзд , але не вказано номер платформи. Йдемо слідом за іншими пасажирами. При виході на платформи кілька службовців в уніформі намагаються вимагати у пасажирів тест/довідку про вакцинацію. Їхня помилка – вони втрьох кидаються на одну «жертву», поки той шукає необхідний документ в телефоні, кілька десятків швидко проходить повз.
Вокзал дуже специфічний, працюють лише платформи 8-12. 1-7 знаходяться в стадії демонтажу. Якихось людей в будці (схожих на охоронців) запитуємо про поїзд на Салоніки (ми їдемо саме ним), називають платформу 9. Жодних табло немає. На вказаній платформі вже солідна кількість людей. Судячи з вигляду – всі місцеві, без туристів. Поїзд прибуває хвилин за 10 до відправлення. Виглядає так:
Всередині – звичайний стандартний європейський «Інтерсіті». З контролерами. Кейтерингом. Без графіті. Наш вагон зайнятий десь %% на 60 – 70. Всі, ясна річ, в масках. Багато пасажирів входять-виходять на проміжних станціях.
Починається справжня, нетуристична Греція. Багато сільськогосподарських угідь, є гори (в тому числі, засніжені)
, озера, морські затоки. Кілька разів поїзд проїздив через гірські тунелі.
На станцію Палеофорсалос прибуваємо з запізненням 11 хвилин (о 18:00 замість 17:49). Враховуючи що стиковка наш потяг Палеофорсалос – Каламбака за розкладом має відправлятись о 18:20, треба було діяти швидко. Оскільки табло на платформі знов таки не було, вирішили йти за натовпом. Натовп підземним переходом рушив на першу платформу. На першій платформі стояликілька працівників залізниці в уніформі. Які спокійно, і методично повторювали, що сьогоднішні рейси на Каламбаку … скасовані! Але замість них скоро будуть автобуси. Так, схоже десь-таки написано, що субота , 16 жовтня оголошена днем транспортних форс-мажорів.
Хвилин за 20 прибувають автобуси. Спочатку – до міста Трікала, потім наш – до Каламбаки. Проїзд ясна річ, безкоштовний, документів (як за право проїзду , так і про вакцинацію/тестування) ніхто не вимагає. Одразу починаються безмежні поля які десь біля горизонту закінчуються гірськими пасмами. Поля майже порожні, ймовірно врожаї зібрано. На самому початку ,бачу дивні, невелики, але дуже старі вантажівки (ймовірно, що ще з 1990-х років) з гратчастими кузовами, на яких видно залишки чогось білого. Невдовзі бачу поле із залишками також якихось білих маленьких клаптиків. Мої підозри кількох днів тому підтвердилися – Греція вирощує свої бавовну!
Щоправда, площі бавовн по ходу руху нашого автобусу незначні, переважають ярові культури та овочеві. Населені пункти обабіч дороги зустрічаються рідко. Звертають на себе увагу багато старих закинутих промислових будівель та нових, але недобудованих. Чимось дуже схоже на прикордонні райони Словаччини чи Угорщини. Ромські поселення зі страшними будинками, зібраними з підручних матеріалів також в наявності. Але є й цілком західноєвропейські АЗС, мотелі, шопінг-моли (з китайськими назвами). Про наближеність туристичного регіону свідчить платна автодорога. Але її довжина – максимум 5 км. А гори тим часом все ближче і ближче, хоча край вже огортають сутінки. Нарешті через 70 хвилин прибуваємо до м. Каламбака (поїзд декларував проходження вказаного шляху за 56). Залізнична станція знаходиться на околиці містечка на об’їзній дорозі, але до нашого готелю йти приблизно 15 хвилин. Він називається «Aeolic Star Hotel» та знаходиться на невеличкій площі, з усіх боків, оточеній кафе та ресторанами.
Одразу за містечком (а таке враження – просто над готелем) нависають скелі. Ті самі Метеори. Вартість проживання в готелі 76,5 Є за дві ночі. Без сніданку. Це не проблема, оскільки в номері є електрочайник та холодильник. Номер трохи тіснуватий, але нам в ньому лише ночувати.
Кілька слів про місцевість, в якій ми зупинилися. Метеори – це унікальне природнє явище, природній феномен - це одиночні скелі (деяікі прилягають до гірського масиву), за легендами вони є підводними скелями на дні давно високлого моря. Їхня висота становить 400-600 метрів, на більшості з них в середні віки почали виникати монастирські обителі, з метою перш за все захисту монахів від напвдів турецьких завойовників. В різні віки число монастирів було різним (максимум доходило до 50), до нашого часу залишилося лише 6
Наступного ранку вирушаємо на автостанцію (на 100 м нижче площі з фонтанами). Щоденно з Каламбаки до Монастирів відправляються 2 автобусні рейси , о 9:00 та 12:00, а в зворотньому напрямку всього один – о 15:00. Вартість поїздки 1,60 Є, безлімітний квиток на весь день 5,50Є. Але доцільність його абсолютно не зрозуміла, оскільки вартість трьох одиночних квитків нижче. Читав розповіді, що деякі туристи йдуть до монастирів пішки, в принципі реально, йти 6 км в родин бік, але гірські дороги дуже вузькі і не всюди пішохідні ділянки.
Поки чекали автобус - звернули увагу, що в будівлі навпроти туристам пропонується атракція у вигляді польотів над скелями на повітряних кулях. Але вартість не уточнювали
Автобус перш ніж заглибитися в гори , робить коло по всьому містечку, роблячи зупинки біля кожного з великих готелів (всього 5) та на нашій площі з фонтаном. Автобус великий, для міжнародних перевезень,
але пасажирів в ньому було не більше 20. Всі в масках. Якщо плануєте за один відвідати всі монастирі, то рекомендую їхати рейсом о 9:00, вийти біля Монастиря Св.Миколая, після його огляду йти по трасі прямо (вона йде потроху вгору), потім на розвилці повернути праворуч і йти до Монастиря Варлаама, відвідати його та Монастир Великий Метеор, що поруч.
Часу у Вас на три Монастирі приблизно три години, адже приблизно о 12:20 -12:30 від Великого Метеора буле відправлятись автобусний рейс, що йде о 12:00 з Каламбаки. Приблизно через 15 хвилин він довезе Вас до Монастиря Св.Стефана (там кінцева). Раджу одразу йти його відвідати, оскільки о 13:30 він зачиняється на обід. Потім – можна відвідати Монастир Св.Трійці, він зовсім поруч. Якщо ще відчуваєте в собі сили – можна відвідати Монастир Св.Варвари (Русану). Ми вирішили рекордів не встановлювати, а відвідати Монастирі Великий Метеор та Св.Стефана. Вхід в кожен з названих монастирів по 3 Є (за інші не скажу – не уточнював). Жінкам, що у штанях або коротких спідницях пропонується якийсь малозрозумілий одяг, щось середнє між спідницею та фартуком, різниця тільки в тому що в Великому Метеорі він безкоштовний і багаторазовий (на виході треба повернути), а в Св.Стефана коштує 2 Є і залишається туристкам на згадку.
Матеріал – дуже близький до брезенту :-( Великий Метеор сподобався більше. По-перше, він найбільший за площею з-поміж усіх і в ньому виставлені для огляду найцінніші церковні реліквії. Більше простору і менше туристів, хоча добиратися важче, сходи спочатку вниз, потім різко вгору. Всі монастирі дещо схожі один на інший: до огляду пропонується музей Монастиря, безпосередньо Собор(в обох no foto) та Монастирська крамниця. З Великого Метеора види краще. На що звернув увагу – у Великому Метеорі весь персонал (білетер на вході та продавець у крамниці) – в цивільному одязі. У Церкві, на мою думку, служби не проводяться, немає запаху свічок та ладану. Можу помилятися. Фото з Великого Метеора:
В Музеї виставлено дуже багато старовинних реліквій та артефактів (VIII-XII ст.), але фото знов таки заборонені.
У Монастирі Св.Стефана навпаки Церковне життя надзвичайно жваве. Весь персонал (жінки, монастир жіночий) в монастирському одязі, багато туристів є шкільні групи, є також недільна церковна школа. У 2021 році Греція відзначає 200-річчя здобуття Незалежності, є відповідні плакати та література. Біля Монастирів Валаам, Великий Метеора та Св.Стефана є невеликі майданчики для паркування авто. Більшість авто з номерами Греції, але бачив також французькі, румунські та наші (ВК – Рівненщина). Ясна рік, біля вказаних монастирів розгорнуті точки з продажу сувенірів та фургони з напоями та снеками.
Фото з монастиря Св.Стефана:
В Монастирі:
?
Вид на Каламбаку:
Вид з Каламбаки на Монастир Св.Стефана:
Фото інших монастирів.
Монастир Святого Миколая:
Монастир Варлаам:
Монастир Святої Трійці:
Монастир Святолї Варвари (Монастир Русану):
Повертаємося автобусом о 15:00 (всі монастирі закриваються для відвідувачів приблизно в цей самий час), інших способів дістатись Каламбаки , крім таксі, вочевидь немає. Дорога в Каламбаку проходила через селище Метеора, яке абсолютно повністю складалося з міні-готелів та таверн. Що звернуло також на себе увагу – те що у створених природним шляхом у скелях (вивітрюванням та ерозією) печерах живуть люди.
Хто це – з’ясувати не вдалося. Можливо, ромське населення. Бачив також тренування альпіністів-любителів, які намагалися підкорити скелі у свій спосіб.
Після повернення в Каламбаку, обідаємо в одній з місцевих таверн (ціни на меню в тавернах та ресторанах майже не відрізняються). Потім гуляємо містечком. Неділя. Всі супермаркети зачинені, але туристичні магазини (вироби зі шкіри, хутра, кондитерські) працюють.
Настурного дня в нас черговий переїзд. Тепер вже до Салонік. Знов з пересадкою у Палеофорсалосі (09:28 – 10:25, 10:37 – 12:43). При посадці тести ніхто не перевіряв. Перша частина переїзду нічим особливим не запам’яталась, хіба що зупинкою у містечку Трікала – воно явно більше за Каламбаку, луже охайне, більшість будинків багатоповерхові (в Каламбаці в основному приватні). В Палеофорсалолсі пересадка абсолютно без пригод, здивувало тільки що наш вагон майже порожній (крім нас усього 3 пасажири). В принципі й не дивно, ранок робочого дня, туристичний сезон закінчився. Після міста Ларісса, залізниця частково проходила вздовж морського узбережжя, зокрема проїхали через достатньо відоме туристичне селище Агіос Параскеві, але й там порожньо.
В Салоніки прибули без запізнень. Одразу на виході з вокзалу – великий хаб з автобусних маршрутів, які сполучають вокзал з різними районами міста. Дуже схоже на міжміську автобусну станцію в нашому розумінні – для кожного маршруту передбачено окрему платформу. А на самому виїзді з «автостанції» - передбачено касу по продажу квитків. Трохи про транспортну систему Салонік – у 850-тисячному місті вона складається лише з автобусних маршрутів (їх понад 70), вже понад 20 років у місті намагаються побудувати метро, але цей процес постійно гальмується через постійне знаходження на місцях будівництва нових історичних артефактів. За станом на тепер – планують відкривати у 2022 році причому одразу 2 лінії із 23 станціями. Вартість проїзду – 0,90 Є за поїздку до 60 хвилин та 1,80Є якщо понад 60 хвилин.
В салонах автобусів встановлені 2 автомати – один квитки продає, інший компостує. Але перший здачі не видає. Якщо цікаво, в аеропорт (автобуси X1 та N1 треба купувати квиток за 1,80 Є, хоча їхали ми в день від’їзду реально 50 хвилин) До нашого готелю від вокзалу всього 3 зупинки (зупинка Antigonido), автобус проїжджає їх по вулиці Egnatia (одній з двох головних торгівельних вулиць міста), всі перші поверхи будинків зайняти крамницями, рівень якості та цін нижче, але чим ближче до центру, тим, зрозуміло вище і дорожче. Дуже поширені фірмові магазини тієї чи іншої фабрики.
Поселяємося в готель. Готель «Nea Metropolis» розташований у старовинній будівлі початку ХХ ст. Вартість 144 Є за 3 ночі на двох, сніданок включено. Номер дуже дивний – видно сліди перепланування, а найголовніше –недавня прибудова ванної, просто вбудували коробку з гіпсокартону в якій розмістили вказані зручності, дуже тісну, та й на сходинку вище за рівень підлоги. Так до речі в усіх номерах. Що було тут раніше – для мене загадка. Можливо кілька багатокімнатних квартир, які свого часу перепланували. Сніданок своєрідний – ресторан на останньому поверсі. При вході працівник готелю кожному бризкає на руки дезинфектор потім дає одноразові целофанові рукавички. Брати продукти дозволено тільки в них. А так – сніданок цілком непоганий: «шведський стіл» з широким вибором сирів, шинки, випічки, джемів. З овочів та фруктів представлені лише оливки. Окремо – про мед. На маленьких упаковках написано, що він квітковий, але на смак – 100% гречаний. Ми ж в Греції! «Хай їм грець»!
Після поселення йдемо в напрямку моря (близько 500 м). Чому я пишу «в напрямку моря», а не в напрямку пляжу? Cправа в тому, що в Афінах вся набережна закута в бетон і спуску до води немає від слова зовсім. Пляжі починаються тільки за аеропортом (містечка Перея, Агіа Тріаді тощо – близько 14 км від міста). Були плани сплавати туди катером, але за словами місцевих, після шторму 14 жовтня (а в Салоніках він також був суттєвим) вказані рейси скасували. Виходимо на набережну в районі Старого порту. Там зараз сучасний арт-простір з музеями галереями, модними клубами тощо. Даля гуляємо вздовж набережної до однієї з головних візитівок міста – Білої Вежі. Довжина набережної 2 км, на ній побудовані як старовинні будинки в стилі арт-деко, так і сучасні під старовину, так і просто сучасні. Виглядає це приблизно так:
Але все що їх об’єднує – це тотальна наявність ресторанів, кафета таверн на перших поверхах»! Кафе продовжуються і на перпендикулярних вулицях. Такої кількості місць, де можна пообідати з видом на море, яне бачив навіть в Ніцці чи Барселоні!
Готелів до речі немає, всі вона розташовані далеко від моря. Сувенірні також досить віддалені від набережної. Дотично до набережної розташована центральна і найбільша площа міста – площа Арістотеля:
З пам’ятником самому Арістотелю:
Від площі Арістотеля починається так звана «Вертикаль», на якій розміщено головні архітектурні пам’ятки Салонік:
Форт Вардар (там нині центральний ринок), Старовинні турецькі бані (Bey Hammam), Римський Форум та головний храм міста – Собор Святого Димитрія.
Вздовж набережної розміщено багато лавочок, на яких можна відпочивати, дихаючи морем, одна проблема – від лавочок до кінця набережної – не більше 1 метра, і жодної огорожі :-(. Як намене, не сприяє зміцненню нервової системи… Так непомітно дійшли до Білої Вежі,
біля неї невеликий парк із лавочками (все на розумній відстані від краю) , а трохи далі – величний монумент Олександру Македонському (місцеві називають його Олександром Великим):
Область Греції, столицею якої є Салоніки –так і називається Македонія. Саме через назву майже 3 десятиріччя тривали суперечки між Грецією та Республікою Македонія.
В підсумку греки свого таки досягли – примусили змінити Республіку Македонію свою назву на Республіку Північна Македонія. Біля Білої Вежі також є причал, звідки відправляються у 30-хвилинний круїз акваторією затоки 2 катери – один з них стилізований під давньогрецький корабель «Арго», а інший під човен «Кон-тікі» знаменитого Т.Хейєрдала. Цікаво, що фіксованої вартості квитка немає – требо щось замовити на борту. Ми плавали на «Арго», у них найдешевше були грецька кава «Фраппе» та гарячий шоколад (по 6 євро кожен). Про ціни на «Кон-тікі» не скажу,але у них була примітка на рекламному стенді, що якщо нічого не замовляєш – то вартість поїздки 4 євро. Щоправда «Кон-тікі» виконує значно менше рейсів , ніж «Арго».
Останній рейси кораблики виконують близько 7 вечора, коли починається традиційно чарівний для Греції захід сонця:
В один з днів вирішили відвідати Собор Святого Димитрія. Від нашого готелю йти хвилин 20: спочатку вгору по вул. Siggrou до перетину з вул. Olimpou, повернути на останню праворуч і йти , поки з обох боків не побачите невеликі зелені галявини – та, що нижче буде Римський Форум...
...а та що вище – парк Святого Димитрія. За цю коротку відстань ви побачите справжні , нетуристичні Салоніки.
Ну а за парком Св.Димитрія постає і сам Собор Св. Димитрія.
З середини Собор вражаює:
Сучасний розпис:
Стародавні фрески:
Для прихильників шопінгу по-німецькі(магазинів LiDL, ясна річ), можна продовжити «вертикаль», і пройшовши по вул. Agious Nikolau (Святого Миколая) до вул. Olimpiados і вийти просто до магазину LiDL. Але попереджую – йти досить круто підгору. Для любителів алкогольних напоїв , просто навпрrоти ЛідЛа є фірмовий алкогольний магазин «Olimpiados», але ми останній не відвідували. Лідл вразив морозивом по 0,14Є за 65 гр та грецькими «Risini» по 0,95Є/кг. Для поівняння, в Україні аналогічні коштують 32 грн за 0,4 кг :-(
Шопінг в Греції, врешті-решт, зіграв з нами злий жарт, на контролі багажу в аеропорту Салонік наш багаж важив 24 кг замість дозволених 20. Чотири зайві кг авіакомпанія оцінила в 49 Є (по 11Є за кожен кг плюс 5Є якась незрозуміла комісія – списання пройшло саме цими двома сумами). Але на позитивні враження від поїздки це аж ніяк не вплинуло, просто треба бути трохи обачнішим. Зворотній виліт рейс вилетів і приземлився без затримок (16:55 – 19:05), при зльоті звернув увагу, що частина злітно- посадкової смуги побудована на намитому півостровіі сильно видається в море (думав, подібне тільки на португальській Мадейрі). Враження від поїздки в Грецію (незважаючи, на сучасні новітні реалії) тільки позитивні, звісно лишилась певна недосказаність, яка з часом колись усунеться новими подорожами.
Pomysł odwiedzenia Grecji kontynentalnej jesienią zrodził się w poł owie lata, kiedy statystyki dotyczą ce koronawirusa spadł y, kraje europejskie jeden po drugim otwierał y się na turystó w z Ukrainy i wydawał o się , ż e ś wiat wró ci do godzin sprzed pandemii … Ale w mię dzyczasie plotki o napię ciu Delta stawał y się coraz bardziej niepokoją ce, a gdzieś w podś wiadomoś ci wkradł się pomysł , ż e za miesią c lub dwa, kiedy lato się skoń czy i studenci znó w zasią dą w ł awkach, nowa fala ogarnie Europę i dokrę ć nakrę tki turystyczne.
Podró ż do Grecji w tym przypadku wydawał a się jednym z najmniej ryzykownych (biorą c pod uwagę moż liwe zamknię cie granic poprzez kwarantannę w cią gu najbliż szych kilku miesię cy), gdyż pierwszy kraj UE zaczą ł przyjmować Ukraiń có w (od 14.05), jeszcze przed oficjalnym wł ą czeniem Ukrainy na „zielonej liś cie” »UE.
Drugim najmniej ryzykownym był wyjazd do Hiszpanii (Hiszpania wraz z Estonią i Belgią w poł owie lata zaczę ł a przyjmować Ukraiń có w bez badań i szczepień , ale od poł owy paź dziernika pozostał a w tym aspekcie i jako jedyna…). I co, moim zdaniem, ł ą czy te dwa kraje – ich gospodarki zależ ą bardziej niż inne kraje europejskie od turystyki i zamkną swoje granice dla obywateli Ukrainy w ostatnim czasie…
Bilety kupione na przeł omie lipca i sierpnia, czyli 2.0-2.5 miesią ca przed wyjazdem. Lot Kijó w-Ateny kosztował.1539 UAH za osobę , z powrotem Saloniki - Kijó w o 29.99 E. Wedł ug ostatnich przypuszczeń , był a to „cena najniż sza”, wtedy cena mieś cił a się w przedziale 45-55 E, a od pierwszego był a trudniejsze - wtedy cena tego lotu "podskoczył a" z 800 do 2200 hrywien. Nie moż esz zgadną ć tutaj ...
Począ tkowo planowano 7 noclegó w w Atenach (w jednym z hoteli na wybrzeż u) i 4 noclegi w Salonikach, z jednodniowymi wycieczkami do Delf, Meteory i Olimpu. Ale 25.08. W 2021 r. rzą d grecki ogł osił ograniczenia od 13.09, zgodnie z któ rymi przemieszczanie się transportem publicznym z jednej czę ś ci Grecji do drugiej jest moż liwe albo z zaś wiadczeniem o szczepieniu, albo z ujemnym wynikiem testu PCR lub antygenu. Program musiał zostać szybko zrewidowany: zmniejszony o 1 noc pobytu w Atenach i Salonikach, dodają c 2 noce w Kalambace (najbliż ej klasztoró w Meteory). Podró ż e pocią giem został y wybrane tak, aby osią gną ć.48-godzinną przerwę umoż liwiają cą wykonanie testu antygenowego.
Lecieliś my, jak wspomniał em powyż ej, linią lotniczą Wizzair, z zapomnianego lotniska Ż ulyany (w latach 2020-2021 przelatywaliś my przez Boryspol).
W przeciwień stwie do krajowych „bezcł owych”, któ re przynajmniej nie zachwycają asortymentem ani cenami, „Zhulyansky” zaskoczony obecnoś cią niemieckiej marki „Aisbach” w cenie 18 euro za litr. Dla poró wnania w wiedeń skim dworku ten sam napó j kupił em dwa miesią ce temu po 10.70E za 0.5 litra. Jedyną niedogodnoś cią jest szklana butelka, któ ra nie jest zbyt wygodna do noszenia przy sobie, gdy jest duż o ruchó w. A wię c lot był wieczorem (18:30 - 21:05), lot był opó ź niony o pó ł godziny, w Atenach siedział z taką samą godziną opó ź nienia. Po przylocie wszyscy pasaż erowie naszego lotu zostali wysł ani przez obsł ugę lotniska na bezpł atny test antygenowy. Zaraz po tym, nie czekają c na wyniki, wszyscy udali się do straż y granicznej. Straż graniczna w ogó le nie zadawał a ż adnych pytań , cał kowicie mechanicznie skanował a paszporty, a takż e mechanicznie je stemplował a.
Potem był o doś ć dł ugie przejś cie do zjazdu №5, gdzie zatrzymał się autobus X96, któ rego potrzebowaliś my.
Wś ró d niekoń czą cej się kolejki sklepó w i wypoż yczalni samochodó w wyró ż niał się sklep o jasnej i bardzo znanej nazwie „Periodyki”. Jak moż na się domyś lić , sprzedawał gazety i czasopisma. Ale zainteresowali mnie w drugiej kolejnoś ci, a w pierwszej moż liwoś ci kupienia nielimitowanego biletu na komunikację miejską na kolejne 5 dni. Ale zawiodł y - nie został y tutaj sprzedane. Idą c dalej powiem, ż e udał o mi się kupić potrzebne bilety w automatach na przystankach tramwajowych w Atenach. A oto nasz autobus X96 (jeź dzi 2 razy na godzinę w dzień i 1 raz na godzinę w nocy, bilety sprzedawane są tylko w kiosku na przystanku, wcześ niej ró wnież sprzedawany przez kierowcę , ale teraz z powodu pewnych ograniczeń kabina kierowcy jest zabezpieczony folią i wejś ciem / nie ma wyjś cia do drzwi wejś ciowych. Taryfa 5.50 € (podczas mojej ostatniej wizyty w Atenach w 2016 r. koszt wynió sł.6 €).
Jedź do naszego hotelu przez okoł o 40 minut, wysią dź na 3 przystanku Kalamaki, nastę pnie zawró ć , idź promenadą w kierunku autobusu i na 5 skrę ć w lewo. Ulica ta miał a jaką ś nietypowo zaskakują cą jak na Grecję nazwę „Fan Vaik” (moim zdaniem nieco akcent etniczny, co oznacza – nie sprecyzował am), ale co najważ niejsze, ż e to był nasz hotel! Nefeli Hotel Alimos, nowoczesny, nowy, z windą :
Hotel" Nefeli Hotels Alimos "
Jest wszystko, czego potrzebujesz, w tym lodó wka, suszarka do wł osó w, mał e butelki ż elu pod prysznic i ś rodek do dezynfekcji rą k. Jeś li dostaniesz pokó j z oknami na podwó rku - bę dzie cicho, jeś li na ulicy - trochę gł oś niej. W koń cu przeciwko szkole. Ale jest mał o prawdopodobne, aby ró ż nice szkolne uniemoż liwił y odpoczynek, bo zaję cia zaczynają się o 8:30, a ś niadanie w hotelowej restauracji – od 7:30. Ś niadanie z powodu ograniczeń kwarantanny od 13.
09 został przetł umaczony na format kontynentalny: każ dy goś ć otrzymał pudeł ko z lunchem zawierają ce kanapkę , jajko na twardo, sł odką buł kę i jabł ko. Herbata, kawa, sok i mleko nie są ograniczone. Niektó rzy turyś ci przynieś li do restauracji jedzenie, a nawet (mocne! ) napoje na ś niadanie - obsł uga nie zwracał a na to uwagi.
Do morza od hotelu ok. 200 m, ale trzeba przejechać przez autostradę z przejś ciem dla pieszych i linią tramwajową . Tam na przystanku tramwajowym moż na kupić bilety jednorazowe i wielokrotne na komunikację miejską . Wybrał em nielimitowane "bilety 5-dniowe" za 8.20E. Pł atnoś ć tylko kartą pł atniczą . Na pierwszy wyjazd trzeba skasować w kasowniku w kabinie, od daty i godziny skasowania naliczane jest 120 godzin podczas któ rych dział a. Czę ś ć linii brzegowej to plaż a ż wirowa (czę ś ciowo bezpł atna, czę ś ciowo pł atna) oraz promenada z parkiem i ł awkami:
Na terenie parku znajduje się kilka kawiarni (nie wszystkie był y czynne poza sezonem, a kino na ś wież ym powietrzu (ró wnież nieczynne). Ta czę ś ć Aten nazywa się Alimos. )))) oraz Restauracja meksykań ska "Penarrubio" (nie odwiedzana). Kilka sł ó w o supermarketach. W Atenach dzielą się na etnicznych Kakanimenó w, najniż sze ceny za LiDL i Sklavenidis. Najbliż ej plaż y MyMarket jest tylko jedna przecznica. /kg, kiwi – od 3.5 E/kg, granat – od 4.5 E/kg, pomidory – od 3E/kg.
Taka jest cena zaró wno w tych sieciowych supermarketach, jak i w mał ych sklepach owocowo-warzywnych: - (Znacznie lepsze ceny na targowiskach rolnych, ale w jakich miejscach i na jakich godzinach pracują - nie wiadomo, w centrum miasta znalazł em ich dwukrotnie, na wybrzeż e - nikt.
Pewnego dnia pojechaliś my do bardzo ciekawego miejsca - parku "Flisvos" (tramwaj nr 4).
Park jest bardzo zielony, co jest nieco nietypowe dla Aten, ma wiele terenó w do aktywnoś ci na ś wież ym powietrzu (lin, pole golfowe, korty tenisowe itp. ), a nastę pnie stopniowo przenosi się do ogromnej „mariny Flisvos”. Kto nie wie - "Marina" to przystań . Wstę p wolny, chociaż jest wielu straż nikó w, moż na robić zdję cia. Jachty - niezliczone:
Najczę stsze flagi (po ró ż nych wyspach przybrzeż nych) to Malta i Australia. Chociaż był a Polska, Argentyna, RPA, Niemcy.
Dla goś ci przybywają cych na jachty - dbają cych o wszelkie udogodnienia - do dyspozycji jest duż a iloś ć restauracji (z bardzo wysokimi cenami), hotel, a nawet bankomaty:
W pobliż u znajduje się parowiec-muzeum (począ tek XX wieku):
Wstę p wolny, ale nie przyjechał em.
I trochę dalej - kilka ogrodzonych koi, któ re są zacumowanymi kopiami Narodowego Muzeum Morskiego Grecji: krą ż ownik wojskowy „Averof”, kopia ś redniowiecznej galery wioś larskiej i kilka parowcó w z począ tku XX wieku. Wejś cie do muzeum jest pł atne - 3 euro, harmonogram prac jest bardzo niewygodny: od wtorku do pią tku od 9 do 14, od soboty do niedzieli od 10 do 17, poniedział ek nieczynny. Kilka sł ó w o Krą ż owniku:
Statek jest naprawdę wyją tkowy, zbudowany w 1910 roku, brał udział w I i II wojnie ś wiatowej, ale co najbardziej niesamowite - wcią ż jest w ruchu!
W 2020 roku przenió sł się z Salonik do Aten na wł asnych silnikach, bez holowania!
Ten obszar Aten nazywa się Palio Faliro, jeś li chcesz zobaczyć go bardziej szczegó ł owo - jego gł ó wna ulica Alexandrou, zaczyna się nieco dalej od przystanku "Flisvos", punktu orientacyjnego - budynku "ALPHA" -bank, jak moż na by pomyś leć , ta instytucja finansowa od dawna dział a na Ukrainie pod marką „Astra-bank”)
Ulica nie jest szeroka, ale dł uga, nowe domy, 6-8 pię ter, absolutnie wszystkie pierwsze pię tra zajmują ró ż ne sklepy czy kawiarnie, są nawet ksią ż ki. Co zaskakują ce na balkonach niektó rych budynkó w podczas budowy zapewniono miejsca do grillowania z okapami
Bardzo cieszy ogromna iloś ć ł awek do odpoczynku, dosł ownie co 50 metró w. Ostatecznym celem spaceru Alexandrou był a wizyta w sklepie LiDL.
Tam, podobnie jak 5 lat temu, istniał targ spoż ywczy, jego powierzchnia został a znacznie zmniejszona - ze wszystkich stron zbliż ał y się do niego stoliki ró ż nych kawiarni.
Biorą c pod uwagę , ż e był a okoł o pierwszej po poł udniu - rynek prawie się rozstą pił , ale ceny pozostał ych sprzedawcó w cieszył y: kiwi - 1E/kg, winogrona 1.0-1.4E/kg, ś liwki 1E/kg, granaty 1.4E/ kg, daktyle 1 E / kg . Zdecydowaliś my się tam zjeś ć lunch: moussaka (zapiekanka warzywno-gumowa) i sulavaki (4 kebaby) kosztują.16 €. Jeś li chodzi o turystyczne centrum miasta - to normalne.
Z powrotem na ulicę . Metropolita. Dominują cą rolę odgrywa w nim Katedra (w 2016 roku był a w trakcie renowacji), teraz zachwyca:
Zaskakują ce był o to, ż e na soborach greckiego Koś cioł a prawosł awnego był y miejsca. W WTO niestety nie.
Okoł o wpó ł do drugiej wracamy do Syntagmy, w drodze do tego miejsca widzieliś my zaró wno lokalnych uzbrojonych (! ) straż nikó w KFC, jak i Germanó w przechodzą cych goś ci w celu okazania dokumentó w szczepień.
Nie wyobraż ał em sobie, ż e za trzy tygodnie stanie się to w Kijowie! ). Syntagma ma kilka duż ych straganó w z pamią tkami, z któ rych jeden sprzedaje ogromne kalendarze na 2022 rok z widokiem na Grecję . Tylko 3 E. Po raz drugi na tym zasobie jest ktoś inny, kto lubi przywozić kalendarze z podró ż y na najbliż sze lata. Ale flaga Placu Syntagma z pewnoś cią nie jest tym. Jak wiadomo, jest to budynek parlamentu greckiego, przy któ rym, jak wiadomo, co roku odbywa się zmiana warty honorowej. Zdję cia z tego niezwykł ego wydarzenia tutaj:
Nastę pnie jedź metrem na Plac Omonia, któ ry ma bardzo kontrowersyjną reputację w krę gach turystycznych.
Z jednej strony - bo jest wiele ró ż nych centró w handlowych na ró ż ne portfele, a z drugiej - duż o opuszczonych budynkó w, mał o ludzi, a ogó lnie okolica trochę przestę pcza.
Metro w Atenach jest ł atwe w nawigacji (tylko 4 linie, z któ rych 3 przecinają się na stacji).
Syntagma). Problem polega jednak na tym, ż e wszystkie znaki w metrze są tylko w ję zyku greckim, bez duplikacji w ję zyku angielskim. Dlatego, aby znaleź ć odpowiednią linię i kierunek, musiał em trochę wysilić się psychicznie. Zgodnie z tradycją , podczas projektowania niektó rych stacji metra w Atenach, wiele centró w wystawienniczych powstał o bezpoś rednio w przestrzeni podziemnej. Ostatnio w sali wystawowej na Syntagmie odbywał się jarmark miodu greckiego, teraz - wystawa strojó w antycznych i to nie tylko greckich. Wejś cie niestety przy zaproszeniach przy wejś ciu przechodzą osoby sprawdzane z listą . Być moż e wpuszczono tylko dziennikarzy lub krytykó w sztuki: - (Ale nikt nie zabrania robienia zdję ć z progu:
p >>>
Z Syntagmy do Omonia jedź tylko 2 przystanki.
Przerwa mię dzy pocią gami wynosi 5 minut, w wagonach jest duż o ludzi, ale mimo to moż na się mię dzy nimi przecisną ć „pieś niarzami ludowymi” narodowoś ci romskiej.
Ś piewają w maskach. W Omonii domyś lili się z metra - tuż przy wejś ciu do centrum handlowego „Hondos”. Hondos to sieć duż ych greckich domó w towarowych zlokalizowanych w ró ż nych miastach kraju. Ceny są powyż ej ś redniej. Nie znajdę tu nawet analogu. Wybraliś my ten dom towarowy w Omonii - bo znajduje się w dzielnicy handlowej, a po drugie, na jego ostatnim, 9 pię trze znajduje się otwarta kawiarnia z panoramicznym widokiem na cał e miasto! Przed wejś ciem zabezpieczenie mierzy temperaturę termometrem elektronicznym - po raz pierwszy elektronicznym bezdotykowym miernikiem temperatury, pokazują cym wartoś ć zbliż oną do rzeczywistej - 36.2 C.
Wszystkie wstę pne pomiary urzą dzeniami tej klasy w ró ż nych miastach odnotował y cał kowicie nierealny zakres temperatur od 33.5 do 34.5 C.
Zgodnie z tradycją Hondos pierwsze dwa pię tra zajmują perfumy i kosmetyki. W tym dniu na duż ą iloś ć towaró w był a zniż ka 20-50%. Kremy do stosowania miejscowego na wysokim poziomie cena/jakoś ć.
Stopniowo idź w gó rę (jest winda i schody ruchome). Przemó wienia na 7-8 pię trach. Rabat 30-40% na niektó re marki. Wolne od podatku w Grecji zaczyna się od 60 e. A oto ostatnie, 9 pię tro. Kawiarnia jest specyficzna: jeś li chcesz usią ś ć przy stoliku w ś rodku - musisz dostarczyć zaś wiadczenie o szczepieniu lub zaś wiadczenie o ujemnym teś cie antygenowym, jeś li siedzisz przy stoliku na tarasie - nie musisz nic dostarczać . W kawiarni nic nie zamawialiś my, tylko zrobiliś my kilka zdję ć z tarasu kawiarni.
Akropol:
Wzgó rze Likabittos (najwyż szy punkt Aten):
Sam plac Omonia:
Dalej był plan na autobus №060 (nie dziwcie się , w Atenach numeracja autobusó w mię dzymiastowych jest trzycyfrowa, jeś li autobus wyjeż dż a poza miasto - wtedy do numeru trasy dodawana jest litera X96, B2, C1 itd. ). Przejazd do dolnej stacji kolejki linowej, któ ra wspina się na wzgó rze.
Ale był wieczó r i był o pochmurno, wię c istniał o ryzyko, ż e nic nie zobaczymy. Postanowiliś my przenieś ć się na wcześ niejszą i sł oneczną godzinę . Sam plac wyglą da trochę okropnie, ze wzglę du na duż ą liczbę ż ebrakó w. bezdomni, stoliki "wszystko za 3 E" (co za kontrast - tylko 50m modnego domu towarowego).
Na ró wnoległ ej ulicy - wielopię trowe biurowce są cał kowicie opuszczone. Odwiedził em centrum handlowe „Metropolis”. Bardzo specyficzny. Dział y towaró w nie wedł ug marek czy typó w - ale wedł ug cen! Oto liczba - wszystkie 10 Są (koszule, T-shirty, swetry), potem - wszystkie 15, potem - wszystkie 20 itd.
Przypomina trochę rynek chiń ski, ale wszyscy sprzedawcy są lokalni, są kasy, wystawiają czeki, dom ma windę.
Pochodzenie towaru to gł ó wnie Chiny, chociaż widział em Made in Greece. I z napisem „100% BAMBAKO” (koszulki, koszule, dresy). BAMBAKO - przetł umaczone z greckiego - baweł na. Podejrzenie czegoś …
Kolejny dzień podró ż y – 14 paź dziernika był bardzo niezwykł y.
Jak wiecie, Grecja - kraj prawosł awny, ró wnież obchodzi Ś wię to Tró jcy Ś wię tej, ale 14.10 - to peł ny dzień roboczy, a mianowicie to ś wię to w kraju został o przeł oż one na dwa tygodnie i obchodzone jest 28.10 - w Dzień Niepodległ oś ci Grecji.
14 i 15 paź dziernika wszystkie serwisy pogodowe przewidywał y nasł onecznienie i ulewny deszcz. Wkró tce dowiemy się , czym jest „ulewny deszcz po grecku”. Od rana padał o, normalnie, niezbyt mocno z przerwami, ale kilka razy grzmiał o i deszcz się wzmagał . Nie był o co iś ć na nabrzeż e.
Na telefon komó rkowy (Lifesell) odebrano telefon z ostrzeż eniem (w ró ż nych ję zykach) o ostrzeż eniu przed burzą.
Ale zimowy deszcz sztormowy, prawie bezwietrzny - co to za burza? Okoł o 14.00 przestał padać deszcz. Mimo ż e nie był o sł oń ca, poszliś my na spacer. Promenada, znana ró wnież jako Aleja Posejdona, wyglą dał a tak:
Tramwaje nie kursował y po zalaniu:
Chwilę szliś my, znowu padał o, ale z wiatrem rozł oż yliś my parasole, postanowiliś my wracać , ale nie był o ł atwo, bo chodniki na alei był y już zalane, z powodu uszkodzonego kanalizacji , któ ry trwa mimo deszczu, pró bował oczyś cić lokalne media Wię c aleja przeszł a przez most (zdję cie powyż ej), do hotelu dotarł y ronda a z drugiej strony:
Nastę pnego dnia, mimo zmiennej pogody (jasne sł oń ce, niskie chmury, a prognoza pogody grozi deszczem), postanowił em spró bować po raz drugi wspią ć się na wzgó rze Lycavitt.
W tym celu ponownie pojechaliś my tramwajem 5 do Syntagmy. Nastę pnie w metrze jeden przystanek do stacji. Ewangelicki. Przy wyjś ciu - duż y park, w któ rym nagle zobaczył em stado duż ych zielonych papug!
Z jakiegoś powodu od razu przypomniał em sobie czasopisma z odległ ego dzieciń stwa, w któ rych rysunki sugerował y odnalezienie ukrytych zwierzą t lub mitycznych postaci. A ile widzisz?
Dalej w dó ł ulicy Plutarch obok Greckiego Muzeum Wojskowego:
i monumentalna ambasada brytyjska zmierzają w stronę kolejki. Ulica Plutarcha stopniowo zaczyna iś ć w gó rę , aż w ogó le nie zamieni się w schody! Jakieś dziwne uczucie - wchodzisz po schodach i wokó ł okien domó w:
¦ Schody są doś ć strome, ale czasami są ł awki na korytarzu.
Na jednej z prostopadł ych ulic (a dokł adnie Demokryta) dostrzegamy targ owocowo-warzywny. Sprzedawane bezpoś rednio z samochodó w. Kupimy pomidory za 0.5€/kg. Jeszcze tylko kawał ek i już widać dolną stację kolejki. Koszt przejazdu OW 7.5 E. Wyś cig co 30 minut.
Wewną trz stacji znajduje się sklep z pamią tkami, ale ceny są wyż sze niż w Syntagmie. Osobliwoś cią tej kolejki jest to, ż e nie jedzie ona po zboczu gó ry, ale wewną trz gó ry, jak pionowe metro. W kolejce nie ma kierowcy. Kierowca pracuje za konsolą na gó rnej stacji.
Gdy tylko dotarliś my na szczyt wzgó rza, zaczę ł o padać . Z któ rego z powodzeniem ukryli się w zamknię tej restauracji z panoramicznym widokiem. Ceny jak na dowolny portfel, najtań sze – kebaby od 5.90 E. Mniej wię cej godzinę pó ź niej deszcz ucichł , ale pozostał o pochmurno, wię c zdję cia nie bę dą zbyt jasne.
Na wzgó rzu opró cz restauracji znajdują się dwa tarasy widokowe i mał y koś ció ł :
Pierwszą rzeczą , jaką zauważ ysz, gdy się rozejrzysz, jest parking bardzo blisko szczytu i nowoczesny amfiteatr w pobliż u. Cel tego ostatniego jest nieznany:
Akropol:
Widoki na Ateny z gó ry:
Zeszliś my tą samą drogą . Tylko na placu. Evangelissimos nie pojechał do metra, ale na przystanek autobusowy №608. Celem jest powró t na plac. Ommoni. Zaraz za placem. Syntagma, autobus wyjechał na ulicę . Akademia o bardzo ciekawej architekturze - Art Deco nigdy nie widział a budynkó w w tym stylu. Za oknem zamiatał dom kina i teatru, stary dom towarowy, znowu zaczę ł o padać , ż eby robić zdję cia przez okno nie miał o sensu. Alejki na placu. Akademia wcią ż wyszł a na zdję cie.
Budynek Greckiej Akademii Nauk:
Biblioteka Narodowa:
Po powrocie do Alimos dł ugo spacerowaliś my promenadą , wdychają c wiatr wzburzonego morza,
oglą danie zachodu sł oń ca:
przygotowujesz się do jutrzejszego pracowitego i pracowitego dnia. Gdy zrobił o się ciemno, ostatni raz odwiedziliś my MyMarket, gdzie zjedliś my greckie lody (0.71E za 140 UAH) i kupiliś my na pamię ć bardzo dziwny napó j (Ambrosia, ***, 30 °)
3.02 Dostę pne dla 0.2 litra. Nie był o nektaru: - (
)
Zrobię mał ą dygresję . Planują c jednodniową podró ż z Aten do podnó ż a gó ry Parnas, do „miejsca wł adzy deweloperó w i DBA” – gdzie w staroż ytnoś ci przepowiedział a Delphi's Oracle: – (w skró cie do miasta Delphi.
Pomysł ten uł atwił negatywny wynik szybkiego testu z lotniska w Atenach, któ ry pozwolił na 48 godzin podró ż y po Grecji komunikacją mię dzymiastową.
Ale grecka firma autobusowa ktel podstę pnie odwoł ał a najwcześ niejszy lot z Aten do Delf o 8:00, nastę pny dopiero o 10:30. Biorą c pod uwagę , ż e podró ż w jedną stronę zajmuje trzy godziny, a ostatni autobus Delphi-Ateny odjeż dż a o 16:00, nie był o sensu jechać.
Dodatkowo dworzec autobusowy znajdował się w pobliż u przeciwległ ej czę ś ci miasta, a dojazd do niego z naszego hotelu trwał okoł o dwó ch godzin. Przeł oż one na najlepsze, kró tsze godziny kwarantanny, niech nie trwają dł ugo: - (
Nadchodzi dzień przeprowadzki. Program jest bardzo peł ny. Dziś mamy transfer z Aten do Kalambaki z przesiadką na stacji Paleofarsalos. Pocią g o 15.22. Sprawdź przed 11:00. Aln nadal musi przejś ć test antygenowy. Zgodnie z prawem zł oś liwoś ci w naszym okrę gu nie był o niezbę dnych laboratorió w. Najbliż sze nam jest jedno z laboratorió w sieci Bioatriki (ul. Eleftherios Venizela 231).
Tramwajem №5 do przystanku Achilles, 25 minut od nas. . O 11:30 na miejscu (wyszliś my wcześ niej z hotelu zostawiają c bagaż w specjalnym pomieszczeniu).
Analiza nie jest przeprowadzana w nowoczesnym pię knym budynku, ale w mał ym kontenerze-budce za rogiem. Cena 10 euro.
Asystenci laboratoryjni pracują w zwykł ych fartuchach i jednorazowych maskach medycznych, bez czapek, zabierają paszporty klientó w w tych samych rę kawiczkach i otwierają woreczki z patyczkami, któ re sł uż ą do analizy: -: (wynik pocztą na wszelki wypadek proszę wydrukować Ale potem niespodziewane kł opoty - Z tablicy na przystanku wynika, ż e przed naszym tramwajem trzeba czekać aż.28 minut, zanim przerwy nie był y dł uż sze niż.15 minut.
Czas pł ynie, a czas oczekiwania nie maleje. Postanawiamy udać się na nasyp №3, a potem czekać na №4.
Wię c przyjechaliś my, liczyliś my też na autobusy jadą ce wzdł uż nasypu, ale chyba zdarzył a się jakaś sił a wyż sza i autobusy też nie pojechał y! Wreszcie o 13:50 w pobliż u hotelu.
Podró ż z bagaż ami do Syntagmy ponownie na T5, a potem jeszcze 3 przystanki do stacji „Larissa”, gdzie jest stacja kolejowa – zbyt ryzykowne, biorą c pod uwagę dzisiejsze niezrozumiał e problemy z transportem w greckiej stolicy. Prosimy recepcjonistę , aby wezwał a taksó wkę , któ ra zawiezie nas na najbliż szą stację „czerwonej linii”, któ ra de facto jedzie na dworzec. Nie pierwszy raz, ale znaleziono taksó wkę . O 14:10 wyjeż dż amy. O 14:25 lą dujemy na stacji „Aghios Dimitrious”. Przejazd taksó wką kosztował.5, 50. Mamy 11 stacji i 50 minut do przodu. Wyś cigi w metrze w Atenach są kró tkie i już o 15.00 jesteś my na stacji. Stacja jest stara. mał y i bardzo ciasny. Nasz pocią g jest widoczny na tablicy, ale numer peronu nie jest wskazany. Podą ż amy za innymi pasaż erami.
Przy wejś ciu na perony kilku umundurowanych funkcjonariuszy pró buje zaż ą dać od pasaż eró w testu/ś wiadectwa szczepień.
Ich bł ą d - cał a tró jka rzuca się na jedną ofiarę , podczas gdy on szuka przez telefon potrzebnego dokumentu, kilkadziesią t szybko mija.
Stacja jest bardzo specyficzna, dział ają tylko perony 8-12.1-7, któ re są w trakcie demontaż u. Pytamy kilka osó b w budce (wyglą dają jak ochroniarze) o pocią g do Salonik (jedziemy do nich), nazywają peron 9. Nie ma ż adnych znakó w. Na tej platformie jest już duż a liczba osó b. Są dzą c po widoku - wszyscy lokalni, bez turystó w. Pocią g przyjeż dż a 10 minut przed odjazdem. Wyglą da to tak:
Inside - zwykł y europejski „Intercity”. Z kontrolerami. Ż ywnoś ciowy. Ż adnego graffiti. Nasz samochó d treningowy ma od 60% do 70-70. Oczywiś cie wszyscy noszą maski. Wielu pasaż eró w wsiada i wysiada na stacjach poś rednich.
Rozpoczyna się prawdziwa, nieturystyczna Grecja. Wiele gruntó w rolnych, są gó ry (w tym pokryte ś niegiem)
, jeziora, zatoki morskie. Kilka razy pocią g przejeż dż ał przez gó rskie tunele.
Dojeż dż amy na stację Paleoforsalos z 11-minutowym opó ź nieniem (o 18:00 zamiast 17:49). Biorą c pod uwagę , ż e poł ą czenie mię dzy naszym pocią giem Paleoforsalos a Kalambaką miał o odjechać o 18:20, należ ał o dział ać szybko. Ponieważ na peronie znowu nie był o znaku, postanowili iś ć za tł umem. Tł um przenió sł się pod ziemię na pierwszy peron. Na pierwszym peronie stał o kilku umundurowanych kolejarzy. Kto spokojnie i metodycznie powtarzał , ż e dzisiejsze loty do Kalambaku… odwoł ane! Ale zamiast tego wkró tce bę dą autobusy. A wię c gdzieś jest napisane, ż e sobota 16 paź dziernika został a ogł oszona dniem wyż szej sił y transportowej.
Za 20 minut przyjeż dż ają autobusy. Najpierw - w mieś cie Trikala, potem nasze - w Kalambaku.
Podró ż oczywiś cie jest bezpł atna, nikt nie wymaga dokumentó w (zaró wno prawa do podró ż y, jak i szczepień /badań ).
Natychmiast zaczynają się bezkresne pola, gdzieś na horyzoncie koń czą się gó rskimi pasmami. Pola są prawie puste, prawdopodobnie poż niwne. Na samym począ tku widzę dziwne, mał e, ale bardzo stare cię ż aró wki (prawdopodobnie z lat 90. ) z nadwoziem kratowym, na któ rych widać resztki czegoś biał ego. Wkró tce widzę pole ze szczą tkami jakichś mał ych biał ych szmat. Moje podejrzenia potwierdził y się kilka dni temu - Grecja uprawia wł asną baweł nę !
Jednak obszary baweł ny w trakcie naszego autobusu są nieznaczne, przeważ ają uprawy wiosenne i warzywa. Osady na obu drogach są rzadkie. Uwagę zwraca wiele starych opuszczonych budynkó w przemysł owych i nowych, ale niedokoń czonych. Coś bardzo podobnego do obszaró w przygranicznych Sł owacji czy Wę gier.
Dostę pne są ró wnież osiedla romskie z przeraż ają cymi domami zebranymi z improwizowanych materiał ó w.
Ale są doś ć zachodnioeuropejskie stacje benzynowe, motele, centra handlowe (z chiń skimi nazwami). O bliskoś ci regionu turystycznego ś wiadczy pł atna droga. Ale jego dł ugoś ć to maksymalnie 5 km. Tymczasem gó ry są coraz bliż ej, choć krawę dź jest już spowita zmierzchem. Wreszcie po 70 minutach docieramy do Kalambaki (pocią g zadeklarował przejazd wyznaczoną trasą za 56). Stacja kolejowa znajduje się na obrzeż ach miasta przy obwodnicy, ale nasz hotel zajmie okoł o 15 minut. Nazywa się "Aeolic Star Hotel" i znajduje się na mał ym placu ze wszystkich stron, otoczony kawiarniami i restauracjami.
Tuż za miastem (a takie wraż enie - tuż nad hotelem) wiszą gł azy. Te same Meteory. Koszt noclegu w hotelu 76.5 Istnieją dwie noce. Bez ś niadania. Nie stanowi to problemu, ponieważ w pokoju znajduje się czajnik elektryczny i lodó wka.
Pokó j jest trochę ciasny, ale musimy w nim tylko przenocować .
Kilka sł ó w o miejscu, w któ rym się zatrzymaliś my.
Meteory są unikalnym zjawiskiem naturalnym, fenomenem naturalnym są pojedyncze skał y (niektó re przylegają do pasma gó rskiego), wedł ug legendy są to podwodne skał y na dnie dł ugiego, peł nego morza. Ich wysokoś ć to 400-600 metró w, wię kszoś ć z nich w ś redniowieczu zaczę ł a pojawiać się klasztorami klasztornymi, aby przede wszystkim chronić mnichó w przed pó ł gł ó wkiem tureckich zdobywcó w. W ró ż nych wiekach liczba klasztoró w był a ró ż na (maksymalnie dochodził o do 50), do naszych czasó w jest ich tylko 6
Nastę pnego ranka udajemy się na dworzec autobusowy (100 m poniż ej placu z fontannami). Z Kalambaki do Monastyri kursują codziennie 2 autobusy o godzinie 9:00 i 12:00, a w kierunku powrotnym tylko jeden - o 15:00. Koszt wycieczki to 1.60 €, bilet bez limitu na cał y dzień.5, 50 €. Jednak jego celowoś ć wcale nie jest jasna, ponieważ koszt trzech pojedynczych biletó w jest niż szy.
Czytają c historie, ż e niektó rzy turyś ci chodzą do klasztoru pieszo, w zasadzie realistycznie jest jechać.6 km do ojczyzny, ale gó rskie drogi są bardzo wą skie i nie wszę dzie są deptaki.
Czekają c na autobus – zauważ yliś my, ż e w domkach naprzeciw turystó w oferowana jest atrakcja w postaci lotó w balonami po skał ach. Ale koszt nie został okreś lony
Autobus, zanim wjedzie w gł ą b gó r, okrą ż a miasto, zatrzymują c się przy każ dym z duż ych hoteli (tylko 5) oraz na naszym placu z fontanną . Autobus jest duż y, do transportu mię dzynarodowego,
Ale był o w nim nie wię cej niż.20 pasaż eró w, wszyscy w maskach. Jeś li planujesz odwiedzić wszystkie klasztory na raz, polecam lot o 9:00, udaj się do klasztoru ś w.
Kobietom, któ re w spodniach lub kró tkich spó dniczkach oferowane są jakieś niejasne ubrania, coś pomię dzy spó dnicą a fartuchem, z tą ró ż nicą , ż e w Big Meteor jest darmowy i wielokrotnego uż ytku (przy wyjś ciu trzeba wró cić ), a St. Stephen's jest warte 2 Są i pozostają w pamię ci turystó w.
Materiał jest bardzo zbliż ony do plandeki: - (Wielki Meteor podobał mi się bardziej. Po pierwsze, jest najwię kszy i ma wystawione najcenniejsze relikty koś cielne. Wię cej miejsca i mniej turystó w, choć trudniej się tam dostać schodami najpierw w dó ł , potem ostro w gó rę Wszystkie klasztory są do siebie trochę podobne: przeglą d oferuje Muzeum Klasztorne, bezpoś rednio Katedrę (na obu zdję ciach) i Sklep Klasztorny.
W Koś ciele moim zdaniem nie odbywają się naboż eń stwa, nie ma zapachu ś wiec i kadzideł . Mogę się mylić . Zdję cie z Wielkiego Meteoru:
W muzeum znajduje się wiele staroż ytnych reliktó w i artefaktó w (VIII-XII w. ), ale zdję cia są ponownie zabronione.
W klasztorze ś w. Szczepana ż ycie koś cielne jest niezwykle zabawne. Cał y personel (kobiety, klasztory) w strojach zakonnych, wielu turystó w ma grupy szkolne, jest też niedzielna szkoł a koś cielna. W 2021 r. Grecja ś wię tuje 200. rocznicę odzyskania niepodległ oś ci, istnieją odpowiednie plakaty i literatura. Klasztory Valaam, Greater Meteora i St Stephen's mają mał e miejsca parkingowe. Najwię cej aut posiadał o greckie tablice rejestracyjne, ale widział em też francuskie, rumuń skie i nasze (VK - region Ró wne).
W pogodny rok w pobliż u tych klasztoró w znajdują się sklepy z pamią tkami i furgonetki z napojami i przeką skami.
Zdję cie z klasztoru ś w. Szczepana:
W klasztorze:
?
Widok Kalambaki:
Widok z Kalambaki na klasztor ś w. Szczepana:
Zdję cia innych klasztoró w.
Klasztor ś w. Mikoł aja:
Klasztor Barlaam:
Klasztor Ś wię tej Tró jcy:
Klasztor Ś wię tych Barbarzyń có w (klasztor Rusanu):
Wracamy autobusem o godzinie 15:00 (wszystkie klasztory są zamknię te dla zwiedzają cych mniej wię cej w tym samym czasie), nie ma oczywiś cie innych moż liwoś ci dotarcia do Kalambaki, poza taksó wką.
Droga w Kalambaku przechodził a przez wioskę Meteora, któ ra skł adał a się wył ą cznie z mini-hoteli i tawern. Co ró wnież zwró cił o uwagę na fakt, ż e ludzie ż yją w jaskiniach tworzonych naturalnie w skał ach (wietrzenie i erozja).
Kto to jest - nie udał o się ustalić.
Moż e ludnoś ć romska. Widział też treningi wspinaczy amatoró w pró bują cych pokonywać skał y na swó j sposó b.
Po powrocie do Kalambaku jemy obiad w jednej z lokalnych tawern (ceny w menu w tawernach i restauracjach są prawie takie same). Nastę pnie spacerujemy po mieś cie. Niedziela. Wszystkie supermarkety są zamknię te, ale sklepy turystyczne (skó rzane, futrzane, cukiernicze) są otwarte.
Nasz paskudny dzień to kolejny ruch. Teraz do Salonik. Znowu ze zmianą w Paleoforsalos (09:28 – 10:25.10:37 – 12:43). Podczas lą dowania nikt nie sprawdzał testó w.
Pierwsza czę ś ć przeprowadzki nie był a szczegó lnie pamię tna, z wyją tkiem postoju w mieś cie Trikala - to wyraź nie wię cej niż Kalambaka, mó wi zadbany, wię kszoś ć domó w jest wielopię trowych (w Kalambace gł ó wnie prywatnych). W Paleoforsalols transfer jest zupeł nie bez przygó d, zdziwił em się , ż e nasz samochó d jest prawie pusty (opró cz nas tylko 3 pasaż eró w).
Na dzień dzisiejszy planują otwarcie w 2022 roku, z 2 liniami z 23 stacjami jednocześ nie. Taryfa - 0.90 Istnieje do 60 minut na podró ż i 1.80 jeś li wię cej niż.60 minut.
W kabinach autobusu zainstalowane są.2 automaty - jeden sprzedaje bilet, drugi kompost. Ale pierwsza dostawa się nie poddaje. Jeś li jesteś zainteresowany, jedź na lotnisko (autobusy X1 i N1) po 1 bilet.
80 Tak, chociaż jechaliś my w dniu wyjazdu naprawdę.50 min. , poziom jakoś ci i ceny niż szy, ale im bliż ej centrum, tym jaś niej i droż ej. Markowe sklepy tej lub innej fabryki są bardzo powszechne.
Zatrzymujemy się w hotelu. Hotel Nea Metropolis znajduje się obok starego budynku z począ tku XX wieku. Koszt 144 Jedz przez 3 noce dla dwojga, ze ś niadaniem. Pokó j jest bardzo dziwny - widać ś lady przebudowy, a co najważ niejsze - niedawną rozbudowę ł azienki, wł aś nie zbudowano pudł o z pł yt kartonowo-gipsowych, w któ rym umieszczono te udogodnienia, bardzo wą skie i stopień powyż ej poziomu podł ogi.
Tak przy okazji, we wszystkich pokojach.
To, co był o tu wcześ niej, jest dla mnie tajemnicą . Zapewne kilka mieszkań wielopokojowych, któ re został y wó wczas przeprojektowane.
Ś niadanie jest wyją tkowe - restauracja na ostatnim pię trze. Przy wejś ciu pracownik hotelu spryskuje dł onie ś rodkiem dezynfekują cym, a nastę pnie wrę cza jednorazowe rę kawiczki celofanowe. Moż esz od nich tylko brać produkty. I tak - ś niadania cał kiem niezł e: bufet z szerokim wyborem seró w, szynek, ciastek, dż emó w. Z warzyw i owocó w dostę pne są tylko oliwki. Osobno - o miodzie. Na mał ych opakowaniach jest napisane, ż e jest kwiatowy, ale do smaku - 100% gryki. Jesteś my w Grecji! „Tak, są greckie”!
Po zasiedleniu udajemy się w stronę morza (ok. 500 m). Dlaczego piszę „w stronę morza”, a nie w stronę plaż y? Faktem jest, ż e w Atenach cał y nasyp jest zamknię ty w betonie, a zejś cie do wody wcale nie jest sł owem. Plaż e zaczynają się tuż za lotniskiem (miasta Perea, Agia Triadi itp. - okoł o 14 km od miasta).
W planach był o przepł ynię cie tam ł odzią , ale wedł ug miejscowych, po burzy 14 paź dziernika (a w Salonikach był o to ró wnież znaczą ce) loty te został y odwoł ane.
Udajemy się na nabrzeż e w pobliż u Starego Portu. Obecnie istnieje przestrzeń sztuki nowoczesnej z muzeami, galeriami, klubami mody itp. Nastę pnie idziemy promenadą do jednej z gł ó wnych wizytó wek miasta – Biał ej Wież y. Dł ugoś ć promenady wynosi 2 km, jest zbudowana jak stare domy w stylu Art Deco, jak i nowoczesne antyczne, i po prostu nowoczesne. Wyglą da to mniej wię cej tak:
Ale wszystko, co ich ł ą czy, to cał kowita obecnoś ć restauracji, kawiarni i tawern na parterach! Kawiarnie cią gną się wzdł uż prostopadł ych ulic. Nigdy nie widział am tylu miejsc, w któ rych moż na zjeś ć obiad z widokiem na morze, nawet w Nicei czy Barcelonie!
Nawiasem mó wią c, nie ma tu hoteli, wszystkie są poł oż one daleko od morza. Pamią tki są ró wnież doś ć daleko od nabrzeż a.
Jeś li chodzi o wał y to centralny i najwię kszy plac miasta - Plac Arystotelesa:
Region Grecji, któ rego stolicą są Saloniki - nazywa się Macedonia. To dzię ki nazwie spó r mię dzy Grecją a Republiką Macedonii trwał prawie trzy dekady.
W efekcie Grecy osią gnę li swó j cel – zmusili Republikę Macedonii do zmiany nazwy na Republikę Macedonii Pó ł nocnej. W pobliż u Biał ej Wież y znajduje się ró wnież miejsce do cumowania, ską d odpł ywają dwie ł odzie na 30-minutowy rejs po Zatoce - jedna stylizowana na staroż ytny grecki statek „Argo”, a druga jako ł ó dź „Kon-Tiki” sł ynny T. Heyerdahl. Co ciekawe, nie ma stał ej ceny biletu – trzeba coś zamó wić na pokł adzie. Pł ynę liś my Argo, mieli tań szą grecką kawę „Frappe” i gorą cą czekoladę (6 euro za sztukę ).
O cenach "Kon-Tiki" nie powiem, ale na billboardzie mieli notatkę , ż e jeś li nic nie zamó wisz - koszt wycieczki to 4 euro. Jednak Kon-Tiki obsł uguje znacznie mniej lotó w niż Argo.
Ostatnie loty statkó w odbywają się okoł o godziny 19:00, kiedy zaczyna się tradycyjny magiczny zachó d sł oń ca:
Pewnego dnia postanowiliś my odwiedzić katedrę ś w. Demetriusza. Z naszego hotelu jedziemy 20 minut: najpierw w gó rę ulicy. Siggrou do skrzyż owania z ul. Olimpou, skrę ć w ostatnią prawą stronę i idź , aż zobaczysz mał e zielone ł ą ki po obu stronach - tę , któ ra bę dzie Forum Romanum...
...i co wyż ej - Park Ś w. Demetriusza. Na tej kró tkiej odległ oś ci zobaczysz prawdziwe nieturystyczne Saloniki.
Có ż , za parkiem ś w.
Ś w. Demetriusza reprezentuje sama Katedra Ś w. Demetriusza.
Od ś rodka katedra robi wraż enie:
Malarstwo wspó ł czesne:
Staroż ytne freski:
Dla fanó w zakupó w po niemiecku (oczywiś cie sklepy LiDL) moż na kontynuować „pion” i iś ć ulicą . Agious Nikolau (ś w. Mikoł aja) na ul. Olimpiados i udaj się do sklepu LiDL. Ale ostrzegam - iś ć doś ć stromo. Dla mił oś nikó w alkoholi tuż przed LidL znajduje się markowy sklep monopolowy Olimpiados, ale tego ostatniego nie odwiedziliś my. Lidl trafił na lody po 0.14 euro za 65 g, a greckie risini za 0.95 euro za kg. Za wyciek na Ukrainie podobne koszty 32 UAH za 0.4 kg: - (
Zakupy w Grecji wszak nieprzyjemnie nas rozgrzał y, przy odprawie bagaż owej na lotnisku w Salonikach nasz bagaż waż ył.24 kg zamiast dozwolonych 20.
Cztery dodatkowe kg. prowizja - odpis wynosił dokł adnie dwie sumy).
Ale pozytywne wraż enia z podró ż y nie został y naruszone, wystarczy być trochę bardziej ostroż nym. Lot powrotny wystartował i wylą dował bez opó ź nień (16:55 - 19:05), startują c zauważ ają c, ż e czę ś ć pasa startowego został a zbudowana na rozmytym pó ł wyspie mocno wystają cym w morze (myś lenie, podobne tylko do portugalskiej Madery) . Wraż enia z wyjazdu do Grecji (mimo obecnych realió w) są oczywiś cie tylko pozytywne, oczywiś cie stracone trochę niesprawdzonych, któ re ostatecznie zostaną wyeliminowane przez nowe podró ż e.