Балтійська осінь. Частина 1. Латвія >>>
Балтійська осінь. Частина 2. Естонія >>>
Бути кілька днів в Талліні – і не з’їздити на один в Хельсінкі – просто неможливо. Особливо враховуючи відсутність лоукостів з Києва до Хельсінкі та вартість готелів у столиці Фінляндії. Наразі, рейси між столицями Естонії та Фінляндії наразі здійснюють три поромні компанії:
«Tallink&Silja Line»
«Viking Line»
та «Eckero».
Найнижчі ціни та найбільша кількість рейсів – у «Таллінка», хоча час від часу проскакували акції у «Eckero». Але не дуже зручний розклад (єдний ранковий рейс з Таллінна о 06:00) переважив у виборі в бік «Таллінка». Квитки купував за 2 місяці одразу RT (вартість 60 євро за двох) відправлення з Таллінна о 10:30, прибуття у Хельсінки о 12:30, відправлення з Хельсінки о 19:30, повернення у Таллінн о 21:30.
Отже, після сніданку вирішили у портовий термінал. Пороми «Таллінка» швартуються не у Терміналі А (найближчому), а у Терміналі D (найдальшому і найсучаснішому). Йти від готелю хвилин 15-20. Людський фактор на вході у термінал відсутній – ніяких контролерів, для входу необхідно прикласти посадковий талон з QR-кодом (он-лайн реєстрація починається за 48 годин до відправлення) у роздрукованому чи електронному вигляді до зчитувача на екрані терміналу. Після чого турнікет розсунеться, що означатиме можливість проходу далі.
У терміналі, крім великого залу очікування, розташовано ще й чималий дьюті-фрі, основний асортимент – естонський шоколад «Kalev» (в тому числі з символікою поромної компанії), алкоголь з різних країн світу та різноманітні іграшки та сувеніри. Ціни – на рівні талліннських супермаркетів. Але, ясна річ, для жителів Фінляндії дешевше (фінни – основний контингент пасажирів лінії Хельсінки-Таллін-Хельсінки).
Доступ на пором відкривають приблизно за 45 хвилин до відправлення. Рейс був у будній день, тому вільних місць було чимало. Більшість з них розташовано у барі на кормі. Пором також являє собою зону безмитної торгівлі, тому магазин дьюті-фрі там величезний. За відвідуванням бутиків та спогляданням штормлячого Балтійського моря (фото крізь ілюмінатори вийшли нечіткими) ц години пройшли непомітно. Єдине, що запам’яталось – це маленькі скелясті острівці (т.з. «шхери») практично в акваторії хельсінського порту, на яких розташовувались по одному житловому будинку та кілька сосен.
«Приватний» острів за 500-1000м від столиці – що може бути екзотичнішим!
Як і описувалось на відповідних сайтах, одразу біля виходу з Терміналу, знаходиться кінцева зупинка трамваю №7, що йде в центр міста. Квитки на міський транспорт (1 поїздка 2,90 €, безлімітний на день 8 €) можна купити лише в автоматі, причому оплата лише монетами або платіжною карткою (банкноти жодних номіналів не приймаються). Найближчі до порту району – це сучасні житлові та офісні квартали, будинки багатоповерхові, з темної цегли. Виходимо на п’ятій від порту зупинці – «Kamppi». Просто біля зупинки – величезний одноіменний торгівельний центр, під яким знаходиться одноіменна станція метро та автовокзал. Бренди – в основному скандинавські. Зробили деякі покупки.
Цікава деталь: у величезному «Kamppi» немає продуктового супермаркету, але є багато кафе ,в т.ч. і східної кухні. Якщо відвідати супермаркет все ж необхідно – то він на протилежному боці вулиці, та не абиякий, а популярної європейської мережі LiDL. Асортимент та ціни – як завжди, приємно радують. До увагу прихильників фінської кави «Paulig» – вартість у LiDL. Хельсінки – 4,45 євро за 0,5 кг. Для порівняння, і Києві – 135 грн за 0,25 кг. Feel the difference. Одразу за торгівельним центром знаходиться дуже цікава споруда – «Каплиця тиші». Виконана у формі велетенського кокону, декорована деревом. Її мета – дати людям усамітнитись, зібратися з думками, знайти пораду у непростих життєвих ситуаціях.
В ній не проводяться богослужіння, але є можливість поспілкуватися із священником або соціальним працівником. Далі, знов на трамваї №7 вирушаємо до візитної картки столиці Фінляндії – величного Кафедрального Собору. Виходити на четвертій зупинці – «Senaantintori» (Сенатська площа). На площі, на невеликій височині знаходиться величний і в той же час легкий Кафедральний Собор нереально білого кольору.
Який надзвичайно контрастує з переважно темною забудовою міста. Храм належить лютеранській конфесії, тому в середині дуже аскетичний. Вхід безкоштовний. В лютеранських храмах немає ікон, але є неодмінні статуї засновників релігії, зокрема Мартіна Лютера. Є неодмінний оргАн. Спускаємося до Старого Порту. Осінь, прохолодно, дрібний дощ. Від порту починається широковідомий хельсінський бульвар-парк Esplanada.
Малолюдно, сутеніє. Знаменитий фонтан Хавіс Аманда вже не працює. Рибний ринок на набережній теж починає розходитись. На самій набережній,серед шикарних старовинних багато зіркових готелів дуже ошатно виглядає Мерія Хельсінки.
Далі на трамваї №2 (будьте пильні, ходить дуже рідко приблизно раз на 20-25 хвилин, на цій площі якого маршрут роздвоюється, важливо не помилитись з напрямком) вирушаємо до ще однієї хельсінської пам’ятки – «Tempelliaukion kirkko» (Церкви у скелі). Виходити треба на зупинці «Sammonkatu». Після площі Маннергейма (яка теоретично є центральною в місті), з якої відкривається вид на Центральний залізничний вокзал у стилі модерн...
...починаються звичайні житлові райони зі школами, магазинами, музеями. Запам’ятався Зоологычний музей із скульптурою національної тварини Фінляндії – лося звичайного. До «Sammonkatu» доїзжаємо хвилин за 20. «Tempelliaukion» знаходиться в середині житлового кварталу. А квартал сам з одного боку звичайний (просто спальний район віддалений від центру), але складається часткового із традиційних будинків 1930-х років, а частково із сучасних, 2000-х, декорованих під старовину.
Різницю знайти досить важко, хіба що по датах будівництва на стінах самих будинків. На невеликій площі поміж житлових будинків є невеликий пагорб, на вершині якого «хаотично» накидана купа каміння. Повсюди таблички (фінською та англійською), що на пагорб підійматися заборонено. Як ви вже здогадалися, «Tempelliaukion kirkko» знаходиться в середині пагорбу.
Здивувало, що церква має два входи – центральний та службовий. Вхід платний – 3 €. Церква абсолютно кругла, зі скляною стелею з мозаїковими візерунками (на якій проглядається каміння) та великою кількістю м’яких крісел. Також належить лютеранській конфесії, але напевно більш прогресивній її гілці, оскільки крім органу на кафедрі розміщено рояль, ударну установку та контрабас. В принципі, один раз відвідати можна.
Далі, на тому ж трамваї №2 повертаємося в центр, до площі К.Маннергейма. Були ще плани поїхати до монумента Яна Сібеліуса (знаного фінського композитора, який, в тому числі, писав твори для оргАну) і сам монумент якому виготовлено у вигляді органних труб, у яких під час сильного вітру можна почути звуки, схожі на музику органу, але через великі інтервали руху транспорту, вирішили не ризикувати. З обох боків площі К.Маннергейма розташовано багато важливих для міста та країни споруд.
Парламент Фінляндії:
Палац музики «Фінляндія»:
Театр "Kiasma":
Національна бібліотека:
Нажаль, дрібний дощ завадив зробити якісніші фото. В час, що лишився відвідали супермаркет, що містився на 0-му поверсі одного з офісних центрів на площі. Ціни на основні товари мало відрізняються від цін в супермаркетах інших країн західної Європи. А от ціни в кафе в Терміналі Хельсінського порту вразили відверто: чашка кави за 4,50 € та бокал пива за 6,00 € – таке рідко можна побачити в Європі. Хоча на загальне враження від столиці Фінляндії це не вплинуло. Місто своєрідне, місцями суворе, космополітичне (мешканців з Близького Сходу та півдня Європи побачити довелося), але разом з тим має свій стиль, своє обличчя, яке намагається підтримувати, хоча б в тому, що новітня архітектура яку якщо й не вдається мімікрувати під старовину, все одно виглядає привабливо і майже гармонійно.
Bał tycka Jesień . Czę ś ć.1. Ł otwa>>>
Bał tycka Jesień . Czę ś ć.2. Estonia>>>
Po prostu nie da się zostać w Tallinie przez kilka dni – i nie jechać do Helsinek sam. Zwł aszcza biorą c pod uwagę brak tanich lotó w z Kijowa do Helsinek i koszt hoteli w stolicy Finlandii. Obecnie loty mię dzy stolicami Estonii i Finlandii obsł ugiwane są przez trzy firmy promowe:
Linia Tallink i Silja
Linia Wikingó w
i Eckero.
Najniż sze ceny i najwię ksza liczba lotó w są w Tallinie, chociaż od czasu do czasu pomijane są akcje Eckero. Ale niezbyt dogodny rozkł ad (jeden poranny lot z Tallina o 06:00) przeważ ają cy w wyborze Tallina.
Bilety został y kupione na 2 miesią ce od razu RT (koszt 60 euro za dwoje) wylot z Tallina o 10:30, przylot do Helsinek o 12:30, wylot z Helsinek o 19:30, powró t do Tallina o 21:30.
Tak wię c po ś niadaniu zdecydowaliś my się na terminal portowy. Promy Tallinn cumują nie w Terminalu A (najbliż szy), ale w Terminalu D (najdalszy i najnowocześ niejszy). Wyjdź z hotelu na 15-20 minut. Przy wejś ciu do terminalu nie ma czynnika ludzkiego - ż adnych kontroleró w, aby wejś ć do terminala należ y doł ą czyć kartę pokł adową z kodem QR (rejestracja online rozpoczyna się.48 godzin przed odlotem) w formie drukowanej lub elektronicznej do czytnika na ekranie terminala. Wtedy koł owró t się rozsunie, co bę dzie oznaczać moż liwoś ć przejś cia dalej.
W terminalu opró cz duż ej poczekalni znajduje się ró wnież spory bezcł owy, gł ó wny asortyment – estoń ska czekolada „Kalev” (wraz z symbolami firmy promowej), alkohole z cał ego ś wiata oraz ró ż norodnoś ć zabawek i pamią tek. Ceny są na poziomie supermarketó w w Tallinie. Ale oczywiś cie jest taniej dla mieszkań có w Finlandii (Finowie są gł ó wnym kontyngentem pasaż eró w na linii Helsinki-Tallinn-Helsinki).
Dostę p do promu to okoł o 45 minut przed odpł ynię ciem. Lot odbywał się w dzień powszedni, wię c był o duż o wolnych miejsc. Wię kszoś ć z nich znajduje się na rufie. Prom jest też strefą wolnocł ową , wię c sklep wolnocł owy jest tam ogromny. Te godziny minę ł y niezauważ enie, odwiedzają c butiki i kontemplują c sztorm Bał tyku (zdję cia przez iluminatory był y zamazane). Jedyne, co pamię tam - to mał e skaliste wysepki (tzw.
„Sherry” prawie na wodach portu w Helsinkach, w któ rym mieś cił się jeden dom i kilka sosen.
"Prywatna" wyspa 500-1000m od stolicy - có ż moż e być bardziej egzotycznego!
Jak opisano na odpowiednich stronach internetowych, tuż przed Terminalem znajduje się koń cowy przystanek tramwaju linii 7, któ ry jedzie do centrum miasta. Bilety na komunikację miejską (1 przejazd 2.90 €, bez ograniczeń na dzień.8 €) moż na kupić tylko w automacie, a pł atnoś ć tylko monetami lub kartą pł atniczą (banknoty bez nominał u nie są akceptowane). Najbliż ej portu dzielnicy znajdują się nowoczesne osiedla mieszkaniowo-biurowe, wielopię trowe budynki z ciemnej cegł y. Wyruszamy na pią tym przystanku od portu – „Kamppi”. Tuż przy przystanku - ogromne centrum handlowe o tej samej nazwie, pod któ rym znajduje się tytuł owa stacja metra i dworzec autobusowy. Brandy jest w wię kszoś ci skandynawska. Dokonał em kilku zakupó w.
Ciekawostka: w ogromnym „Kamppi” nie ma sklepu spoż ywczego, ale jest wiele kawiarni, w tym kuchni orientalnej. Jeś li nadal musisz odwiedzić supermarket - jest po przeciwnej stronie ulicy, ale nie za bardzo, ale popularna europejska sieć LiDL. Asortyment i ceny - jak zawsze mił e. Dla wielbicieli fiń skiej kawy „Paulig” – koszt LiDL. Helsinki – 4.45 euro za 0.5 kg. Dla poró wnania Kijó w - 135 UAH za 0.25 kg. Poczuj ró ż nicę . Tuż za centrum handlowym znajduje się bardzo ciekawy budynek – „Kaplica Ciszy”. Wykonany w formie gigantycznego kokonu, ozdobiony drewnem. Jej celem jest umoż liwienie ludziom samotnoś ci, zebranie myś li, znalezienie rady w trudnych sytuacjach ż yciowych.
Nie ma naboż eń stw, ale jest moż liwoś ć rozmowy z księ dzem lub pracownikiem socjalnym.
Nastę pnie ponownie w tramwaju nr 7 jedziemy do wizytó wki stolicy Finlandii – majestatycznej Katedry. Wysią dź na czwartym przystanku - Senaantintori (Plac Senatu). Na placu, na niewielkim wzniesieniu stoi majestatyczna i zarazem jasna Katedra o nierealistycznie biał ym kolorze.
Co stanowi wyraź ny kontrast z przeważ nie ciemnymi budynkami miasta. Koś ció ł należ y do wyznania luterań skiego, wię c w ś rodku jest bardzo ascetyczny. Wstę p wolny. W koś cioł ach luterań skich nie ma ikon, ale są podstawowe posą gi zał oż ycieli religii, w tym Marcina Lutra. Jest niezbę dny organ. Schodzimy do Starego Portu. Jesień , chł odny, lekki deszcz. Znany Helsinki Boulevard-Esplanada Park zaczyna się od portu.
Tł oczno, zmierzch. Sł ynna fontanna Havis Amanda już nie dział a. Targ rybny na nabrzeż u ró wnież zaczyna się rozchodzić.
A sama dzielnica jest z jednej strony zwyczajna (tylko czę ś ć sypialna z dala od centrum), ale skł ada się czę ś ciowo z tradycyjnych domó w z lat 30. , a czę ś ciowo z nowoczesnych, z 2000 r. , urzą dzonych w staroż ytnoś ci.
Trudno znaleź ć ró ż nicę , poza datami budowy na ś cianach samych domó w. Na niewielkim obszarze pomię dzy budynkami mieszkalnymi znajduje się niewielkie wzniesienie, na szczycie któ rego „chaotycznie” usypana jest kupa kamieni. Wszę dzie są znaki (po fiń sku i angielsku), ż e wchodzenie na wzgó rze jest zabronione. Jak moż na się domyś lić , „Tempelliaukion kirkko” znajduje się poś rodku wzgó rza.
Zaskakują ce był o to, ż e koś ció ł ma dwa wejś cia - centralne i sł uż bowe. Opł ata za wstę p - 3 €.
Koś ció ł jest cał kowicie okrą gł y, ze szklanym sufitem z mozaikowymi wzorami (na któ rym widać kamienie) i mnó stwem mię kkich krzeseł . Należ y ró wnież do wyznania luterań skiego, ale prawdopodobnie jego bardziej progresywna gał ą ź , gdyż opró cz organó w w dziale znajduje się fortepian, perkusja i kontrabas. W zasadzie moż na odwiedzić raz.
Nastę pnie tym samym tramwajem nr 2 wracamy do centrum, na plac K. Mannerheima. W planach był o ró wnież zwiedzenie pomnika Jana Sibeliusa (sł ynnego fiń skiego kompozytora, któ ry ró wnież pisał utwory na organy) oraz samego pomnika, któ ry wykonany jest w formie trą b organowych, w któ rych podczas silne wiatry, ale ze wzglę du na dł ugie przerwy w ruchu postanowiono nie ryzykować . Po obu stronach placu K. Mannerheima znajduje się wiele waż nych dla miasta i kraju budynkó w.
Parlament Finlandii:
Pał ac Muzyki „Finlandia”:
Kiasma Kiasma:
Biblioteka Narodowa:
Niestety lekki deszcz uniemoż liwił nam robienie lepszych zdję ć . W pozostał ej godzinie odwiedziliś my supermarket znajdują cy się na 0 pię trze jednego z centró w biurowych na placu. Ceny podstawowych towaró w niewiele ró ż nią się od cen w supermarketach w innych krajach Europy Zachodniej. A cena kawiarni w Terminalu Portowym w Helsinkach był a naprawdę imponują ca: filiż anka kawy za 4.50 euro i szklanka piwa za 6.00 euro - to rzadkoś ć w Europie. Chociaż ogó lne wraż enie fiń skiej stolicy nie został o naruszone.
Miasto jest wyją tkowe, miejscami surowe, kosmopolityczne (musieliś my zobaczyć ludzi z Bliskiego Wschodu i Europy Poł udniowej), ale jednocześ nie ma swó j styl, swoje oblicze, któ re stara się zachować przynajmniej w tym ta nowoczesna architektura, nawet jeś li wyglą da atrakcyjnie i niemal harmonijnie.